Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Мате інтерв'ю Слідами мистецьких традицій З Оксаною Войновською ми давно знайомі. Довелось уже в Америці жити в одному місті, спо стерігати її успіхи і слідкувати за її зростанням. Оксана народилася в Україні. Батько, Петро Войнов- ський, походить з зеленої Буко вини, громадський діяч і провід ник націоналістів на Буковині. Дід, також Петро, директор шко ли і знаний культурно-освітній діяч у Чернівцях. Мати Наталія, уроджена Нижанківська, членка 28 Відділу СУА в Нюарку. Саме вона передала своїй оди начці мистецькі традиції, що три вають на протязі кількох поколінь у її роді. Прадід Юліян і дід Ам- врозій належали до засповників українського театру в Галичині. Тітка Дарія Нижанківська-СнІгу- рович була солісткою балету Львівської опери, а дядько Богдан Нижанківський, відомий поет. Але послухаймо, що скаже Оксана про себе. —- Скажіть, коли прокинулося у Вас бажання посвятитися цьому фахові? — Відколи себе пам’ятаю, зав жди цікавив мене танок. Ще три літньою дівчинкою мати брала ме не до театру, і я цілковито трати ла голову, бачивши народні тан ці. Багато людей пам’ятають випа док, як я під час вистави ,,Ой не ходи Грицю" крикнула на всю за- лю: „Я хочу до тебе, Марійко!“ і кинулася бігти до сцени. В садоч ку це була ритміка, що мене най більше захоплювала. — А тепер розкажіть про свої фахові студії. — Почала я вчитися танців ще в Гурці, а потім училася в Німеч чині під керівництвом п-ні В. Са- єнко, і там я вперше виступила на сцені. Це, звичайно, були ще ди тячі спроби. По приїзді до Амери ки я мала щастя 3 роки навчатися у В. Переяславець. Пізніше пере йшла я до американської балет ної школи в Нюарку. Тоді ж таки я почала вчитися гри на фортепія- ні в Музичній Академії в Нюарку, в якій одержала стипендію на 2 роки, а 1958 року — нагороду (Музична Фундація Ґарфілда). Своє навчання я закінчила в Ню Йорку в Школі Американського Балету під керівництвом найкра щого тепер балетмайстра Балан- чина. Закінчила формально. В ба леті навчання не можна закінчити. Все треба вчитися, підвищувати своє знання і фізичні спроможно сті. Це нас переконує, і ми віримо, що шлях до мистецьких осягів не є легкий. З зацікавленням слухає мо далі вже про її працю. — Працю свою я розпочала в Нюйоркській Міській Балетній Компанії, до якої мене заанґажу- вав зі школи хореограв Баланчин. Потім я працювала в Ню Джерзь- кій Ліричній Опері, а пізніше у Філядельфійській Ліричній Опері, що об’єдналася з Нюйоркською Міською Оперою. Пізніш їздила в турне по Америці з ансамлем характеристичних танців Казана. Баланчин вислав мене до спеці- яльних таборів, де я навчала ба лету. Там познайомилася я з Гіль- дою Нортон, учителькою молодих талановитих учнів, з якою спів працюють композитори. Працюва ла у Ю. Лазовськсго, знаного ба летмайстра характерного танку і виступала в Медісон-Сквер Ґарде- ні. Вже рік працюю в Радіо-Ситі. Вистави відбуваються 4 рази на день, а вільні дні часто маю по 4— -5 тижнях. Виступала на День Подяки у відомій універсальній крамниці Мейсі. Передбачається моя участь у фільмі, в якому ма ють зафільмувати новорічну про граму. —- Чи могли б Ви нам сказати про характер Вашого танку? — В основному, це клясичний балет. Я виступаю в клясичних і характеристичних танках. Клясич ний вимагає більше вишколу і техніки , характеристичний — свобідніший. — А як із модерним? — Спеціяльно не вивчала, але мені подобається. Про мої прина гідні виступи в цих танках хорео графи кажуть, що маю й до них здібності. Оксана Войновська Ballerina Oksana Voynovsky is a member of Radio City Ballet НАШЕ ЖИТТЯ — БЕРЕЗЕНЬ, 1967 9
Page load link
Go to Top