Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Редагує Вих. Комісія СУА Хатка, щ о в н ій н ар оди вся Шевченко Маленька Маруся, побачивши українську складанку з хатинкою під соломяною стріхою, сказала: „То є та хатка, що в ній народив ся Тарас Шевченко", а на другу складанку ,,Гагілки“: „Це є у- країнська церква і там є Бозя“. — Така була реакція 4-річної дитини. А яка була думка матерів, коли вони вперше побачили дві перші українські іграшки, видані фірмою „Освіта11 на Виставці під час Се сії Дошкілля, з нагоди 20-річчя СФУЖО 22 березня 1969 р. у Фі лядельфії. Отож молоді матері були раді, що їхні діти дістали вкінці в руки іграшку з українською тематикою. Натомість деякі старші, тобто ба буні, заявляли, що соломяна стрі ха на українській хаті викличе в дітей почуття меншевартости, бо ж ми живемо в добі хмародерів і атому і нашим внукам зовсім не треба розказувати про бідне укра їнське село. Три різні реакції трьох поко лінь. І саме найстарше з них хоче найскоріше забути українську рід ну стріху, ту, під якою довгими століттями жили покоління нашо го народу. Вони працювали важко і захищали своїм мечем і плугом рідну землю і свої хати, ці під со- ломяними стріхами і ці під новими дахами. Скільки великих людей, яким ми завдячуємо наше національне від родження вийшли з-під тієї стріхи, з Шевченком й Франком на чолі! Скільки мільйонів наших селян привязаних до своєї рідної хати, віри, обрядів і традицій творили о- снову біологічну й культурну на шої нації. А сучасне національне відродження в Україні не вийшло з-під солом’яної стріхи, від Ва силя Симоненка і таких як він? Чи треба зміняти, прикрашую чи, наше минуле? Адже ж Христос народився в убогому вертепі на сіні і ніхто не зміняє цього вер тепу з яслами на палату. Навпаки, чим далі від дати народження Спа- сителя, тим дорожчий для люд ства цей убогий вертеп, а най більші мистці світу відтворюють це місце і цю обстановку, де поба чив світ Христос. Деякі наші діти, подорожуючи по Україні зустрічають там і хати зі солом’яними стріхами та з усею своєрідною для нашого села, об становкою. Ми повинні навчити їх любити своє, без огляду на те, чи воно багате, чи бідне, бо одне й друге складається на наше істо ричне минуле, побут, традиції. На кінець скажемо за малою Марусею: „Це хатка, в якій наро дився Шевченко“, і тому вона до рога нашому серцю і тому її со лом’яна стріха блистить щирим зо лотом. І. П. Із листів д о Р е д а к ц ії ДЯКУЄМО... Цього Великодня, побіч традицій них писанок і крашанок, ми могли подарувати нашим дітям дві барвисті, по-'мистецьки виконані іграшки-скла- данки з українською тематикою „Га- гілки“ й „Українська хата“. Діти прийняли ці складанки із зд и вуванням і радістю. Дотепер вони за любки складали образки, що пред ставляли їх сучасне довкілля, мапу ЗСА чи постаті американської історії. На жаль, не було досі іграшки, що зрівноважувала б вплив американ ського довкілля та відзеркалювала б наш побут, мистецтво, звичаї чи істо рію. Тому треба щиро привітати відваж ний почин двох молодих матерів, які піднялись нелегкого діла — запов нити дотеперішню прогалину у ви ховних посібниках виданням рідних іграшок. На нашу думку, ми, матері, повинні активно піддержати фірму „Освіта", купуючи й поширюючи іграшки ц ієї фірми та співпрацюючи з нею також на відтинку плянування нових появ. Якщо б так сьогодні кожна україн ська мати, читачка Нашого Життя, написала до фірми „Освіта" листа й виявила своє зацікавлення і вдячність тим, що подала б яку чергову іграшку хотіла б бачити в руках своєї дитини, то це не тільки заохотило б основ- ниць фірми до дальш ої активности, але допомогло б їм також вибрати на черговий проект таку іграшку, на яку є тепер найбільше запотребування й попит. Наше побажання до фірми: якщо іграшка дійсно має виконати виховне завдання, то кожен деталь образка, що впливає, виховує і вчить дитину, повинен бути передуманий і узгідне- ний. Маємо на увазі таку дрібничку, як широкі рукави в хлоп’ячих строях складанки, що не водиться ;В гуцуль ському строю. Є й інші дрібні н ед о ліки, що їх можна б у д е в майбутньо му оминути при співпраці знавців на роднього мистецтва чи інших ділянок. Ми вповні свідомі того, що при ви конанні цього задум у обидві власниці фірми — мисткиня Софія Л ада-Зубар і фаховець дошкілля Ярина Телепко зустрічали багато більших чи менших перешкод. Складаємо їм признання за те, що вони всі ці труднощ і успіш но перебороли і своєю наполегливі стю доказали, що створення іграшки для української дитини поза межами України не тільки побажане й по трібне, але й можливе. Тепер загал наших матерів повинен доказати, що можлива також розпро- дажа української іграшки, яка своїм форматом і якістю матеріялу зовсім не уступає іграшкам, що тепер зна ходяться на американському ринку. Дві Христини НОВІ ВИДАННЯ Марія Дмитренко, МИХАЙЛИК — оповідання про юного розвід ника УПА. П’яте видання. Ілюстра ції М. Левицького. „Євшан Зілля“ та ОПДЛ, Торонто 1969. Діти з зацікавленням слухають оповідань про своїх однолітків у різних країнах, у різних часах. Ось перевидано книжку для ді тей шкільного віку про хлопчика, який із своїм псом допомагав воя кам УПА. Це „Михайлик", що хо тів прогнати ворогів із нашої У- країни. Усі напевне захочуть до відатися про його пригоди та від важні вчинки. Гарне технічне оформлення книжки, з ілюстраціями, та чітким великим друком. Р. Г. 8 НАШЕ ЖИТТЯ — ТРА і ВЕНЬ, 1969 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top