Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
зують на залишки ще палеоло- гічних культур. Питаю як оцінює пані Слава таку дуже поширену тепер кера міку т. зв. трипільську й іншу. Кераміка це не орнамент, а пе редусім форма. Орнамент пови нен з неї випливати, її підкреслю вати. Переважно буває не так. Беруть чужу нам керамічну фор му і на ній накладають орнамент, іцо не є органічно пов’язаний із керамічною формою. Українськість часто ідентифікують з вишивкою, а вена ж зв’язана з тканиною та нитками. Вадою цієї кераміки є теж те, що вона надто блискуча. Це особливо вражає при трипіль ській кераміці, бо ж у тих часах поливи не вживали. Розмова сходить на народне мистецтво. Те, що тепер робиться, це не народне мистецтво — твердить пані Слава. Народне мистецтво творило вироби щоденного вжит ку, а його мистецьке оформлення випливало із вродженої внутріш ньої потреби мистецького висло ву. Воно бувало інколи навіть несвідоме своєї краси. Властива ціль виробу — ужитковість — тепер не існує, а те, що було під свідомим, мистецьке оформлення, стало ціллю. Бож теперішня ціль — декоративність. Тепер те, що називаємо народнім мистецтвом -------- надто передумане, свідоме, а крімтого сам матеріял і техніка зовсім відмінні від первісних (гли на, тканина і т. п.) так, що мо жемо говорити тільки про репро дукцію. На жаль, діють теж ду же комерційні мотиви, що не раз обнижує якість виробу. Замість підносити якість доброго вироб ництва, достосовують вироби до низького рівня смаку покупців. Ми повинні зберігати зразки народнього мистецтва, але його брати як вихідну точку, підставу творчости. Цікавить мене друга ділянка творчости — картина. Тут декіль ка пояснень. їх треба назвати ри сунками, бо лінія у цих картинах переважає. Мисткиня робить їх пером на мокрому папері, чорним і кольоровим тушем. Р и сун ок --- це спочинок після кераміки. Це виходить із самої фактури та вар- стату. Ганчарське коло та глина вимагають геометричних форм, сплощень, декоративности. Рисун ки сперті на рослинній базі, вони сьсбідні, негеометричні. — Чи належите до якоїсь ми стецької групи? — Тепер ні, але в Шикаґо на лежала до неформальної групи ,,Васаг“ (це назва чумацького во зу). Туди належать скульптори Михайло Урбан та Константин Мі- лснадіс. Група старалася удер жувати зв’язки із непрофесійни ми мистцями, студентами мистець ких студій. Уладжували та ще й тепер уладжують раз у рік ви ставки. Дуже жаль, що немає фахових рецензій, оцінок виставок. Це бу ло б стимулом, заохотою до твор- части. — А як оцінюють творчість ін ших мистців? Я ляїк-аматор — дивлюся на скульптури чи карти ни з тої точки погляду чи хоті ла б їх мати в хаті, або взагалі на них дивитися щоденно. Але ж на думку пані Слави мистецькі твори не мають давати тільки при ємні враження. Вони можуть по трясти, збудити нераз немилі, але глибокі почування. Ввійшов якраз мистець Череш- ньовський і вив’язалася незвичай но цікава розмова про те, як оці нює один мистець твори другого. Обидвоє твердили, що хоч спо сіб вислову може особисто не від повідати, але об’єктивно можна признати, що дана річ є добра, не зважаючи на те, чи вона мо дерна, клясична чи яка. Мені важ ко повірити у можливість об’єк тивної оцінки, але ж гарячі за певнення пані Слави переконали мене, що професійний мистець може скаазти: „Я цього не люб лю, але це добре“. — А як уявляєте собі спів життя з американським світом? — Коротко — брати участь у виставках і компетиціях. Ще кілька особистих питань. Пані Слава живе поміж Ню Йор- ком і Парижем. Атмосфера і тут і там різна, але такі зміни дають баланс, рівновагу. А справа сім’ї, дітей, домаш нього господарства? Як діти від носяться до творчости мами? — О, діти дуже цікавляться і і горді із своєї мами. А щоб ве сти дім і рівночасно творити — на це треба мати... дуже доброго і вирозумілого чоловіка. В кож ному разі без можливосте твор чого мистецького вислову жити було б важко, або й неможливо. Уляна Л ю б о Е и ч Новинки з Ц ентралі Дня 16. квітня 1969 р. відбулася в Укр. Інституті Америки нарада Комісії Обслідування нашого Му зею, в якій узяли участь окрім п-ні Оксани Щур, голови, її члени мистці М. Черешньовський, Яків Гніздовський, Іза Боярська, Дам’ян І орняткевич, Н. Тершаковець, п-ні М. Ржепецька, голова Музейного Комітету і п-і І. Рожанковська, як гість. Нарадою проводила п-ні Сте фанія Пушкар, голова СУА. Устій- нено плян обслідування кожної ді лянки народнього мистецтва. Дня 19. квітня 1969 р. відбу лась у Філядельфії нарада Крає- вої Координаційної Ради Суспіль ної Опіки, що її створено недав но тому з представників усіх уста нов, що займаються суспільною опікою. Союз Українок Америки репрезентувала його голова п-ні Стефанія Пушкар. При виборі Управи Краєвої Ради Сусп. Опіки п-ні С. Пушкар стала її головою. Крайова Рада має увійти до Сві тової Ради Суспільної Опіки, що є створена при Секретаріяті СКВУ. Дня 24. квітня 1969 р. Гостин ний Комітет Національної Ради Жінок Америки під проводом сво єї голови відвідав Музей Нар. Творчости СУА у Ню Йорку. При було около 20 жінок із різних кра їн, що перебувають у Ню Йорку і є в контакті з Гостинним Коміте том. Ці відвідини зорганізувала п-ні Марія Душник, референтка зв’язків Гол. Управи. Слово про Музей Нар. Творчости СУА мала п-ні Стефанія Пушкар, голова, а про Український Інститут Амери ки розказав п. Юліян Ревай, член дирекції. Дня 27. квітня 1969 р. відбулося відкриття Виставки Етнографічних Матеріялів югослав’янських руси- нів-українців з рамени нашого Му зею Нар. Творчости. Влаштуван ням Виставки зайнялась Комісія під головуванням п-ні Христини Воєвідки. У склад виставлених 10 НАШЕ ЖИТТЯ — ЧЕРВЕНЬ, 1969 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
