Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Редагує Вих. Комісія СУА Хатка, щ о в н ій н ар оди вся Шевченко Маленька Маруся, побачивши українську складанку з хатинкою під соломяною стріхою, сказала: „То є та хатка, що в ній народив ся Тарас Шевченко", а на другу складанку ,,Гагілки“: „Це є у- країнська церква і там є Бозя“. — Така була реакція 4-річної дитини. А яка була думка матерів, коли вони вперше побачили дві перші українські іграшки, видані фірмою „Освіта11 на Виставці під час Се сії Дошкілля, з нагоди 20-річчя СФУЖО 22 березня 1969 р. у Фі лядельфії. Отож молоді матері були раді, що їхні діти дістали вкінці в руки іграшку з українською тематикою. Натомість деякі старші, тобто ба буні, заявляли, що соломяна стрі ха на українській хаті викличе в дітей почуття меншевартости, бо ж ми живемо в добі хмародерів і атому і нашим внукам зовсім не треба розказувати про бідне укра їнське село. Три різні реакції трьох поко лінь. І саме найстарше з них хоче найскоріше забути українську рід ну стріху, ту, під якою довгими століттями жили покоління нашо го народу. Вони працювали важко і захищали своїм мечем і плугом рідну землю і свої хати, ці під со- ломяними стріхами і ці під новими дахами. Скільки великих людей, яким ми завдячуємо наше національне від родження вийшли з-під тієї стріхи, з Шевченком й Франком на чолі! Скільки мільйонів наших селян привязаних до своєї рідної хати, віри, обрядів і традицій творили о- снову біологічну й культурну на шої нації. А сучасне національне відродження в Україні не вийшло з-під солом’яної стріхи, від Ва силя Симоненка і таких як він? Чи треба зміняти, прикрашую чи, наше минуле? Адже ж Христос народився в убогому вертепі на сіні і ніхто не зміняє цього вер тепу з яслами на палату. Навпаки, чим далі від дати народження Спа- сителя, тим дорожчий для люд ства цей убогий вертеп, а най більші мистці світу відтворюють це місце і цю обстановку, де поба чив світ Христос. Деякі наші діти, подорожуючи по Україні зустрічають там і хати зі солом’яними стріхами та з усею своєрідною для нашого села, об становкою. Ми повинні навчити їх любити своє, без огляду на те, чи воно багате, чи бідне, бо одне й друге складається на наше істо ричне минуле, побут, традиції. На кінець скажемо за малою Марусею: „Це хатка, в якій наро дився Шевченко“, і тому вона до рога нашому серцю і тому її со лом’яна стріха блистить щирим зо лотом. І. П. Із листів д о Р е д а к ц ії ДЯКУЄМО... Цього Великодня, побіч традицій них писанок і крашанок, ми могли подарувати нашим дітям дві барвисті, по-'мистецьки виконані іграшки-скла- данки з українською тематикою „Га- гілки“ й „Українська хата“. Діти прийняли ці складанки із зд и вуванням і радістю. Дотепер вони за любки складали образки, що пред ставляли їх сучасне довкілля, мапу ЗСА чи постаті американської історії. На жаль, не було досі іграшки, що зрівноважувала б вплив американ ського довкілля та відзеркалювала б наш побут, мистецтво, звичаї чи істо рію. Тому треба щиро привітати відваж ний почин двох молодих матерів, які піднялись нелегкого діла — запов нити дотеперішню прогалину у ви ховних посібниках виданням рідних іграшок. На нашу думку, ми, матері, повинні активно піддержати фірму „Освіта", купуючи й поширюючи іграшки ц ієї фірми та співпрацюючи з нею також на відтинку плянування нових появ. Якщо б так сьогодні кожна україн ська мати, читачка Нашого Життя, написала до фірми „Освіта" листа й виявила своє зацікавлення і вдячність тим, що подала б яку чергову іграшку хотіла б бачити в руках своєї дитини, то це не тільки заохотило б основ- ниць фірми до дальш ої активности, але допомогло б їм також вибрати на черговий проект таку іграшку, на яку є тепер найбільше запотребування й попит. Наше побажання до фірми: якщо іграшка дійсно має виконати виховне завдання, то кожен деталь образка, що впливає, виховує і вчить дитину, повинен бути передуманий і узгідне- ний. Маємо на увазі таку дрібничку, як широкі рукави в хлоп’ячих строях складанки, що не водиться ;В гуцуль ському строю. Є й інші дрібні н ед о ліки, що їх можна б у д е в майбутньо му оминути при співпраці знавців на роднього мистецтва чи інших ділянок. Ми вповні свідомі того, що при ви конанні цього задум у обидві власниці фірми — мисткиня Софія Л ада-Зубар і фаховець дошкілля Ярина Телепко зустрічали багато більших чи менших перешкод. Складаємо їм признання за те, що вони всі ці труднощ і успіш но перебороли і своєю наполегливі стю доказали, що створення іграшки для української дитини поза межами України не тільки побажане й по трібне, але й можливе. Тепер загал наших матерів повинен доказати, що можлива також розпро- дажа української іграшки, яка своїм форматом і якістю матеріялу зовсім не уступає іграшкам, що тепер зна ходяться на американському ринку. Дві Христини НОВІ ВИДАННЯ Марія Дмитренко, МИХАЙЛИК — оповідання про юного розвід ника УПА. П’яте видання. Ілюстра ції М. Левицького. „Євшан Зілля“ та ОПДЛ, Торонто 1969. Діти з зацікавленням слухають оповідань про своїх однолітків у різних країнах, у різних часах. Ось перевидано книжку для ді тей шкільного віку про хлопчика, який із своїм псом допомагав воя кам УПА. Це „Михайлик", що хо тів прогнати ворогів із нашої У- країни. Усі напевне захочуть до відатися про його пригоди та від важні вчинки. Гарне технічне оформлення книжки, з ілюстраціями, та чітким великим друком. Р. Г. 8 НАШЕ ЖИТТЯ — ТРА і ВЕНЬ, 1969 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top