Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
— А розкажіть-но, тітко Мо- крино, як то вас на президента обрали. — Таке було. Великі були збо ри, та ще і з перевиборами упра ви. На президента зборів зголоси- ли двох інженерів, двох професо рів, ще й одного доктора, а ви брали мене. — І ви не боялися? — Та й чого? Я на скринінґу самого совєтського майора з табо ру викурила, а це ж таки свої люди. Як мене вибрали, я встала, перехристилася, поклонилася лю дям за ласку, та й сіла на покуті. — А як же знали, що треба робити? — Так, як і інші президенти. Труман, кажуть, з початку теж не знав, що робити, а потім, бідака, навчився. Виголосила промову; потім, як люди піднімали гала- бурду, дзвонила склянкою об ка рафку з водою, а накінці зарепре- зентувала публіці різні органи, що передали свої привітання. — Але як ви вмудрилися спи нити магістра Язикатого, що він так швидко скінчив промову? — Як він уже почав говорити більш ніж треба, та люди вже по чали йорзати на стільцях, я стала йому підморгувати. Куди там! Від вернувся від мене, тай далі гово рить. Мене взяло зло. Я його штовхнула ліктем під бік, та й сказала, ні голосно, ні тихо: „Ану, пане магістре, кінчайте, бо як ні, то я слідком за вами розкажу лю дям, що це ви вичиняли, коли бу ли команданіом табору". І відра зу замовк. — А як пройшли вибори? — Та висунули люди кандида тів, а радше, вони самі висуну лись. Звичайно, і мене висунули, але я відсунулась, бо мені, як президентові зборів, це було б непристойно. А вже як почали го лосувати, то я, щоб усе було га разд, поставила всіх у чергу; кож ний підходив до президії, віддавав свій голос, і тоді його чемно ви водили з залі і назад не впускали. Так обійшлось тихо, без шахрай ства, бо кожен голосував тільки раз. Звичайно, я вважала, щоб хто не сховався під стіл, і для цього навіть зняла скатертину. Отака то була наша інспектор Мокрина. Всі її боялися і слуха лись. Навесні, як зацвіли квіти і почався пляжний сезон, хотіли на ші жінки раз пропустити чергові збори — і не наважилися: „Заїсть нас баба Мокрина". Коли Мокри на йшла з пушкою по чергову збірку, приносила повну-повні- сіньку: нехай би хто осмілився не дати! В суботу вона обходила су сідів і зганяла їх з лежаків на ака демію. Діти гарно і дзвінко здоро- вилися з нею повним „Доброго ранку! Слава Україні!" І того на вчив їх не батько, не мати, і не вчитель української школи, а таки баба Мокрина. Садочки в на шій околиці були всі чисті, під стрижені, вулиці заметені краще, як у кого в хаті, а вікна прозоро блищали. Всі вважали на нашого інспектора. — Та й чого ви її так боїтесь? Що вам зробить стара баба? — питався часом хтось із новоприбу лих. —- Бо таку рекляму зробить, що сорому не обберешся, хоч би і в інше місто виїхав. Вона в кож нім місті агенцію має. — Та хто ж їй вірить? — Всі вірять. Іншої радіостан ції ми не маємо. До того ж, вона завжди говорить правду. Як би мене спитали, чи я її лю била, я мусіла б добре подумати. Мабуть, що так, бо, поперше, ду же до неї звикла. Другої Мокри- ни в нас не було. Крім того, вона мала таку фантазію і розум, що могла б стати письменницею, ко ли б не боялась злодійства. Вона була наснажена атомовою енер гією і підбадьорювала інших. Та ки я її любила... І раптом інспектор Мокрина зникла. Отак просто прийшли до неї одного дня сусіди, а кватиря порожня. Чисто все, підлога не тільки підметена, а й свіжо вими та, ніде ні порошинки, на плиті відполірований чайник виблискує — жадний інспектор не приче питься. А Мокрини нема... Ніхто не знав, де вона ділася. Різні були здогадки, з них біль шість нецікаві. Але було одне припущення, що Мокрина, вслід за Косачем, подалась на Україну і найнялась до нього в куховарки, і що це дуже позначилось на Ко- сачевих творах. Казали навіть, що теперішні твори Косача насправді пише баба Мокрина. Що ж, хоч Мокрина до остан нього була спритна і жвава, вона вже багато мала літ. Мабуть, вона належала до тієї породи вояків, що не вмирають, а просто зника ють, розпливаються в просторі і стають частиною вічности. НОВІ ВИДАННЯ Люба Коленська: САМОТНІСТЬ. Ню Йорк, 1966. Збірка оповідань. Обкладинка Петра Холодного. Ст. 118. Ціна 2 дол. Першою своєю збіркою автор ка впроваджує читача у дивний світ. Це є думки самітніх людей, стурбованих матерів, допитливих дітей. Крізь їх призму бачимо по дії, зудари, катастрофи. Так не мов злегка зарисовані і заховані за серпанком туги і мрій. Деякі з картин — суцільні, інші розпоро шені. Але всі вони наскрізь су часні і кожен читач знайде в них шматки власних переживань. Христя Алчевська: „CLEMATIS Ню Йорк, 1964. Поезії. Із листу ванням та бібліографією родини Алчевських. Упорядкував інж. Са- ва Зеркаль. Ст. 46. Поетка, що померла в 1932 p., належала до плеяди, що гуртува лась біля „Української Хати". її сумовиті ліричні співи були в свій час популярні і віддавали настрої своєї доби. Збірка „Клематіс" — це так би мовити ■— її лебедина пісня, це вірші з останніх літ її творчого життя. Віє від них тим же покірним сумом і тим замилуван ням у красі, що є прикметні для поетичної творчости того часу. Остап Тарнавський: ТУГА ЗА МІТОМ. Есеї. Ню Йорк, 1966. Обгортка Я. Гніздовського. У цих есеях автор шукає за від повіддю на відвічні питання люд ства —■ буття, віри, змагання й часу. Це перегляд філософічної думки останнього часу. Одначе з’ясованої не словами мислителів, а письменників, драматургів і по етів. Для нас особливо цікавий есей „Сучасні поетеси України", де автор дає перекрій їх творчо сти. Л. Б. Чи Ваша приятелька вже має „Наше Життя“? Якщо ні, то по даруйте їй його з нагоди свят чи іменин! 8 НАШЕ ЖИТТЯ — БЕРЕЗЕНЬ, 1967 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top