Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
НЮ ЙОРК. Н. Й. Вишивані Вечерниці Окр. Ради СУА Заходами Окр. Ради СУА, під го ловуванням п-ні І. Рожанковської, відбулись дня 6. лютого Вишивані Ве черниці. Цього року влаштовано їх у Бруклині, в шкільній авдиторії при церкві Св. Духа. Простора й відповід но прикрашена заля, була вщерть за повнена гістьми зблизька і з дальших місцевостей. Вечерниці започаткувала голова Окр. Ради коротким привітом, по чім передала провід у руки аранжера Ве- черниць п. Романа Ш веда. В половині Вечерниць, танцювальна група під проводом п. Ґензи, відтанцювала ду же ефектовно нашу традиційну коло мийку. На Вечерниці, як звичайно, прибу ло багато молоді і пань у гарних ви шивках, що їх нагородило і відзна чило Жюрі під проводом п-ні Оксани Щ ур. Першу нагороду за довгу сук ню одержала п-ні Хризантина Камін- ська, другу за довгу сукню п-ні О ль га Гаєцька. Третя довга сукня п-ні Марії Сливки була відзначена. За ко роткі сукні одержали нагороди пп. Марта Канюк і Євгенія Чума. Третю сукню п-ні Анни Кріль відзначено. За вишивані блюзки першу нагоро ду дістала п-ні Оксана Куйбіда, другу п-ні Катерина Інатис, третю блюзку п-ні Люби Натини відзначено. За при- мінення вишивки на костюмі нагоро ду одержала п-ні Кекіш. Нагороду за вишивки, примінені на спідничках признано сестрам Оксані й Олі Ша- найда. Відзначення за вишивки на чолові чих сорочках одержали пп. Т. Коло дій, Я. Бачинський і Д. Стахів. Від значено також краватку п. А. Шумей- ка і пояс п. Р. Ш веда. Після цього ви бору відбулась неменш важлива ат ракція Вечерниць. а це вибір короле ви й її принцес. Королевою Вишива них Вечерниць на 1971 рік обрано не звичайно милу і гарну Любу Натину. П-на Люба закінчила школу св. Юра, відтак Річмонд Гайскул, тепер є сту денткою Мангеттен Комюніті Кале- джу. Належить до Пласту, хору „Дум ка" і танцювальної групи п. Сулими й УНСоюзу. Принцесами обрано: першою Марту Канюк, другою Анну Кріль. Як зви чайно водиться, королева минулоріч них Вечерниць, п-на Соня Назарке- вич передала корону новообраній ко ролеві и-нні Любі, по чім перепояса ла її шарфсю із золотими буквами: „Королева Вишиваних Вечерниць". Після загального захоплення гості при звуках оркестри .,Темпо“ продовжу вали товариську забаву. На кінець треба згадати, що п-ні Васьків, як і минулими роками, пода рувала на зигравку торт із вишивкою, чим причинилась до збагачення при ходу. Рівнож п-ні Е. Ярема дарує що року для королеви китицю квітів і золотий нашийник. При буфеті тру дились пані — К. Папуга, Л. Раков ська, Зазуля й інші. Львину частину праці в підготові цілої імпрези вико нала неструджена імпрезова рефе рентка Марія Стефанишнн. Успіх Ве черниць був незвичайно гарний і це повинно дати заохоту до влаштову вання їх і на будуче. М. Демидчук пресова референтка ШИКАҐО, ЇЛЛ. У фу вдування Курсів Українознав ства Окружна Рада й Відділи Округи своєю постановою спонзорувати курс української мови на престижевім „Юніверситі оф Ш икаґо" з початком акад. року 1971-72, відкрили нову сто рінку в своїй діяльності. Вони відгук нулись на формальну пропозицію фа культету славістики того ж універси тету — уфундувати курс укр. мови на три роки, коштом 3,000 дол. річно. Чим такий курс, який мусить сама громада оплачувати, різниться від де сятка подібних курсів, що їх самі уні верситети спонзорують? У першій мірі, виклади будуть призначені для кандидатів на магістерські і доктор ські ступені в славістиці, даючи їм змогу пізнати й оцінити укр. мову нарівні з другими слов’янськими мо вами, але відрізнено від російської. Тим способом курс служитиме дале косяжному ділу — ознайомлення аме риканських науковців із фактом укр. ідентичности. А друге, уфундування курсів укр. мови громадськими сила ми при великім і престижевім універ ситеті заставляє укр. громаду виявити свою культурну й інтелектуальну зрі лість. Українці вже мають великий досвід у встановленні першої, а тепер даль шої катедри у Гарварді. Але Гарвард це початок, приклад. Університети такі, як „Юніверситі оф Ш икаґо" — це другий крок у створенні наукового грунту для світового признання укра їнців. Приклад Союзу Українок Аме рики в Ш икаґо повинен стати по штовхом другим українським органі заціям по цілій Америці оправдати своє існування справжньою службою громаді. Збіркова кампанія, очолена голо вою Окр. Ради СУА п-ні Л. Ш андрою, розпочалась бенкетом 21. лютого ц. р. з участю знатного лінгвіста д-ра Ед- варда Станкевича, голови факультету славістики та ініціятора введення укр. мови в славістичній програмі, і д-ра Роберта Спрітера, декана гуманістич них наук того ж університету. П-ні Ш андра привітала гостей бенкету, а д-р Василь Маркусь, як тостмайстер, дуже вміло перевів програму. Д-р Е. Станкевич, головний промо вець, подав короткий нарис розвитку слов’янських наук в Америці, і звер нув увагу на потребу введення укр. мови в слов’янські студії через важ ний вплив української мови на розви ток польської і російської. В мистецькій частині програми сту дентка Наталка Пилип’юк продекля- мувала вірш „Мова" Максима Риль ського, молода танцюристка Марта Городиловська виконала три танки: „Мої черевички", „Ш умка" та „Сібо- 14 НАШЕ ЖИТТЯ — КВІТЕНЬ, 1971 Із бенкету з нагоди уфундування Курсів Українознавства в Ш икаґів- ському університеті A t tb e b a n q u et of th e U N W LA R e gional C ouncil in C hicago, 1 1 1 . th e fo u n d in g of U k ra in ia n lan guag e courses a t th e U n iv ersity of C hicago w as proclaim ed Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top