Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44
JI. Бурачинська Вибір звання Д вері середніх ш кіл випустили знов сотні й тисячі молодих дівчат у життя. П оза радістю ж иттєвого осягу перед ними постає питання — ■ кудою йти? Яке вибрати зван ня? Багато з них уж е вирішили це, бо спрямування на дальший вишкіл западає вже в останньому ш кільному році. Тоді це питання виринуло для них ще скоріше. У двох почитних американських ж урналах ,,Тайм“ і ,,Н ю звік“ із червня 1966 р. розглядалась спра ва жіночих студій. З кількох ін терв’ю, проведених у передових жіночих каледж ах ЗДА, виходило, що молоде жіноче покоління хоче студіювати. П одруж ж я вже не вва ж ається життєвим забезпеченням . Правда, немає тенденції до над звичайних осягів і немає охоти зрікатись споконвічного призна чення жінки — своєї родини. Ні, кож на з дівчат мріє про кохання й подруж ж я, але кож на хоче при дбати собі фах. Чому це так? Адже була в один час провірка, чи доцільні довгі й дорогі студії дівчат, якщ о вони здебільш ого з того не користа- ють. Бо вийшовши заміж, не м о ж уть виконувати свого звання. А коли по якомусь часі хочуть до нього повернутись, тоді їм трудно увійти в давнє русло. І тому одне покоління дівчат повірило цьому гаслу й відвернулось від того змагання до освіти й звання, що його підбудували їх матері й ба буні. Про це пише в своїй книжці ,,Ж іноча містика" американська публіцистка Бетті Фрайдан, що ми її вж е обговорили в наш ому ж у р налі.* А тепер справа повернулась інакше. Н ове жіноче покоління увійш ло в ж иття і воно вваж ає придбання звання конечним. Це, мабуть, дочки тих матерів, що по вірили в недоцільність кош товного ж іночого виш колу і з їх досвіду знаю ть, що свій фах таки треба мати. Різні ж иттєві умовини спо нукую ть їх до того. М абуть най більш переконливим є те, що * „Наше Життя" ч. 7, 1965. звання дає найкращ у забезпеку у життєвій боротьбі. Зреш тою найбільш вимовним аргументом у користь жіночого виш колу є ■—■ цифри. З усієї ро- бітньої сили Америки майже по ловину творять жінки. О бчислен ня жіночих професій у 1940 р. дало їх 35.** У виробленому п ро мисловому суспільстві, яким є американське, проф есії все даль ше різничкую ться. Бо підноситься життєвий стандарт, а з ним виро стають нові потреби. Наприклад, виробництво косметиків, що ко лись існувало лиш для небагатьох, стало масовою продукцією . А во но є створене жінками і в більш о сті затрудню є жінок. Таких прикладів можна навести багато. От хоч би звання суспіль ної працівниці, що стало конечне в великоміській спільноті. Або звання фахівця домаш нього госпо дарства, що працю є в харчевому промислі чи великих закладах по бутового обслугування, чи звання реєстрованої медсестри, що зай має різні пости в здоровній опіці країни. Порадні звання, що пош ирились тепер при навчальних установах, відразу змальовую ть молодим дів чатам картину м айбутнього. При провірці здібностей та замилувань вони спрямовую ть молоду дівчину в відповідному напрямку. Але звертаю ть її увагу відразу на можливість природньої перерви в її званні, що постане через по друж ж я й материнство. З цим тр е ба рахуватися кожній молодій жінці і тому належно підходити до того. Своє звання, свою працю треба любити. Тоді ця перерва не стане переш кодою , бо жінка-фахі- вець, навіть коли стала матір’ю й відійшла від праці, все ж може слідкувати за новинами й перемі нами в своїй ділянці. Вона може працю вати частинно і з перерва ми, щ об знайомитись із змінами у своєму званні. Такі частинні зай няття є тепер дуж е поширені. ** Women’s Occupations Through Seven Decades, Washington 1951. О тже як бачимо — при виборі студій повинні рішати три чинни ки. У перш у чергу здібність і з а милування молодої дівчини. Д аль ше можливість цієї природньої перерви, що настає в житті майже кож ної жінки. А вкінці — мате- ріяльна можливість цю освіту зд о бути. У світлі цих мотивів цікавить нас кудою йде українська дівчина у цій країні. Впродовж трьох літ ми подавали перегляд ґрадуанток високих шкіл у ЗДА і маємо цін ний матеріял. За ці три роки 262 ґрадуангки перейш ли через сто рінки Н аш ого Ж иття. В раховую чи те, що ми не всіх могли охо пити, треба припускати, щ б около 300 дівчат в тому часі придбало вищ у освіту. П ерегляньмо їх спрямування. П ереваж на їх частина пішла на вчительський фах. П равда, стислу педагогію студію вало 28 дівчат, але багато інших студій теж туди направлені, як студії мов (6 6 ), історії (1 4 ), психології (7 ), м у зики (6 ) фіз. виховання (2 ), О т же давня тяга жінки до вчитель ської праці тут заваж ила. Є ряд фахів, що вимагають спе- ціяльних здібностей. Це, окрім згаданого вже м узичного виш ко лу, є студії мистецтва (9 ), м ате матики (9 ), ж урналістики (3 ). Треба припускати, що ці граду- антки руководились власне тим моментом у своєму виборі. Д альш е треба згадати фахи, що їх створив уж е новіший час та побудова нового суспільства. Це є студії економії в різних ВІДМІ’ нах (1 4 ), хем ії (1 6 ), соціології (7 ), політичних наук (7 ). Ґра- дуантки могли руководитись св о ї ми здібностями, але також потре бою ринку праці. Д уж е мало заступлені типово жіночі студії, що є дуж е попу лярні в Америці, а саме домашнє господарство (1 ) і доглядництво хворих (3 ). А вони поза тим, щ о теж вимагають здібностей і зам и лування, є особливо корисні для майбутнього ґрадуантки та най кращ е витримую ть оту природню
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44 
