Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
РІК XXVI. ЛЮТИЙ, 1969 Ч. 2 Ліна Костенко К о б за р е в і Кобзарю! Знов я до тебе приходжу, бо ти для мене — совість і закон. Прости, що я дрібницями тривожу твій вічний, твій глибокий сон. А може це і зовсім не дрібниця. Ти ж бачиш сам, які складні часи: Великі струси. Перелом традицій. Переомислення краси. І вічний рух -— у всесвіті, у світі. Лише могила з місця -— ані руш . . . 0 скільки стало в нашому столітті скалічених і безнадійних душ! Ну, що ж не дивно, покрутився глобус в диму, в пожежах, у кривавій млі. Захворів дехто на морську хворобу, хитається по палубі землі. Розхитаний, спустошений і кволий, біда, якщо в мистецтво забреде, шукає форм, не бачених ніколи. Шукає форм, нечуваних ніде. 1 тут же — просто шукачі прокорму, і шахраї, і скептиків юрма — шукають найсучаснішої форми для того змісту — що в душі нема. Возрадуйтеся, прадіди печерні, ось пролунав новітній благовіст! В абстракції, в модерні, в істерії, конає в корчмах витончений зміст. І сам на себе поглядає збоку — Чи є в його агонії краса . . . Кобзарю мій! Поете мій високий! А як же ти поезії писав? — Я не писав. Я плакав і сміявся. Благословив, співав і проклинав. Сказати правду -— мало турбувався, як я при цьому збоку виглядав. Наше двадцятьп’ятліття У ювілейному числі Нашого Життя, що появилось у січні ц. p., ми віддали належну увагу цій п одії. Про наш 25-літній шлях висловилась голова СУА п-ні Стефа нія Пушкар, Редакційну Колегію ми представили в друж ніх шаржах, а про думку наших читачів постаралось наше опитування. Здавалось би, що доволі присвячено цьому уваги! Та виходить, що того не вистачає. З кількох сторін наспіло побажання, а то й конкретна пропозиція — влаш тування ювілею. Мовляв, стільки тепер ювілеїв влашто вується, то чому його не відсвяткувати нашому ж урна лові? А дж е чверть століття — це не жарт! Немає багато журналів, що могли б це тепер відзначити! М оже воно й правда. Але такими ювілейними свя тами ми відзначили вже наше 1 5 - і 20-ліття. Це безум овно допомогло нам і підтримало у нашій праці. Ц е ж д у ж е корисно усвідомити собі й загалові на певному етапі пройдений шлях. Та святкування ювілею тепер заступили до певної міри привіти, що наспіли від багатьох Окружних Рад і Відділів СУА. Це було наявним доказом їх признання і д о б р о ї волі. За це ми щиро вдячні цим нашим кліти нам, що виявили таке сердечне відношення д о нашого журналу. Але ми спробували й іншого. А саме — опитування різних читачів, прихильників, членок та й цілком посто- ронніх осіб. Щ об почути та подати в журналі їх справж ню, непідробну думку про нього та можливі їх п оба жання. І з цим пощастило! Бо несподівано скоро посипались листи — з привітаннями, побажаннями, критикою. Так багато дум ок і не менше вимог могло б ошелешити. Але На те створено рубрику „Щ о скажете про нас?“, де можна б у д е прочитати все, що від нас хочуть, чого ба жають і що нам закидають. І ось у ж е в другом у числі друкуються ці листи. Ба гато їх ще чекає св о єї черги, а мож е деякі ще пишуться. Сердечно запрош уємо читачів до написання дальших. У рубриці „Щ о скажете про нас?“ знайде своє місце кожна нова думка, що б у д е справжнім, нехай і критич ним, відгуком на наш журнал. Ось у чому проявився цей ювілей. Найбільше при знання — це живий зв ’язок із читачами. А він. струмує й проявляється все в новій формі. Слідкуйте за рубрикою „Щ о скажете про нас?“. Ці думки й бажання візьмемо до уваги у нашій дальшій праці. НАШЕ ЖИТТЯ — ЛЮТИЙ, 1969 1
Page load link
Go to Top