Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
I ТУРБОТА ЗА МАЙБУТНЄ Ж урнал „Наше Ж иття" вже своїм зовнішнім дбайливим оформленням і друкарською грамотністю, робить корисне враження й приносить честь праці СУА. Уже те, що- кожне число на першій сторінці обгортки має зав жди якусь репродукцію мистецького твору або фотографію особи чи по дії, показує, як уважно редакторка обдумує кожне число. Кольорова І кажуть, така я світла, неначе вранішня зірка... Еесті! Над чужиною тій зірці сходити гірко. Еесті моя, Еесті! Я руки свої ламаю. Я руки свої ламаю — Я крила зламані маю. Стояла самотня жінка, На б ер езі моря стояла. Схилялася в ноги хвиля, Неначе трава зів’яла. Якісь кораблі даленіли, і крилами птиці шуміли... Талант та, самобутність Ліни Костенко знайшли .відразу 'при знання, хоч деякі критики осуди ли пасивний, песимістичний та су то особистий тон її лірики, який є нібито „позбавлений суспільно го наста©ленн'я“.3 Коли в 1957 p., після короткої відлиги ,в літера турному житті Советського Сою зу, Хрущов „регабілітував" прин цип соіціяілістиічяо'го реалізму,4 по чалася інтенсивна дискусія в- ра дянській пресі над творами більш ліберальних письменників. Збірка „Вітрила" була засуджена за „формалізм" та елементи ,, з за д нього декадентства".5 (Докінчення буде) 3 Олег Воложеніков, „Літературна Газета" з 14. червня 1957 p.; Юрій Барабаш, „Літературна Газета" з 2-го серпня 1957 р. 4 Н. Хрущов: „За тесную связь ли- тературьі и исскуства в жизни наро- да“, „Коммунист“ ч. 12, 1957, ст. 11-29. 5 Віктор Іванисенко, „Літературна Газета" з 2. травня 1958 р. сторінка вишивок у кожному числі, це вартісний матеріял, що на протязі років творить цілу колекцію «зорів, потрібних читачкам для практичного вжитку. Жіноча передбачливість клопотів щоденного життя охоплює багато різ них справ, які часто не жінками де інде легковажаться й таким чином журнал поглиблює світогляд читачок. Конкретні вказівки й поради з ділян ки історичного українського одягу чи народнього — це також дуже потріб на поміч читачкам. Турботи за харак тер усіх титульних написів чи заго ловків до статтей розв’язує для ж ур налу мистець-графік Василь Доро шенко, який, працюючи в друкарні, може дати свою поміч у кожній дру карській справі. Редакторці належиться вдячність за притягування до праці молодих ілюстраторів. Тут ставили свої перші ілюстраторські кроки Христя Зелін- ська, Ніна Климовська, Софія Лада- Зубар, Віктор Корсун, Марія Петро вич і інші. Можна висловити лиш одну турбо ту на майбутнє: через брак допливу фахових складачів-друкарів, щораз трудніше буде за друкарсько-грамот не виконання друкарських робіт і та кий журнал, як „Наше Ж иття" може стрінутись із великими клопотами технічного порядку. Багато наших видань уже появляється фотографіч ним способом, а це вж е велика дру карська недостача. Петро Мегик ЧИ ЛИШ ДЛЯ АМЕРИКАНСЬКОГО ЖІНОЦТВА? На мою думку, Наше Життя є таки дуже тільки американсько-українське, тобто, докладніше, ЗСА-українське. Тільки час-від-часу попадає там якось вісточка про життя і діяльність укра їнського жіноцтва в іншому краю по селення. Надає це журналові дуже „льокальний" характер. Виглядає так, ніби все, що діється серед україн ського жіноцтва поза ЗСА, не є інте ресне для жіноцтва в ЗСА. Не думаю, щоб так було і тому треба такі вістки хоч би у формі ляпідарної „Хроніки" в журналі періодично помішувати. Для прикладу виглядало б це так: „У Великобританії відбулись Заг. Збори ОУЖ. Головою вибрано Н. Н., ОУЖ має стільки то членів". —• „В Брюссе лі, Бельгія, відзначено' 20-річчя жіно чої організації, яку безпереривно о- чолює п-ні 3. Витязь". — „У Франції українські жінки роблять те й те" ітд. На таку „Хроніку" можна б присвя тити тільки пів шпальти, але нехай би вона була. Але не тільки про життя і працю українського1 жіноцтва в краях нашо го поселення треба писати. Треба пи сати і про українське жіноцтво1, а при- найменше його1 видатніших представ ниць в Україні. Треба писати про ви датних українок письменниць, мист- кинь (малярство, скульптура, музи ка,). Такі відомості потрібні не тільки нашим жінкам старшого і середнього покоління, але головно тим із молодої і наймолодшої генерації. І немає ні якого оправдання (а вже найменше „політичного") для журналу, що цих відомостей не подає. Треба б теж подавати кожну, хоч би найдрібнішу вістку (яку можна роз добути), про життя українського ж і ноцтва в сателітних державах, пода вати її без коментарів і так, щоб вона заінтересованим не пошкодила. Ольга Данилів, Лондон НІЧОГО ДОБРОГО Про Наше Життя не можу нічого доброго сказати. Відколи моя жінка почала писати про українські тради ційні страви в журналі, сама „варить" тільки з американських консервів. В. Ч-о ОДНА З ВАЖЛИВИХ ДІЛЯНОК Мені подобається Ваш журнал. Він сповняє добру роботу на чужині. Але щоб ще краще її виконував, нехай буде вільно мені, як постійній його читачці, зробити одне завваження. На сторінках Н. Ж. присвячуєте абсо лютно замало місця народньому ми стецтву, а відомо ж, що це одна з важливих ділянок нашої многотисяч- ної культури, про яку ми назагал зна ємо мало й дуже поверховно. Для цього слід притягнути фахових людей і дати їм можність писання про їхні досліди на сторінках Нашого Життя. Ольга Федак, Едмонтон 4 НАШЕ ЖИТТЯ — ЛЮТИЙ, 1969 Мате опитуванні Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top