Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Наше інтерв’ю Молода наукова сила Гарного соняшного дня під’їж джаємо до невеликого ясного бу динку в околиці Вашінґтону. На зелений травник лягає м’яка тінь. Ступаємо на вимощений хідник, що провадить до входових дверей. Хлоп’яча постать, що прикуцнула на травнику біля м’яча, враз ожи ває: — Мамо, вже приїхали! Отак привітали нас у садибі Зо рі і Осипа Ґріффо. Сам господар дому привіз нас автом із Вашінґ тону і нас, видно, тут дожидали. Бо ось тендітна постать господині дому появилась на порозі. Це — д-р Зоря Ясінчук-Ґріффо, співробітниця нашого журналу. Довгі роки переписуємось із нею — то в справі дописів, то зацікав лені її науковою працею. Аж ось уперше судилося нам зустрітись у її власному домі. На диво молодо вражає її по стать. Ця струнка, рухлива жінка є дружиною хеміка-дослідника і матір’ю двох дітей. Але вона є також науковцем, що має за собою низку наукових дослідів і наукові праці. Як це все далось їй осягну ти при такому молодому вигляді? Привітна господиня запрошує нас до вітальні. У світлі пополуд невого сонця вітає нас дбайливо влаштоване мешкання. Так приєм но в ньому гуторити при чашці ка ви! Ще й коли ваша співрозмов ниця так живо й безпосередньо оповідає. Її великі сірі очі промі нюють теплом. Часу в нас небагато. Треба тор кнутися найголовнішого, що хоті лось би знати. З листування вже дещо відоме. Наприклад, те, що Зоря Ясінчук народилася в Празі, де її батьки тоді студіювали. Ви ростала вона на Закарпатті. А з вибухом 2-ої світової війни роз почалась мандрівка, в якій завер шилося її дитинство і юність. За кінчивши у Фюссені гімназію, во на прибула в 1949 р. до Америки. Це самі тільки чисті факти. Але тепер вони заквітчуються різними деталями, що збагачують картину. Наприклад, Зоря розказує про свої шкільні роки в Мукачеві, єди ні, проведені на рідній землі. За любки вона брала участь у шкіль них виставах, а література й ми стецьке читання було її улюбле ним предметом. Можливо, що во на пішла б у дальших студіях по тій лінії. Але незабаром довелось піти до інших шкіл, а згодом і до німецької. Зміна викладової мови, вчителів, середовища — не сприяли тому нахилові. А може переважив тут вплив батька? Її батько природник, а мати -— лікарка. Це напевне по вернуло її увагу в бік стислих наук, питаємось. Та Зоря запере чує. В ті юні роки її розум шукав свого шляху, а уявою поринала вона в різні ділянки. Можливо, що батько або мати зуміли привабли во представити їй царину стислих наук. Та це була лиш заохота, а захоплення прийшло саме. І ось Зоря розказує про студії біології в Університеті св. Бона- вентури в Бофало, що їх закінчи ла „кум ляуде“ в 1952 р. Побіч ним предметом була хемія і подіб ним способом вона продовжувала дальші свої студії. У черговому році продовжувала студії в тих же галузях, а потім розпочалась пра ця над докторатом фізіології в У- ніверситеті Бофало. Це заверши лось у 1959 р. дисертацією на те му „Кардіоваскулярні впливи ад реналіну й нададреналіну“. Фахова й наукова праця розпо чалась зараз же по осягненні бака- лавреагу. У відділі біології того ж університету вона започаткувала лябораторію культури тканин, пра цюючи водночас теж над темою „Вплив позитивно та негативно йонізованого повітря на курячі блястодерми“. В 1953 р. прийняла становище асистента в Медичній Школі Університету Бофало. Там займалась вишколом студентів у лябораторії фізіології і мала на гляд над дослідною працею 4-ох медиків. Науковою працею того часу була тема „Вплив адреналіну та нададреналіну на зміни об’єму крови в мускулах, шкірі, печінці, стравоході, селезінці та нирках“. Врешті в pp. 1958-61 працювала, як науковий дослідник в Ме дичній школі ім. Вашінґтона у Ст. Луїс, Мизурі. І в тому часі прова дила дослідну наукову працю. А потім настала велика перерва. Це було тоді, коли прийшли Па світ її сини Гордій і Марко. Вісім років свого зрілого життя вона присвятила їх першим крокам. Правда, вона свідома, що її обо в’язки матері ніколи не кінчаться. Але хотілося оберегти їх перші роки і їх формування у дошкіль ному віці. Та й ще пам’ятала Зоря один свій обов’язок — прищепити дітям знання своєї рідної мови. Щоб та мова стала для них дійсно матірньою. А тепер діти вільно володіють нею. Гордій належить до Пласту і відвідує школу українознавства у Вашінґтоні. На цьому настояла мати. А батько бажає, щоб діти вчилися музики. І тут на переміну возять їх батько або мати на всі лекції або проби. І так у 1969 р. Зоря розпочала професійно-наукову працю. Вона вступила на однорічний вишкіл при Держ. Інститутах Здоров’я (g-rants associate). Цей вишкіл мав їй дати орієнтацію для відпо відальної адміністративної діяль ности в різних галузях державної праці. У програму вишколу вхо дило плянування міських цен трів здоров’я, досліджування й регуляція ліків, розгляд актуаль них суспільних проблем і деякі інші галузі здоровної господар ки ЗСА. Ці студії і досліди про водились у різних установах того роду, як Бюро Бюджету Прези дента, Міністерство Здоров’я, Шкільництва і Суспільної Опі- НАШЕ ЖИТТЯ — КВІТЕНЬ, 1971 9 Д-р Зоря Ясінчук-Гріффо M rs. Z ora Y a sh in eh u k -F riffo , Ph.D .
Page load link
Go to Top