Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Розкаж ім собі якусь казку (Другий розділ) Олена Цегельська — А тепер черга розказувати за тобою! — сказав Даньо до другої сестрички. — Гм, так Зеня -— і я знаю казочку. — Я було це так: Бабуня посадила на грядці біля плота зернятка кавунів. А коли зі йшли молоді рослинки, повчала їх: — Ви мої кавунчики ростіть собі здорові на вашій грядці. А хто з вас хоче, може викарабкатись на пліт і там брати соняшні купелі. А за плотом була інша грядка. На ній гарненько рядочками росли собі морквиночки і петрушечки. Ростуть вони щасливо, любуються сонечком і теплим дощиком. Віт рець злегка посвистує і вони спі вають пісеньку: „Танцювала риба з раком, А морквинка з пастернаком. А цибуля дивувалась, Як петрушка танцювала44. Радуються, співають молоденькі, а гадки не мають, яке їх жде горе. Кавуни ростуть собі побіч. Одні постелились на грядці, другі виліз ли на пліт, та й дрімають у теплі. Але один кавун не такий був, го- го! Надувся, та й каже: — А що мені за неволя рости у цій гущі між вами! Я собі піду куди сам схочу! І попрямував на грядку, між моркву і петрушку. Тут роз пустив своє листя і вуси на всі боки, та давай жити, розживатись. Росте і росте, розпирається на бо ки, немов грубий м’яч. Вже з од ного боку морквинкам, а з другого петрушкам заступив своїм гру бим черевом сонце — не дає їм рости. Вони бідні плачуть, просять: -— Пане Кавунило, та майте Бога в серці, не давіть нас своїм живо том, не заступайте світла й пові тря. Посуньтеся трохи! А той кри чить: — Що-о? Я вам маю посту питись? Цього не буде! Лізьте со бі куди хочете, нехай і під землю! А морквинка: — Та прошу вас, я уже по саму шию у землі. Але моя гривка, зелена гичка мусить рости зверху — інакше я знидію, зів’яну, без сонця загину. -—-То гинь! — так кавун. -— Бу де мала шкода, короткий жаль. Я тут пан і господар! Геть мені, міс це для мене! І знайте, я буду ще більше грубшати, а дозрію, то як не лусну, як не засиплю вас своїм зерном! А не знав він, що дідусь ходив якраз по городі і чув цілу роз мову. З гнівом крикнув на кавуна: — То це так! Не досить, що ти вліз на чужу землю, відібрав слаб шим від себе сонце, повітря, волю — ти ще смієш погрожувати! Ти ненаситний череваню, кінець тобі! Дідусь добув ножа і шасть-прасть відтяв кавуна і взяв до кошика. А морквинка і петрушка ще довго жили. — От і моїй байці кінець •— ска зала Зеня. Маруся Федорович ХТО МЕНЕ КЛИЧЕ? Як тільки рано — вранці Лиш сонечко встає, То в нашому садочку Хтось кличе вже мене. Отак: Хри-стю! Хри-стю! Я скоро з ліжка встану, Швиденько одягнуся, Через вікно погляну: Невже це м ої др узі? Отак: Хри-стю! Хри-стю! Та сплять ще у постелі Всі хлопці і дівчата, А в деревах весело Щ ебечуть пташенята. Отак: Хри-стю! Хри-стю! НЕСПОДІВАНКА МАТУСІ Я ріднесеньку матусеньку люблю, я матусі несподіванку зроблю . Маю досить червоненьких ниточок, вишиваю український рушничок. Як скінчу, то до матусеньки піду, перед нею подарунок покладу. І радітиме матусенька моя, що так гарно вишивати вмію я. Л. Гадай Г. Явір НА ЗЕЛЕНОМУ ЛУЖКУ На зеленому лужку Грає жучок: •— Тру-ту-ту! Срібну трубочку він має Комашок усіх скликає. — Гей, ходіть усі, ходіть, У квіток смачний тут мід! Всі злітаються маленькі Пити в травах мід тепленький. Ж учок, мушка, ще й оса, Сверщик, світлячок, бджола. Джміль поважно походж ає, Бо порядок він тримає. К. Ушинський Ранкові промені Випливало на небо червоне со нечко й почало розсилати свої золоті промені, будити землю. Перший промінь полетів і попав на жайворонка. Стрепенувся жай воронок, випурхнув із гніздечка, піднявся високо й заспівав свою зрібну песеньку: — Ах, як хороше у свіжому ранковому повітрі! Як хороше! Як привільно! Другий промінь попав на зай чика. Пересмикнув вухами зайчик і весело застрибав по росяному лугу: побіг діставати собі соко витої травички на сніданок. Третій промінь попав у курник. Півень залопотів крилами і за співав ,,Ку-ку-рі-ку!“ Кури зле тіли з сідал, закудкудакали, по чали розгрібати сміття і шукати черв’ячків. Четвертий промінь попав у ву лик. Виповзла бджілка з воскової келії, сіла на віконечко, розпра вила крила і — зум-зум-зум! по летіла збирати медок із запашних квітів. П’ятий промінь попав у дитя чу кімнатку на ліжечко до малого ледаря: ріже йому прямо в очі, а він повернувся на другий бік і знову заснув. Замовляйте збірник ЗОЛОТА БДЖІЛКА Упорядкувала Марія Юркевич Ціна 75 ц. Замовляти в Централі СУА ЗО НАШЕ ЖИТТЯ — ТРАВЕНЬ, 1969 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
