Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44
Коли кепкує доля... — (Продовження зі ст. 7) нічних льокалях. Не тільки дівча там з так званим „минулим". Щ о ставок у парку, в якому двічі опи няється дівча в чорній суконочці — це може бути символ. Символ болю чого розчарування. Символ терпіння, коли хтось простягає на долоні сердечне, добре, повне лю- бови серце — і це серце відш тов хую ть... ...Чи не трапляється так часто, що шляхетні, добрі, чисті, вартісні дівчата теж не можуть знайти в житті дрібки чийогось серця, чи єїсь щ ирої лю бови? Здається — вони так небагато прагнуть. О цьо го тепла, що роззолочує життя, що надає йому змісту, вартости. І буває, що найти його — годі... Інколи химерною буває дівоча доля. Інколи вона ж орстоко кеп кує. Але дівча з п’єси не втратило віри. Як довго снується життя — так довго снується теж надія... Зелена кенгура — (Докінчення зі ст. 14-ої) кожна зелена тваринка була по шкоджена. — Ні! Ц ьому вж е треба покла сти кінець! — промовив Григорій. — І в той ж е день він обгородив садок високою залізною сіткою. З того часу вже ніхто не турбує зелених звірят і вони стоять біля школи на славу садівникові Гри горієві і на радість дітям і доро слим. БЕТЛЕГЕМ, ПА. (Докінчення зі ст. 38) стина. П-на Оксана Гарас гарно, з чуттям і доброю технікою відограла „Токату" Качатуріяна. Діти з 2. і 3. кляси школи українознавства з пере конанням виголосили три збірні де клямації: „Мово рідна", „Я не знаю Тебе, Україно моя" і „До рідного краю". П-на Люся Гентиш принесла нам привіт з України в піснях — сольо- співі при власнім акомпаніяметні: „Стрийський парк", „Червоні маки" і „Київський вальс"; п-ні Оля Це- гельська відрецитувала поему „Дов- буш". якою направду захопила слу хачів. На тім п-ні голова закрила ми стецьку програму, а присутні рясни ми оплесками нагородили виконавців. Слідували усні привіти від пред ставників різних організацій і Відді лів СУА. Від 2 Відділу СУА в Честе- рі вітала наш Відділ секретарка п-ні Татарів не тільки щирим словом, але й щедрим дарунком. Від Відділу УККА, 'Катол. Молоді та „Зарева" вітав п. В. Камінський, від Жіночого Відділу ООЧСУ в Аллентавні п-ні А. Ґудз, а від Укр. Нар. Союзу — гол. касієр п. Кокольський. Усі подивляли зусилля нашого маленького Відділу і дуже хвалили коротку, але добре підготовану програму. По відспіванні „Боже Великий, Є- дипий", п-ні голова попросила всіх присутніх вписатися в пропам’ятну книгу та підкріпитися в пишно за ставленім буфеті, яким вміло займа лася наша членка п-ні Марія Корче- ва. При смачній перекусці, пригото ваній усіми членками, до пізна ве лися розмови. Н. Цегельська секретарка 91 Відділу ГАРТФОРД, КОНН. Із діяльности 93 Відділу СУА За короткий час нашого існування Відділ відбув 4 засідання Управи та двоє ширших сходин членства. На останньому п-ні А. Крамар, наша культ.-осв. референтка, поінформу вала членок про історію розвитку та ціль СУА. Під час товариської гутір- ки, що проходила при перекусці з чаєм (заслуга п-ні Лесі Крупи, госп. референтки) членки виявили щире зацікавлення діяльністю СУА. Також стверджено скорий ріст членства — з 26 до 50 осіб завдяки п-ні А. Со кольській, нашій орг. референтці. У грудні влаштовано продаж пе чива, а дохід із того вислано повні стю українським залишенцям у Ні меччині. Окрім того п-ні Кляра Га- расимів, наша референтка сусп. опі ки, зібрала й вислала 4 пакунки на шим воякам у Вієтнамі. Референтка й інші членки відвідують хворих та старших самітніх осіб. Також і в інших ділянках розпоча лась праця. Членки Управи і все на ше членство ставиться дуже при хильно до цієї новозаснованої нашої станиці. Ольга Платош, голова „ЗІП КОД“ Адміністрація Нашого Життя про сить усіх читачок подавати при своїй адресі „Зіп Код“, бо цього вимагає пошта. При подаванні „Зіп Коду“ пода вайте також Відділ СУА, до якого належите. З листів до Редакції НЕ МАРНУЙМО СКАРБІВ! Прочитавши квітневе число Н. Ж. та застановившись над статтею Дарії Бойчук, я постановила висловитись до тієї теми. Наші організації, в пошукуванні фондів на різні цілі, придумали ви- гравки з такими нагородами, як ви шивки, дереворізьба чи стилеві укра їнські ляльки. Кожен охочий може собі купити книжечку (кілька біле тів за 1 дол.) і може мати щастя щось виграти. Давніше (около 10 літ тому) ми обмежували нашу продаж виключно до українців. В останніх часах усі, хто може дати 1 дол. (або лиш 25 ц. за білет) бере участь у таких вигравках. Таким способом нераз гарні мистецькі речі попадають у чужі руки. Мене це дуже непоко їть і хвилює. А тепер ми докотились до того, що вчимо всіх писати писанки. Байдуже, чи це діється в ІВКА, публичних бі бліотеках, чи навіть департаментових крамницях. Я вважаю, що вміти п и- сати писанки, вишивати, чи різьбити повинна лиш у - країнська дитина й лиш їй ми повинні передати цей дорогоцін ний скарб, бо це її привілей з огляду на приналежність до нашого народу та його мистецьких надбань. Наша запопадливість у невласти вому напрямі дає вже наслідки. .У католицькому місячнику „Єзуїт Міс- сіонс“ за березень 1967 р. авторка Линда Лі Дейвіс пише про поль ський Великодній стіл та виложені на ньому писанки. „На думку польок- господинь, найперше писала писанки Мати Божа в Назареті“... Чи ще тре ба щось додавати? Анна Макух, Бофало З ХРЕСТИН НА НАШЕ ЖИТТЯ З нагоди хрестин у п-ва Юрія й Євгенії Бобак у Торонті в дні 25-го грудня 1966 р. гості й родина зло жили 10 дол. на пресовий фонд На шого Життя. Збіркою зайнялись мо лоденькі хресні батьки Ірка Корж та Віктор Надозірний, які рівнож при дбали дві нові передплати. Всім жер тводавцям (а то були — пп. Ю. Бо бак, П. Надозірний, О. Корж, С. Ла- зор, М. Ґенсьоровський, В. Нагірняк, Т. Колос, М. Чубак, С. Садюк) щира подяка, а маленькому Тарасикові та його батькам бажаємо багато щастя і кріпкого здоров’я! О. К.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44 
