Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Книгочитання змалку Марта Тарнавська Про книжки й книгочитання ба гато написано. Є багато „золотих думок", приповідок, крилатих фраз про книжку. Каже народня му дрість, що „книга -—- це ключ до найглибших тайн життя “, що книга „подібна воді, що скрізь пробиває собі дорогу", що вона „не знає ні кордонів, ні віків часу". В старому київському літописі написано, що „книги — це ріки, що зрошують землю". Всі ми знаємо ваговиті своїм значенням рядки із вірша Івана Франка, що їх ми часто ци туємо без глибшої застанови: „Книги — морська глибина. Хто в них пірне аж до дна, той хоч труду мав досить, дивні перли виносить". Чому така увага книжці? В чому власне криється оця особлива вар тість книгочитання, що про нього стільки пишуть і говорять? І чому така вже справді велика увага кни- гочитанню молодих людей — чому стільки заохоти, а то й примусу, щоб спонукати до читання дітей і молодь? Людина живе одним тільки жит тям, і це маленьке людське життя обмежене певним простором і пев ним часом. Навіть найдовший вік однієї людини є незвичайно ко ротким епізодом, якщо його по рівняти із тисячеліттями людської цивілізації. А життєвий простір однієї людини часто обмежений до якоїсь одної місцевосте — до од ної цяточки на ґльобі нашої пла нети. Навіть люди, які багато по дорожують, можуть пізнати тільки невеличку частинку нашої землі, та й то тільки поверховно, а що вже казати про всесвіт? Без письма і без книжок, за до помогою самої тільки говореної мови, людина може творити вже складну культуру і передавати її з покоління в покоління. Але пись мо і книга це вже безконечна людська память, яка дозволяє лю дині вирватись із обмеженого про стору і часу — це та пам’ять, яка дає змогу до здобутків одного по коління додавати щораз новий до свід, щораз нове пізнання. В складному світі нашої цивілі зації людині, яка не читає нічо го взагалі — жити трудно, а то й неможливо. Але велика більшість людей обмежує своє читання до абсолютного мінімум — зокрема дорослі люди, що їх не заохочують вже до читання ні школа, ні вчите лі, ні виховники. Це ті дорослі, що їм у дитинстві не відкрилось ма гічне царство книг, які не набули в дитинстві звички читати, а через те втратили можливість жити не маленьким простором і часом од ного людського життя, а життям цілого людства — вічного, багато гранного, безконечного. Дитинство, що не дало дитині в руки ключа до світу книг — це втрачене дитинство. Звичка чита ти, придбана в дитинстві, дає за поруку повного і цікавого життя. Дитина вже з батьківського до му повинна винести любов і ці кавість до книжки. Дошкільнята -—- найпильніші і найбільш вдячні слу хачі. Батько чи мати, що самі за хоплюються книжками, з великою насолодою згадуватимуть колись ці наймолодші роки своїх дітей -—■ роки голосного читання, ці спільні мандрівки в країну казки. Для пер шого знайомства малої дитини з книжкою найкраще надається по езія. Чар поетичного вислову сво єю ритмікою, своєю музикою ви рощує в дітей естетичний змисл та відчуття милозвучности мови. Ді ти легко запам’ятують віршовані тексти, а запам’ятані тексти в свою чергу служать постійним джере лом для поширення дитячого слов ника. Батьки, читаючи вголос, самі улягають чарові читаного, а їхнє захоплення передається й малень ким слухачам. Голосне читання ді тям дошкільного віку, атмосфера батьківського дому, в якому пов- новартісні й цікаві книжки завжди дітям доступні, та в якому дорослі самі теж книжки читають та люб лять — залишає сліди на ціле жит тя. Цей перший етап •— часто ви рішальний. Модерна психологія вчить, що характер людини фор мується в перші її, найраніші ро ки. Тоді теж закладаються і фун даменти для книгочитання. Школа дає дитині вміння читати та розвиває щораз краще її воло діння мовою. Школа дає теж по стійний поштовх, а то й примус до книгочитання. На цьому етапі ча сом виникають перші проблеми для декого з дітей, які в перші до шкільні роки не нав’язали приєм ного знайомства з книжкою, бать ки яких самі не читають, ні собі, ні дітям, а всю надію покладають на шкільний примус читати. Якщо юні читачі не зв’язуватимуть із читан ням приємних асоціяцій, глибших переживань, якщо вони у шкіль ній лектурі не знайдуть внутріш нього задоволення, а тільки при крий небажаний обов’язок, то з та ких школярів навряд чи виростуть дорослі читачі. Батьки, виховники в молодечих організаціях, учителі, та всі, хто має вплив на розвиток дітей, по винні розвивати й поглиблювати дитяче зацікавлення книжкою, за- щеплювати дітям звичку читати, нав’язувати дружбу між дитиною і книжкою і нав’язувати її в такий спосіб, щоб вона залишилась жи вою на ціле життя. Як це робити? Як добитись успі ху? ■— Дозвольте висловити на цю тему кілька субєктивних думок та подати деякі сугестії. 1. З читанням повинні бути зв’я зані приємні враження. Дітей треба зацікавити, захопити книжками. Тому книжки треба вибирати у- важно, щоб вони були не тільки літературно вартісними, але й ці кавими для тих дітей, що їх мають читати. Примушувати дітей до чи тання книжок, які їм нецікаві і які їм не підходять, може принести ча сом більше шкоди, як користе. З другого боку, дитині, яка рветь ся читати якунебудь книжку, не треба цієї книжки відбирати чи за бороняти. Найважніше тут: дати змогу дитині пережити радість чи тання, особливе захоплення, яке відоме всім, хто знає, що значить „загубитись у книжці" чи „пото нути в книжці". 2. Книжки мусять бути доступні. Якщо дитина не має власних кни жок удома, не позичає їх з бібліо теки, не бачить їх на сходинах, у світличці, у школі, то в неї труд но розбудити зацікавлення читан ням. Книжки мусять бути присутні НАШЕ ЖИТТЯ — СІЧЕНЬ, 1970
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
