Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
п в о н н РІК XXVI. ЧЕРВЕНЬ, 1969 Ч. 6. Ольга Литвин Вінчання Межою поля, Полем, рясно вкритим пшеницями, Тихо йшла я. Голівки свої клонили Ще зелені колоски. Колоски пшениці Крилатим вітром колисані. Там тихо-тихо йшла я. Грона сонця розбігалися по полю, Розбігалися й єдналися. І вінчав їх у просторі, У небесному просторі, Спів пташиний, жайворонка спів. Ген за полями Тополі-свічі стояли струнко. Туди я йшла. А по-за ними Біленькі хати манили міцно, Й манили застиглі під соломою усмішки. Ось-ось побачу, ось-ось почую Рідню, братів, сестер. До дверей! До хатки п’ятої! До різьблених дверей! Я йшла-летіла до хати п’ятої, до білої. Ось-ось відкрию, ось-ось побачу, Все втрачене, все знищене, все змріяне Зробила моці рух, напруження, Зібрала роками ховані надії. „Я прийшла! Я повернулася!1' Нараз я вчула міцний сміх, Сміх розлуки і тупіт утікаючих надій. Я гучно молотила в двері. Я кликала, просила... Прокинулась. Холодні фарби стін Дивилися на мене непривітно. Стіни шпиталю Дивилися і глузували. До мене нахилилася сестра шпитальна Сестра-чужинка. „Ти плакала у сні! Ти кудись рвалася, стогнала! На, випий це!“ „Я снила — їй кажу. „Не трать себе на сни! То лише сни!“ Покірно слухаю сестру шпитальну, Вродливу і привітну. Наш меморіял Переслідування нашої Церкви в Україні глибоко по трясло свідомістю українців у вільному світі. Недавні с р е ш т и І Процеси усвідомили Н2М, що нічого не змінилося в большевицькому режимі. Найбільшим своїм ворогом він уважає віру в Бога і всіми силами п обор ю є її. А нам з а лишається свідомість, що помимо цієї 50-літньої нищівної боротьби вогонь в ір и н е псгас і ж евріє, а то й палає із ще більшою силою. Ця свідомість каже нам ще більше дбати про справи наш ої Церкви. Коли скріпимо ї ї тут своєю підтримкою й відданістю, то вона промінюватиме й на рідні землі. Тому Секретаріят Світового Конгресу Вільних Українців видав заклик у тій справі. На тлі інших менш важливих справ уважав найбільш суттєвою — акцію в користь ство рення Українського Католицького Патріярхату. Д о цього заохочував громадські централі в різних країнах нашого поселення. Услід за тим висловилася Світова Федерація Україн ських Ж іночих Організацій (СФУЖ О). Своїм внутрішнім закликом, висланим до складових організацій, Управа СФУЖО вказала на вагу ц ієї акції й заохотила до того все зорганізоване жіноцтво. Як половина нашого суспіль ства, щиро відданого справам наш ої Церкви, воно повинно приєднатись до акції СФУЖО в тому напрямку, а то й са мим таку акцію провести. Союз Українок Америки підхопив цей клич. У перших числах травня спрацьовано меморіял, що охопив усі на болілі проблеми наш ої Церкви. Це були — заходи в о б о роні нашої переслідуваної Церкви в Україні, впорядку вання справ Церкви в країнах поза залізною заслоною , збереж ення нашого обряду, мови і народніх звичаїв у на шій Церкві і як найважніше — завершення наш ої помісної Церкви Українським Католицьким Патріярхатом. Цей ме моріял розіслано Окружним Радам і Відділам СУА в укра їнській і англійській мовах. З великим вдоволенням підхопило членство СУА цю акцію. Це була найкраща нагода виявити свою відданість справі нашої віри. У свій питомий жіноцтву спосіб ви словлено тут усе, що так глибоко відчуває і чим затри вожена українська людина. Меморіял вислано до Святішого Отця в Римі і до відо ма Верховному Архиєпископові і нашим Владикам у ЗСА. Цей перший крок наш ої організації нехай причиниться до успіху на шляху, що стелиться перед нашою Церквою у вільному світі. Будемо пильно слідкувати за дальшими етапами цієї акції, все готові й раді її підтримати, коли цього потрібно. А за вікном вороння галасливе, А за вікном папуги. Зелені папуги криком вінчають Сонця жар, пісок і скорпіонів. Вірш нагороджений на 9. Літ. Конкурсі СФУЖО НАШЕ ЖИТТЯ — ЧЕРВЕНЬ, 1969 1
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
