Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Петро Чижик Фізичні вправи Гімнастика — це ворог усіх хвороб і джерело здоров’я; вона розвиває силу, мужність, витрива лість, опірність проти хвороб. М’язи треба вправляти: тоді вони зміцнюються і підсилюється обмін речовин в організмі. На м’я зи припадає 45% загальної ваги тіла. У старих людей, які не роб лять фізичних вправ, м’язи атро фуються, розростається недіяль ні товщева і сполучна тканина. У людини, що не рухається, в обігу крови буває тільки 55— 75$, а решта, як резерв находиться в печінці, селезінці та шкірі. Під час фізичних вправ кількість обі гу крови збільшується, поліпшу ється постачання кисню та спо живних речовин до кожної кліти ни тіла й організм звільнюється від шкідливих речовин обміну. Фізичні вправи поліпшують ро боту нервової, серцево-судинної й дихальної системи, шлунко-киш. кового тракту, органів виділення, залоз внутрішньої секреції, під вищують життєвий тонус та пра цездатність. У людини, шо не робить фізич них вправ і фізично не працює, серцеві м’язи слабі і мляві. Під впливом фізичних вправ серце зміцнює свої м’язи, вони стають витривалішими і більш працездат ними, а це одна з головних умов здоров’я та довголіття. Резервові сили серцевого м’яза — великі. Потенціяльні сили навіть хворого й ослабленого серця — поважні. Фахівець серцевих недуг лікар Павло Байт заявив, що при допо мозі фізичних вправ можна уник нути атеросклерозу, найпошире нішої недуги теперішнього часу. Статистика показує, що людей у віці 55 літ, які не працюють фі зично, вмирає від серцевого уда ру два рази більше, ніж тих, які мають фізичну працю. Сидяче життя без руху, без фізичних вправ ослаблює серцеві м’язи. Ре гулярне, помірковане фізичне тре нування укріплює серце. Під час спокою крізь серце за одну хвилину проходить 3 літри крови, а під час фізичних вправ — ЗО літрів. У тренованого сер ця коефіцієнт корисної праці ви щий, ніж у серця нетренованого. Відсутність руху погіршує нор мальні функції суглобів. Коли людина не робить фізичних вправ, стан її суглобів погіршується, — суглобні торби зменшуються, рі дина в них висихає, поверхня з’єднуючих кісток руйнується, кровобіг сповільнюється,, рухи су глобів обмежуються. Тому щодня ранком треба робити гігієнічну гімнастику: махові вправи для м’язів, рук, ніг, спини, тулуба. Пі сля гімнастики треба все тіло розтерти мокрим, а потім сухим рушником. Для цього спочатку вживають теплу воду, а потім привчають тіло до холоднішої. Процедура обтирання займає 5 хвилин. Фізичні вправи поліпшують функції органів дихання. Повер хня легенів дорівнюється 100 кв. метрам; через цю поверхню орга нізм одержує кисень та виділює вуглекислоту. Під час спокою лю дина за одну хвилину вдихає 5-9 літрів повітря, під час гімна стичних вправ — 60-80. Щоденні гімнастичні вправи за тримують атрофію організму, зменшують у тілі кількість непо трібного товщу і підвищують жит тєдіяльність людини. Старі люди повинні робити гім настичні вправи повільно, з пе рервами при переході до інших вправ. В залежності від самопо чуття визначається індивідуально кількість вправ і темп їх вико нання. Найліпше у цьому випад ку одержати пораду у лікаря-фі- зіотерапіста. Фізкультурні впра ви треба підбирати такі, що тре нують усі м’язи тіла. Лікувальні вправи, призначувані лікарем-фізіотерапістом, застосо вують при різних хворобах. При деяких хворобах із дозволу ліка ря корисно займатися відповідним спортом. Людина без руху і фізичних вправ не зможе зберегти здоров’я і досягнути довголіття. (Із книжки „Як досягнути довголіття", 1968.) Куховарські назви БУКВА О Обмін речовин — сукупність процесів перетворення і виділення речовин у живому організмі. Овечина — м’ясо з вівці. Овоч, овочі — плід, плоди. Огірок, гор. Огірочок, огірко вий росіл. Ожина — ягоди. Ожинівка, на ливка з ожин. Ожиновий, ожин ник. Окіст (рос. окорок) ■— сира (не вуджена) задня свиняча шинка. Окраєць, окрайчик (хліба). Окрушина, крихта. Окріп — а не кип’яток, рос. Окунь, риба. Окунь звичайний (perch), окунь морський (sea- bass). Оладок, оладки — рід млинців. Олива, оливка (рос. маслина)— 1. їстивні плоди оливкового дере ва. Уживаються до соління, кон сервування і виробу олії. 2. Олива в технічному вжитку. Олія (поль. olej, рос. постное масло), рідка, рослинна, їстивна сить. Олія оливкова, соняшнико ва, конопляна, льняна, кукурудзя на. Оліїстий, оліїти, олійний (рос лина). Олійниця, олійник. Омар, морський рак, lobster, рід морських їстивних тварин. Омлет — страва з яєць. Опара — розчина, leavened dough. Омаста, мастило — приправа з ситі (товщу). Опеньок, опеньки, підпеньки — рід їстивних грибів. Оселедець, риба, осередець в’я лений (kipper). Оселедцевий, осе- ледниця. Осетер, риба (sturgeon). Осет рина — м’ясо з осетра. Н. Ч.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
