Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Книгочитання змалку Марта Тарнавська Про книжки й книгочитання ба гато написано. Є багато „золотих думок", приповідок, крилатих фраз про книжку. Каже народня му дрість, що „книга -—- це ключ до найглибших тайн життя “, що книга „подібна воді, що скрізь пробиває собі дорогу", що вона „не знає ні кордонів, ні віків часу". В старому київському літописі написано, що „книги — це ріки, що зрошують землю". Всі ми знаємо ваговиті своїм значенням рядки із вірша Івана Франка, що їх ми часто ци туємо без глибшої застанови: „Книги — морська глибина. Хто в них пірне аж до дна, той хоч труду мав досить, дивні перли виносить". Чому така увага книжці? В чому власне криється оця особлива вар тість книгочитання, що про нього стільки пишуть і говорять? І чому така вже справді велика увага кни- гочитанню молодих людей — чому стільки заохоти, а то й примусу, щоб спонукати до читання дітей і молодь? Людина живе одним тільки жит тям, і це маленьке людське життя обмежене певним простором і пев ним часом. Навіть найдовший вік однієї людини є незвичайно ко ротким епізодом, якщо його по рівняти із тисячеліттями людської цивілізації. А життєвий простір однієї людини часто обмежений до якоїсь одної місцевосте — до од ної цяточки на ґльобі нашої пла нети. Навіть люди, які багато по дорожують, можуть пізнати тільки невеличку частинку нашої землі, та й то тільки поверховно, а що вже казати про всесвіт? Без письма і без книжок, за до помогою самої тільки говореної мови, людина може творити вже складну культуру і передавати її з покоління в покоління. Але пись мо і книга це вже безконечна людська память, яка дозволяє лю дині вирватись із обмеженого про стору і часу — це та пам’ять, яка дає змогу до здобутків одного по коління додавати щораз новий до свід, щораз нове пізнання. В складному світі нашої цивілі зації людині, яка не читає нічо го взагалі — жити трудно, а то й неможливо. Але велика більшість людей обмежує своє читання до абсолютного мінімум — зокрема дорослі люди, що їх не заохочують вже до читання ні школа, ні вчите лі, ні виховники. Це ті дорослі, що їм у дитинстві не відкрилось ма гічне царство книг, які не набули в дитинстві звички читати, а через те втратили можливість жити не маленьким простором і часом од ного людського життя, а життям цілого людства — вічного, багато гранного, безконечного. Дитинство, що не дало дитині в руки ключа до світу книг — це втрачене дитинство. Звичка чита ти, придбана в дитинстві, дає за поруку повного і цікавого життя. Дитина вже з батьківського до му повинна винести любов і ці кавість до книжки. Дошкільнята -—- найпильніші і найбільш вдячні слу хачі. Батько чи мати, що самі за хоплюються книжками, з великою насолодою згадуватимуть колись ці наймолодші роки своїх дітей -—■ роки голосного читання, ці спільні мандрівки в країну казки. Для пер шого знайомства малої дитини з книжкою найкраще надається по езія. Чар поетичного вислову сво єю ритмікою, своєю музикою ви рощує в дітей естетичний змисл та відчуття милозвучности мови. Ді ти легко запам’ятують віршовані тексти, а запам’ятані тексти в свою чергу служать постійним джере лом для поширення дитячого слов ника. Батьки, читаючи вголос, самі улягають чарові читаного, а їхнє захоплення передається й малень ким слухачам. Голосне читання ді тям дошкільного віку, атмосфера батьківського дому, в якому пов- новартісні й цікаві книжки завжди дітям доступні, та в якому дорослі самі теж книжки читають та люб лять — залишає сліди на ціле жит тя. Цей перший етап •— часто ви рішальний. Модерна психологія вчить, що характер людини фор мується в перші її, найраніші ро ки. Тоді теж закладаються і фун даменти для книгочитання. Школа дає дитині вміння читати та розвиває щораз краще її воло діння мовою. Школа дає теж по стійний поштовх, а то й примус до книгочитання. На цьому етапі ча сом виникають перші проблеми для декого з дітей, які в перші до шкільні роки не нав’язали приєм ного знайомства з книжкою, бать ки яких самі не читають, ні собі, ні дітям, а всю надію покладають на шкільний примус читати. Якщо юні читачі не зв’язуватимуть із читан ням приємних асоціяцій, глибших переживань, якщо вони у шкіль ній лектурі не знайдуть внутріш нього задоволення, а тільки при крий небажаний обов’язок, то з та ких школярів навряд чи виростуть дорослі читачі. Батьки, виховники в молодечих організаціях, учителі, та всі, хто має вплив на розвиток дітей, по винні розвивати й поглиблювати дитяче зацікавлення книжкою, за- щеплювати дітям звичку читати, нав’язувати дружбу між дитиною і книжкою і нав’язувати її в такий спосіб, щоб вона залишилась жи вою на ціле життя. Як це робити? Як добитись успі ху? ■— Дозвольте висловити на цю тему кілька субєктивних думок та подати деякі сугестії. 1. З читанням повинні бути зв’я зані приємні враження. Дітей треба зацікавити, захопити книжками. Тому книжки треба вибирати у- важно, щоб вони були не тільки літературно вартісними, але й ці кавими для тих дітей, що їх мають читати. Примушувати дітей до чи тання книжок, які їм нецікаві і які їм не підходять, може принести ча сом більше шкоди, як користе. З другого боку, дитині, яка рветь ся читати якунебудь книжку, не треба цієї книжки відбирати чи за бороняти. Найважніше тут: дати змогу дитині пережити радість чи тання, особливе захоплення, яке відоме всім, хто знає, що значить „загубитись у книжці" чи „пото нути в книжці". 2. Книжки мусять бути доступні. Якщо дитина не має власних кни жок удома, не позичає їх з бібліо теки, не бачить їх на сходинах, у світличці, у школі, то в неї труд но розбудити зацікавлення читан ням. Книжки мусять бути присутні НАШЕ ЖИТТЯ — СІЧЕНЬ, 1970
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
