Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44
О льга Литвин Зелена кенгура (З А встралії) Григорій працю вав садівником у школі, що знаходилася на око лиці міста і м еж увала з диким бу- шом.* Здовж ф ронтової стіни ш кільного будинку були посадж е ні кущі т. зв. чайного деревця, що має безліч тонких гілячок і дуж е дрібне листя. Григорій не тільки доглядав ро слини, квіти і дерева в саду. Він стриг кущ і чайного деревця і на давав їм різних форм — круглих, квадратних, гостроверхих. Та ось одного разу Григорію спало на думку обстригти кож ен кущ ик у формі якоїсь тварини. Він дістав малюнки кенгури, слона, жирафи та інших звірів і почав обрізувати кущики так, щоб вони були по дібні до якоїсь із тих тварин. П ра цював він довго й уперто. Не тільки учителі й учні, але й населення усього міста спостеріга ло, як із звичайних кущ иків наро дж увались різні зелені звірята. Слава про зелені тваринки біля школи пішла геть далеко в буш, бо кенгура Лоп-Лоп, що любила всюди заглянути, спостерігала з буш у садівника Григорія, коли він поливав своїх зелених тварин во  дою, сипав на них якийсь білий порош ок зверху, а брунатний до ніг. — Як дивно він їх годує, — подумала вона. — Якимись п о рошками! Ні, я не хотіла б жити в ш кільному садку, не хотіла б бути зеленою й їсти замість смач ної соковитої трави і зелених бруньок якісь там порош ки! Але все таки Лоп-Лоп постано вила прийти у садок вночі, коли буде світити місяць і не буде там дітей і садівника Григорія. За кілька день видалася така ясна місячна ніч. Кенгура Лоп-Лоп наказала своєму синочкові, ма ленькому Гоп-Гоп, залізти в міш е чок на її животі і поскакала у на прямі до ш кільного саду. Вона обійшла сад кругом і дійш ла до ф ронтової частини, де рядочком стояли зелені звірі. Н едалеко зб о  ку вона зауваж ила грядку з к а * Буш — краєвид в Австралії. пустою і салатою. Вона підійшла близько до грядки і сказала: — ■ Вилізай з мішечка Гоп-Гоп- цю! Ось чудова грядка з салатою для тебе. Гризи і насолодж уйся, але вважай, як тільки я застукаю задніми ногами, то це значить ,,небезпека" О тже тоді зараз же біжи до мене, скакай в мішечок і ми будемо тікати. А я пройдуся тут біля зелених звірів і подив люся, що то за диво! Гоп-Гоп заліз у грядку салати, а мама Лоп-Лоп пішла розглядати зелених тварин. Вона пройш ла мимо зеленого слона. Він не р у  хався. — М абуть спить! Кращ е його не чіпати! — подумала Лоп-Лоп і пішла далі до зелен ої жирафи. Та теж стояла цілком спокійно, але враз пробіг вітер і вся ж ира фа заворуш илася. Лоп-Лоп з п е реляку забігла геть у другий кі нець і зупинилася біля зеленої кенгури. Вона обійш ла її кругом, щ об добре розглянути, а тоді ска зала: —■ Д обрий вечір сестро! Яка ж ти дивна, зелена! Я бачила всяких кенгурів, сірих, брунатних, рудих і навіть білих, але зеленої я ще ніколи не бачила! Як тобі ж иветь ся тут, у ш кільному садку, се стро? Ти мовчиш, сестро? Ходімо з нами до буш у! Будемо стриба ти, гуляти по ш ироких просторах, їсти смачну траву і посіви моло дої пшениці. Будемо гратися, би тися і розмовляти з іншими кен- гурами! Тоді зелена кенгура промовила: — Я не така кенгура, як ти! Я все таки чайне деревце, що його садівник Григорій обстриг, як кен гуру. Та ось нехай Григорій не постриже мене кілька місяців і я знову виглядатиму, як звичайний кущик! А що ти тут робиш , у на шому садку, моя мила Лоп-Л оп? — запитала зелена кенгура. — Я прийшла довідатись, що це за дивні зелені звірі тут, а во  но виявляється, що ви всі звичай ні кущі! — сказала Лоп-Лоп. — Так! Ми звичайні кущі, але ми репрезентуємо тварин, а діти лю блять тварин! — ■ Ти кажеш , що діти лю блять тварин, але чому ж дорослі нас, кенгурів, не лю блять? Ось ніби кенгура є й на держ авном у гербі, на грош ах, на пош тових марках А встралії, але в той же час нас не лю блять і звуть ш кідниками? — Так! — сказала зелена кен гура. — Ти є зображ ена і на дер жавному гербі, і на грош ах, і на пош тових марках, але все таки ти є шкідник! Ви, кенгури, не зад о вольняєтеся травою в буші. Ви залазите в поля фармерів і за од ну ніч нищите великі площ і посі вів. Ось зараз ти пустила свого синка Гоп-Гоп у грядки Григорія і він знищ ить усе, над чим Григо рій працю вав кілька місяців! — Овва! А тобі яке діло до м о го синочка Гоп-Гоп? М олоду са лату він дуж е любить, а така д е лікатна вечеря не часто трапля ється. Зреш тою , Гоп-Гоп такий маленький! Скільки він там тої салати з ’їсть! — вже зухвало і ворож е відповіла Лоп-Лоп. — Ось бачиш! Ти каж еш , що кенгурів не лю блять! А за що вас лю бити? Одна кенгура чи Гоп- Гоп багато не з ’їсть, але скільки ви витопчете, стрибаючи по горо дах і полях. А вас же так багато в буші! — сказала зелена кен гура. Не встигла вона це промовити, як Лоп-Лоп накинулася на неї. Кусала зубами, рвала зелені делі катні гілочки, топтала ногами і била своїм важким хвостом. — Ось тобі! Ось тобі! Я дум а ла, що ти справж ня кенгура, а ти звичайний кущ і ще дозволяєш собі говорити мені таке неприємні речі! — І Лоп-Лоп ще дуж че рва ла, кусала і нищила нещ асну з е  лену кенгуру. В цей час десь загавкав пес. Лоп-Лоп зірвалася і помчала до грядки, де їв салату Гоп-Гоп. Во на була така лиха, що подорозі скубнула зеленого струся за хвіст, гризнула ж ираф у за ногу і відір вала одне вухо у слона. Біля гряд ки вона голосно тупнула задніми ногами. Гоп-Гоп зараз же прибіг, скочив у торбинку і вони швидко помчали до буш у. Вранці сумний садівник Григо рій оглядав свої потоптані і по гризені грядки з салатою і кап у стою і понівечений садок. М айже (Докінчення на обгортці) Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top