Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Розкаж ім собі якусь казку (Другий розділ) Олена Цегельська — А тепер черга розказувати за тобою! — сказав Даньо до другої сестрички. — Гм, так Зеня -— і я знаю казочку. — Я було це так: Бабуня посадила на грядці біля плота зернятка кавунів. А коли зі йшли молоді рослинки, повчала їх: — Ви мої кавунчики ростіть собі здорові на вашій грядці. А хто з вас хоче, може викарабкатись на пліт і там брати соняшні купелі. А за плотом була інша грядка. На ній гарненько рядочками росли собі морквиночки і петрушечки. Ростуть вони щасливо, любуються сонечком і теплим дощиком. Віт рець злегка посвистує і вони спі вають пісеньку: „Танцювала риба з раком, А морквинка з пастернаком. А цибуля дивувалась, Як петрушка танцювала44. Радуються, співають молоденькі, а гадки не мають, яке їх жде горе. Кавуни ростуть собі побіч. Одні постелились на грядці, другі виліз ли на пліт, та й дрімають у теплі. Але один кавун не такий був, го- го! Надувся, та й каже: — А що мені за неволя рости у цій гущі між вами! Я собі піду куди сам схочу! І попрямував на грядку, між моркву і петрушку. Тут роз пустив своє листя і вуси на всі боки, та давай жити, розживатись. Росте і росте, розпирається на бо ки, немов грубий м’яч. Вже з од ного боку морквинкам, а з другого петрушкам заступив своїм гру бим черевом сонце — не дає їм рости. Вони бідні плачуть, просять: -— Пане Кавунило, та майте Бога в серці, не давіть нас своїм живо том, не заступайте світла й пові тря. Посуньтеся трохи! А той кри чить: — Що-о? Я вам маю посту питись? Цього не буде! Лізьте со бі куди хочете, нехай і під землю! А морквинка: — Та прошу вас, я уже по саму шию у землі. Але моя гривка, зелена гичка мусить рости зверху — інакше я знидію, зів’яну, без сонця загину. -—-То гинь! — так кавун. -— Бу де мала шкода, короткий жаль. Я тут пан і господар! Геть мені, міс це для мене! І знайте, я буду ще більше грубшати, а дозрію, то як не лусну, як не засиплю вас своїм зерном! А не знав він, що дідусь ходив якраз по городі і чув цілу роз мову. З гнівом крикнув на кавуна: — То це так! Не досить, що ти вліз на чужу землю, відібрав слаб шим від себе сонце, повітря, волю — ти ще смієш погрожувати! Ти ненаситний череваню, кінець тобі! Дідусь добув ножа і шасть-прасть відтяв кавуна і взяв до кошика. А морквинка і петрушка ще довго жили. — От і моїй байці кінець •— ска зала Зеня. Маруся Федорович ХТО МЕНЕ КЛИЧЕ? Як тільки рано — вранці Лиш сонечко встає, То в нашому садочку Хтось кличе вже мене. Отак: Хри-стю! Хри-стю! Я скоро з ліжка встану, Швиденько одягнуся, Через вікно погляну: Невже це м ої др узі? Отак: Хри-стю! Хри-стю! Та сплять ще у постелі Всі хлопці і дівчата, А в деревах весело Щ ебечуть пташенята. Отак: Хри-стю! Хри-стю! НЕСПОДІВАНКА МАТУСІ Я ріднесеньку матусеньку люблю, я матусі несподіванку зроблю . Маю досить червоненьких ниточок, вишиваю український рушничок. Як скінчу, то до матусеньки піду, перед нею подарунок покладу. І радітиме матусенька моя, що так гарно вишивати вмію я. Л. Гадай Г. Явір НА ЗЕЛЕНОМУ ЛУЖКУ На зеленому лужку Грає жучок: •— Тру-ту-ту! Срібну трубочку він має Комашок усіх скликає. — Гей, ходіть усі, ходіть, У квіток смачний тут мід! Всі злітаються маленькі Пити в травах мід тепленький. Ж учок, мушка, ще й оса, Сверщик, світлячок, бджола. Джміль поважно походж ає, Бо порядок він тримає. К. Ушинський Ранкові промені Випливало на небо червоне со нечко й почало розсилати свої золоті промені, будити землю. Перший промінь полетів і попав на жайворонка. Стрепенувся жай воронок, випурхнув із гніздечка, піднявся високо й заспівав свою зрібну песеньку: — Ах, як хороше у свіжому ранковому повітрі! Як хороше! Як привільно! Другий промінь попав на зай чика. Пересмикнув вухами зайчик і весело застрибав по росяному лугу: побіг діставати собі соко витої травички на сніданок. Третій промінь попав у курник. Півень залопотів крилами і за співав ,,Ку-ку-рі-ку!“ Кури зле тіли з сідал, закудкудакали, по чали розгрібати сміття і шукати черв’ячків. Четвертий промінь попав у ву лик. Виповзла бджілка з воскової келії, сіла на віконечко, розпра вила крила і — зум-зум-зум! по летіла збирати медок із запашних квітів. П’ятий промінь попав у дитя чу кімнатку на ліжечко до малого ледаря: ріже йому прямо в очі, а він повернувся на другий бік і знову заснув. Замовляйте збірник ЗОЛОТА БДЖІЛКА Упорядкувала Марія Юркевич Ціна 75 ц. Замовляти в Централі СУА ЗО НАШЕ ЖИТТЯ — ТРАВЕНЬ, 1969 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
