Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Шкільне завдання (Уривок із оповідання) Марія Кузьмович-Головінська Дня 8 . листопада 1969 р. відбувся заходами 43 Відділу СУА у Філя дельф ії авторський вечір Марії Кузь- мович-Головінської. Із відчитаних там уривків із недрукованого ще о- повідання „Портрет" подаємо один, що змальовує переживання м олодої дівчини у школі. Шум смерік біля рідної хати. Люба з насолодою переглядає кімнати. Залишилось ще кімната батьків. Струм соняшних променів на стіл, на розкриту книжку. Ціка вість перемагає. Це свіжо спрова джений батьком катехизм Шпіраґа. Унизу правої картки написане: „Злих книжок... романів... не чи тати, бо це шкодить і на будуче життя..." Ці написані букви такі дуже ви разисті, а до того такі осяяні сон цем бойківських гір, у кімнаті така тиша... а кімната аж сяє свіжістю, чистотою, променів соняшних так багато... так багато, що аж дивно, як сонце не скупало їх у цей мент. Душа схильна до найбільшого чину, вона наче б уся відкрилась і Люба думає: ...Я ніколи цього робити не бу ду! Не буду читати поганих кни жок! Хочу бути доброю, чесною дівчинкою! Так! За всяку ціну бу ти такою! Навшпиньках, наче б окрилена висувається з кімнати. Радіє не вимовно. Наче б найшла неоціне- ний скарб, бо має тайну, якої не мусить нікому говорити і може за ховати глибоко, на дні душі. Не бере вже до рук кожної книжки без розбору. Вперше пе- релистковує, якщо вважає, що не повинна її перечитувати — відсу ває з якнайбільшим спокоєм. Щаслива на великому соняшно- му подвір’ї, коли на порозі хати жмурить очі і муркоче пухнаста кицька, коли ласиться до неї пес Паґат, коли ластівки увихаються і притулюються до своїх гнізд по під крівлі хати і господарських будинків. У святкові дні, попри подвір’я гіриходства, стежинкою від своєї загороди Сефта та Марійка до цер кви. Багато людей у пестрих одя- гах ширшою стежинкою впоперед загород, поміж хвилюючі загони збіжжя. Наче б квіти швітуть яркі краски святкових мальованок-ху- сток на головах ґаздинь, відданиць і дівчаток. Люба з насолодою приглядаєть ся до пишновбраних парохіян батька. Насичується соняшним простором кругом хати й лиску чою зеленню і... так їй добре біля рідних воріт й плотика, що пахне живицею. Пишновбрана Сефта вже струн ка чорнявка. Марійка малого росту і на ній не увидатнюється так пиш ний бойківський стрій. Коси ті самі у Марійки, та сама плямка на об личчя, лиш дещо більша. Вони, при зустрічі з Любою, ні яково всміхаються. Засоромлені крадьки обсервують її. Розмова не в’яжеться. На дзвіниці б’ють дзвони на Службу Божу. їм спішно. Люба до жидає мами. Погляд дальше за Сефтою й Марійкою по стежинці. — Чи знає Сефта, яка вже дуже, дуже гарна! Я і не вмилась до неї! Чому соромляться мене? І сама собі дає відповідь: — Вони певно думають: ми і ти 43 Відділ СУА у Філядельфії влаштував 8 . листопада 1969 р. авторський вечір письменниці Марії Кузьмович- Г оловінської. Стоять зліва на право: пп. Слава Оранська, Аня Максимович, Ірина Пеленська-Пасіка, Марія Кузьмович-Го- ловінська, письменниця, о. парох Василь Головінський, Осипа Грабовенська, Люда Чайковська, Ольга Коваль чук, голова Відділу, Марія Райнер, культ.-освітня референтка. Д воє молодих з-п ер еду — це Нестор і Леся Максимовичі, внуки письменниці. A u th o r e ss M aria H o lo v in s k y w a s f e t e d b y U N W L A B r a n c h 43 in P h ila d e lp h ia , P a. НАШЕ ЖИТТЯ — СІЧЕНЬ, 1970 5
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
