Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
фізично, про них треба говорити. Дитина мусить бачити, що батьки і виховники самі люблять і читають книжки. Якщо під рукою в дитини є постійно цікаві і вартісні твори, то не треба журитися, якщо такій дитині вряди-годи попадуться в руки книжки другорядного сорту. Добрий смак для літератури треба вирощувати роками: якщо дитина читає багато добрих книжок, вона з часом сама почне розрізняти лі тературно-вартісні твори від творів низької якости. 3. Треба дітей заохочувати й спонукувати до читання. Це можна робити спільним обговорюванням прочитаного, нагородами, конкур сами, імпровізованими драматич ними виступами, грами, відвідина ми бібліотек і книгарень. Варто заохочувати дітей, щоб вони ве ли записник прочитаних книжок: це дає дітям сатисфакцію довер шеного вчинку, вчить їх запам’я- тувати прізвища авторів та заго ловки та дає перегляд прочитаної ними лектури. Кожен вияв дитячо го зацікавлення книжкою треба підкреслено оцінювати й нагоро джувати: виявлена материнська радість з приводу дитячого успіху в читанні, прилюдна похвала, а то й нагорода у формі якогось пода рунку, допоможуть утривалити звичку читати та зв’язуватимуть книгочитання із приємними асоці- яціями. 4. Нам, емігрантам, що живуть у чужих країнах, залежить особ ливо на тому, щоб діти читали як найбільше книжок українською мовою. Це не значить, що їм треба забороняти чужомовну лектуру. Заборона якогонебудь читання в принципі підриває книгочитання. взагалі. Шовінізм веде до обме женої провінційносте, і зрештою, в наших умовинах, коли діти наші мусять зростати двомовними — це був би звичайний абсурд. -— Діти повинні читати на різних мо вах, вміру своїх вмілостей, і та ким способом не лиш поширювати горизонти свого розуміння світу, але й поширювати засяг свого во лодіння різними мовами. Забороня ти чужої лектури не треба — але треба створити такі умовини, щоб дитина не обмежувалась самою тільки чужомовною лектурою. У- країнській дитині, що зростає в чужому оточенні, зокрема важливо нав’язати дружбу з українською книжкою, бо тільки українська книжка зможе дати дитині доско нале володіння рідною мовою і тільки за допомогою української книжки може молода українська людина, що живе поза батьківщи ною, знайти нерозривний душев ний контакт із культурою свого народу. 5. Книжки повинні бути достосо- вані до віку та спроможностей чи тачів. Треба мати на увазі, що за цікавлення в юних читачів дуже різноманітні, що залежать ці за цікавлення і від віку, і від статі, і від оточення, в якому дитина зро стає, і що ці зацікавлення міня ються. Дошкільнята виявляють звичай но більше зацікавлення казками та віршами. Зокрема поетична форма вислову дуже відповідна для цьо го віку. Для голосного читання до шкільнятам дуже підходять народ ні казки, що їх можна набути або позичити в бібліотеці в різних ви даннях, віршовані оповідання такі як напр. Багряного „Казка про ле лек і Павлика мандрівника“, Пол тави „Слон по Африці ходив “, Са- вицької „Три казочки". В дошкільному віці варто зро бити і перше знайомство з пое тами. Існують на книгарському ринку гарно ілюстровані, спеціяль- но для дітей підібрані поезії Шев ченка (напр., „Тече вода з-під я- вора“), Лесі Українки („Тиша морська"), Олександра Олеся („Від льоду до льоду"). Голосне читання дітям дошкільного віку може і повинно охопити широкий діяпазон дитячої літератури: ді ти змалку залюбки слухатимуть клясиків світової літератури Ан- дерсена, Грімів, Івана Франка. Го лосне читання дітям повинно про довжуватися і в шкільному віці, як доповнення для самостійного чи тання дітей. І тоді воно поступово може охоплювати щораз складні шу лектуру. Для першого само стійного читання наймолодших читачів варто підбирати книжки багатоілюстровані і невеликого розміру. Дуже надаються для цьо го такі видання як „Людина й со бака", „Дідова ріпка", „Івасик-Те- лесик", „Кирило Кожум’яка", ,,Ко за-Дереза", Наріжної „Казка про трьох ведмедиків", Братів Грімів „Червона шапочка" ітп. Діти молодшого шкільного віку виявляють звичайно зацікавлення розповідями про звірят і природу, пригодницькими оповіданнями, гу моресками. Прикладами книжок про звірят і природу можуть слу жити „Лісові казочки" Іваненко, „Сойка - штукарка" Завадовича, „Про горобця — славного молод ця" Сірого; серед пригодницьких оповідань великою популярністю серед дітей втішаються такі книж ки, як „З татарської неволі" та „Козацька помста" Чайковського, „Козацька дитина" Бандурака, „Михайлик" Дмитренко, „Пригоди Юрка козака" Петренка, „В країні сонячних зайчиків" Нестайка, і ін. До гумористичних творів, що радо сприймаються вже в цьому віці, треба зарахувати „Лиса Микиту" Франка, „Казки моїх братів" Нехо- ди, „Цар Плаксій та лоскотон" Си моненка та з чужої літератури: „Доктор Айболить" Лофтінґа, „Вінні-Пух" Мільна, „Пригоди Цвяшка" Порка-Арджілі. Деякі ді ти молодшого шкільного віку, зо крема дівчата, особливо люблять читати розповіді про життя в ро дині, про своїх однолітків в інших часах, чи в інших країнах. Прикла дами для книжок цієї категорії мо жуть служити „Свекор" Василь- ченка, „Ялинка" Коцюбинського, „Чарівна хустина" Забіли, „Олеся" Грінченка, „Снігова королева" Ан- дерсена, „Легенди про Христа" Малицької. Крім казок, оповідань і віршів дітям шкільного віку варто запізнатись вже теж із творами не белетристичного жанру, хоч і на писаними в приступній формі: до таких творів належать напр. „По дорожі і пригоди Миклухи-Мак- лая" Полтави, „Як Юрко подоро жував на Дніпрові пороги" Сте- шенка, „Чарівні оповідання" Влад- ка, „Світова мандрівка краплини води" Сірого, „Слово про Ігорів похід" Забіли. На допомогу батькам і на ра дість дітям існують, крім книжок, теж і платівки із награними для у- країнських дітей текстами. Най кращими з-поміж них є дві платів ки казок у мистецькому виконанні Олімпії Добровольської, що зна йомлять дітвору із високоякісними текстами Багряного, Забіли, Нехо- ди, Іваненко. Вони найкраще під ходять для дошкільнят та для дітей (Докінчення на ст. 10) 4 НАШЕ ЖИТТЯ — СІЧЕНЬ, 1970 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top