Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Про один ювілей Просвіти Оксана Дучимінська Святкуючи 100-ліття Просвіти у 1968 р. ми чули багато слів про її рушійну ролю у процесі нашого Відродження. Ще немає змоги на креслити її справжніх заслуг у формуванні нашого національного Я. Для цього потрібно матеріялів, що тепер недоступні. А нам особ ливо цікаво було б простежити, яку участь брало українське жі ноцтво у праці Просвіти та на скільки воно у своєму розвитку з неї скористало. Та заки можна буде виконати таку студію, нехай послужить нам за приклад один етап праці Про світи. Це був 40-літній ювілей її у 1908 р. та коротко потім склика ний Перший Український Просвіт- но-Економічний Конгрес. Сорокліття Просвіти відзначено З’їздом у грудні 1908 р. Це відбу лося у Львові у залі Сокола. Ве лика частина присутніх — це бу ли голови Просвіт, у більшості се ляни. З’їзд відвідав Митрополит Шептицький, що промовив тепло й заохочуюче до просвітніх діячів. На залі були присутні тільки дві жінки -— Константина Малицька, що належала до Управи Просвіти й Олена Охримович, голова Освіт нього Кружка Студ. Громади. На цьому З’їзді постановлено вшанувати ювілей влаштуванням Конгресу. Це була справжня наго да виявити значення й осяги тієї організації. Як на тодішні суспіль но, громадсько та політично не- відрадні обставини Просвіта мала за собою великий пройдений шлях. Вона вперше об’єднала широкі на родні маси, що були стримані у своєму розвитку панщиною і ще далеко не були готові зайняти своє місце в тодішній суспільності. Вод ночас вона з’єднала майже весь за гал позитивного інтелектуального елементу для підмоги в підне сенні українського народу. Так що за ті перші, нелегкі десятиріччя ді яльносте було багато зроблено, як для просвічення народу, так і для піднесення його самопочуття і йо го активізації. „Просвіта14 вибрала найсуттєві шу форму вшанування свого юві лею: конгрес, себто можливість зустрічі загалу людей доброї волі для обговорення найважніших проблем, обміну думок та узгід- нення метод дальшої праці. Запас енергії та матеріяльних фондів ви користано не на блискучі паради, але для активізації підготовки до суттєвих завдань, для майбутно сті. На цьому Конгресі зустрінули- ся та обмінялися думками українці з різних закутків Батьківщини, різ ного обряду, віку та рівня освіти. Переступаючи безліч різних еко номічних, правних та політичних труднощів, відчинили собі кордо ни, які накинені нам століттями прорізували наш живий народній організм. Дуже відрадним явищем була природня та здорова пропорція у- часників Конгресу, яких всіх разом було понад 760. Одну третину за повнила молодь, чим проявила свою громадську зрілість та почут тя відповідальності за обов’язки, які в скорому часі доведеться їй перебрати. Слідуючими по числен ності були духовенство й жінки, себто ті, в чиїх руках спочивало формування громадського життя. Немало було теж і професіоналів, науковців, публіцистів, та сіль су спільного життя — громадські ді ячі. Велика шкода, що не маємо можливості розглянути тут цілості Конгресу. Спинимося ще тільки на згадці, яку ролю зайняли в ньому жінки. Як їхня кількість так і ак тивна участь у праці Конгресу творила повних десять відсотків у порівнянні до загальної кількості учасників. Були включені в Пре зидію та склад Комісій, брали жи ву участь як доповідями так і дис- скусією. І знов слід пригадати, що майже до того часу на терені Га личини жінка не діставала ніякої формальної освіти, не була вклю чена в професійну працю, тільки зведена як у доброму так і нега тивному значенні до чотирьох стін хати. Конгрес припав на час, коли ряд різних можливостей почав пе ред українською жінкою відчиня тися, в тому числі й університет ські студії. Тому якраз і студент ки університету та учительки тво рили перевагу учасниць. Чи не найбільш відрадним була одначе Із ювілею 20-ліття СФУЖО у Філядельфії: ГІри голоснику п-ні Стефанія Пушкар, голова СУА, поруч неї п-ні Олена Залізняк, голова СФУЖО і п-ні Олена Лотоцька, почесна голова СУА. F ro m th e 20th W F U W O a n n iv e r s a r y in P h ila d e lp h ia : F ro m le f t to r ig h t M e sd a m e s S te fa n ia P u sh k a r , U N W L A P r e sid e n t, O len a S a lisn ia k , W F U W O P r e s id e n t and H e le n L o to ts k y , U N W L A H o n o ra ry P r e s id e n t НАШЕ ЖИТТЯ — ТРАВЕНЬ, 1969 З
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
