Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
РІК XXVI. ЛЮТИЙ, 1969 Ч. 2 Ліна Костенко К о б за р е в і Кобзарю! Знов я до тебе приходжу, бо ти для мене — совість і закон. Прости, що я дрібницями тривожу твій вічний, твій глибокий сон. А може це і зовсім не дрібниця. Ти ж бачиш сам, які складні часи: Великі струси. Перелом традицій. Переомислення краси. І вічний рух -— у всесвіті, у світі. Лише могила з місця -— ані руш . . . 0 скільки стало в нашому столітті скалічених і безнадійних душ! Ну, що ж не дивно, покрутився глобус в диму, в пожежах, у кривавій млі. Захворів дехто на морську хворобу, хитається по палубі землі. Розхитаний, спустошений і кволий, біда, якщо в мистецтво забреде, шукає форм, не бачених ніколи. Шукає форм, нечуваних ніде. 1 тут же — просто шукачі прокорму, і шахраї, і скептиків юрма — шукають найсучаснішої форми для того змісту — що в душі нема. Возрадуйтеся, прадіди печерні, ось пролунав новітній благовіст! В абстракції, в модерні, в істерії, конає в корчмах витончений зміст. І сам на себе поглядає збоку — Чи є в його агонії краса . . . Кобзарю мій! Поете мій високий! А як же ти поезії писав? — Я не писав. Я плакав і сміявся. Благословив, співав і проклинав. Сказати правду -— мало турбувався, як я при цьому збоку виглядав. Наше двадцятьп’ятліття У ювілейному числі Нашого Життя, що появилось у січні ц. p., ми віддали належну увагу цій п одії. Про наш 25-літній шлях висловилась голова СУА п-ні Стефа нія Пушкар, Редакційну Колегію ми представили в друж ніх шаржах, а про думку наших читачів постаралось наше опитування. Здавалось би, що доволі присвячено цьому уваги! Та виходить, що того не вистачає. З кількох сторін наспіло побажання, а то й конкретна пропозиція — влаш тування ювілею. Мовляв, стільки тепер ювілеїв влашто вується, то чому його не відсвяткувати нашому ж урна лові? А дж е чверть століття — це не жарт! Немає багато журналів, що могли б це тепер відзначити! М оже воно й правда. Але такими ювілейними свя тами ми відзначили вже наше 1 5 - і 20-ліття. Це безум овно допомогло нам і підтримало у нашій праці. Ц е ж д у ж е корисно усвідомити собі й загалові на певному етапі пройдений шлях. Та святкування ювілею тепер заступили до певної міри привіти, що наспіли від багатьох Окружних Рад і Відділів СУА. Це було наявним доказом їх признання і д о б р о ї волі. За це ми щиро вдячні цим нашим кліти нам, що виявили таке сердечне відношення д о нашого журналу. Але ми спробували й іншого. А саме — опитування різних читачів, прихильників, членок та й цілком посто- ронніх осіб. Щ об почути та подати в журналі їх справж ню, непідробну думку про нього та можливі їх п оба жання. І з цим пощастило! Бо несподівано скоро посипались листи — з привітаннями, побажаннями, критикою. Так багато дум ок і не менше вимог могло б ошелешити. Але На те створено рубрику „Щ о скажете про нас?“, де можна б у д е прочитати все, що від нас хочуть, чого ба жають і що нам закидають. І ось у ж е в другом у числі друкуються ці листи. Ба гато їх ще чекає св о єї черги, а мож е деякі ще пишуться. Сердечно запрош уємо читачів до написання дальших. У рубриці „Щ о скажете про нас?“ знайде своє місце кожна нова думка, що б у д е справжнім, нехай і критич ним, відгуком на наш журнал. Ось у чому проявився цей ювілей. Найбільше при знання — це живий зв ’язок із читачами. А він. струмує й проявляється все в новій формі. Слідкуйте за рубрикою „Щ о скажете про нас?“. Ці думки й бажання візьмемо до уваги у нашій дальшій праці. НАШЕ ЖИТТЯ — ЛЮТИЙ, 1969 1
Page load link
Go to Top