Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Олімпія Пащенко Вибори до Центральної Ради Двадцять літ тому, якраз у цей час — у перших числах квітня, на Великодні свята, — вся пробудже на Україна вислала до своєї сто лиці, у Київ, численне представ ництво на перегляд, на наради, для накреслення путі, що на неї повинна стати. Відбувалися з’їзди: військовий, земський, учитель ський... і на кінець Перший Націо нальний (всеукраїнський) Кон грес. їхали з далеких провінцій делегати, вибрані різними органі заціями, але мало хто мав із со бою ясні директиви, твердо зазна чені постуляти (не було коли їх скласти), тільки велике гаряче ба жання не уступити нічого, а сяга ти по найбільше, по найдальше для добра України! Та й не мож на було на місцях устійнити гото вої програми: що сьогодні здава лося ще недосяжним, завтра вже буде пережитком, до чого в одно му куті боялися приступити, у другому було вже здобуте. їхала я з Кам’янця — мала ман дати і на вчительський з’їзд і на Конгрес. ємно та корисно проведе час та буде задоволена своїми осягами. На порожніх сторінках не вка зано робити ліній, щоб діти вправ- ляли письмо, а заохочувати їх ри сувати предмети, що починаються з тієї самої букви та підписувати їх (зірка, зуби і т. д.). Чекаємо на дальші видання по дібних книжок. Вони могли б зілюструвати й описати кількома словами дітям їх довкілля — про хід містом, відвідини звіринця, лю дей при праці. Такі книжки з дбайливо попідбираними словами і рисунками будуть дуже помічні українським батькам у вихованні дітей. Р. Г. Кількасот учителів були пред ставництвом великої армії освіти, і аж 900 мандатів зорганізованого громадянства на Конгрес мали ви явити волю многомільйонового на роду. Не провідники вели народ, а народня хвиля на своїх хребтах виносила довірених людей. Все не йшло само, а рвалось наперед са мочинно, стихійно... і тому ці з’їз ди були більш ентузіястичні, нер вові, а менше фахові, ділові, про грамові. Трудно було спокійно щось радити. Промовці виголошу вали щирі привітання, ділилися справозданнями з місць і кожен світився радістю — що в них до бре й хутко пішло, а там ще ліп ше — порівнювали, оцінювали... Одним із головних завдань Кон гресу були перевибори, чи до вибори членів Центральної Ради. Не було ще устійненого закону про вибори, ні ширшого держав ного пляну. Щойно вибрана Цен тральна Рада мала їх накреслити, а Установчі Збори затвердити. Як вибирати? Розділився Конгрес на групи: партійно-політичні, профе сійні... Прилучилась я до вчитель ської, що виділилася зі Всеукра їнського Вчительського З’їзду, групуючи делегатів з’їзду, що мали мандати й на Конгрес. За пропонували для голосування спи ски кандидатів на членів Центр. Ради і списки зложено, можна сказати, теж по-революційному: не було ж підготовки пресою, ні попередньою агітацією, ні навіть явною діяльністю, що виявили б тих, що гідні стати кандидатами. Коли ж було? Революція докоти лася до віддалених закутків у бе резні, а в перших числах квітня треба було стати до виборів. Тож кожний був заскочений несподі вано своєю кандидатурою, і мав уже якісь обов’язки на місцях. У списки кандидатів попала й я. Коли для формальности питали згоди кандидатів, старалась я ви яснити й переконати, щоб зняли мою кандидатуру: там у Кам’янці на мене вже лягли обов’язки пра ці в земстві, що від неї мені не можна було відійти, а й думала, що при тій праці більше потрібна, більше на місці, ніж у почесному складі Центральної Ради — при їжджати на сесії раз на місяць, чи на два здалеку, не орієнтуючись часом добре в потребах і намірах центру. Але не було ради... Хви ля вже винесла на катедру-підви- щення для виголошення своєї по літичної плятформи і то в корот кій промові, щоб уступити місце другому кандидатові... Нема часу... Підрахували і діло скінчене. Му сить почекати праця в Кам’янці, зостаюся в Києві ще на кілька днів. Потягнулися з Конгресу на пер ше зібрання нововибрані члени Центральної Ради. Благоговійно переступили поріг круглого, істо ричного тепер будинку, де зібрав ся перший революційно вибраний парлямент України. Оглядалися — побачити обличчя цього парля- менту. Вишукували між собою надзвичайних людей, що могли б узяти керму країни у свої руки. Стоячи, гучно вітали президію з головою Михайлом Грушевським на чолі. І хвилювалася, проміню вала заля... Я склала низький по клін першому парляментові Укра їни від історичних старих мурів Кам’янця. Вибрали Малу Раду, як постій ний орган Центральної Ради і вернулися до своєї праці вже з членськими картками Центральної Ради... Примітка: Передруковуємо цей від гук подій 1917 р. однієї з 11 жінок, членів Української Центральної Ради, Олімпії Пащенко-Шульмінської, що появився в журналі „Нова Хата“ ч. 8, 1937 р. НА ЗАХИСТ ДЛЯ СТАРШИХ Захист для Старших Жінок, що йо го плянує урухомити Союз Українок Америки, зацікавив ширші круги. Є багато старших самітніх жінок, що хотіли б доживати віку у своєму се редовищі. Це розуміють також Від діли СУА, що опікуються старшими членками. Недавно тому 34 Відділ СУА у Ко- говзі прислав 100 дол. на ту ціль. Це перша пожертва Відділу тієї висоти. Щира дяка за те! НАШЕ ЖИТТЯ — БЕРЕЗЕНЬ, 1967 5
Page load link
Go to Top