Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Серед такого краєвиду знаходяться кістяки динозаврів “Bad lands” of A lberta province w here carcasses or dinossaurs axe excavated ранок під погідним небом — 'на строїв нас погідно. Тільки випив ши каву, ми поїхали так зв. ш ля хом динозавріів у напрямі „.поганих земель". Це не зовсім влучна назва — хіба з точки погляду практичних хліборобів, бо ці землі їм непри датні до вжитку. Зате науковці збирають на них багатий врожай у формі скам’янілих залишків зв і рин ного та рослинного світу З-пе ред МІЛЬЙОНІВ років. До ТОГО ВОНИ дивно гарні своєрідною дикою красою. Краєвид тут настільки відмінний від того, ДО ЯІКО'ГО звикли очі, що зразу аж моторошно ро биться. Немає піль, покрн'тих Збіж жям, ані зелених пасовищ зі ста дами худоби, немає лісів чи навіть тих характеристичних для Альібер- ти гайків над малими водами. Тіль ки неповорушні скелі, закляті у дивно-химерні форми, мовчки на сторожилися обабіч дороги. З різ номанітністю форми контрастує регулярність різнобарвних смуг, що ними ці скелі розмальовані впоперек. Сірав'і, жовтаві, черво няві, то ясніші то темніші навер- стзування 'пробігають рівними пасмами, одне верх другого. Кож не походить з іншого віку, має різний хемічний склад і неоднако ву твердість, тобто відпорність на атмосферичні впливи. Тому то і зуб часу (ерозія) у формі вітрів, дощів, морозів та відлиг, що ти сяч еліттяіми гризе ці скелі, більше пошкодив м’які шари, ніж Тверді. Це і наїдало їм тих дивовижних форм, з я'ких найбільше кидають ся в очі т. зв. „Пуду-с“ •— скелясті колю мни, покриті на верху шир шою шаіпкою, що роби'ть їх похо- жими на велетенські гриби. Та першим і головним різьба рем цих земель була річка Черво ного Оленя у час своєї бурхливої молодости — десять ТИСЯЧ рокіів тому. 'Вона і її, сьогодні вже виохлі допливи, вижолобила глибокі та кручені яри, відкриваючи при то му земні наверствування з-іперед мільйонів рокіїв. Найнижчі верстви походять з кіінця. мезозойської е- похи яіщурів і зберігають у собі залишки того1 час'у. Вище відкла далися молодші шари, між якими є і в-ульканічний пил з колишніх вульканів Монтани і залишки мо ря, що вкривало Альїберту. Ось власне ми зупинилися перед напи сом ,,'ОЙСТЄр б ед “, а крихкий грунт під нашими ногами густо інкрусто ваний малими перлистими міушля- ми — доказ, що тут колись було морське дно. Звідси повертаємось знову до Дромгелеру, оглянути музей, а по тім їідемо гуди, де викопали ди- ілсізавра — міісце зіа яким безуспі шно шукала Д. Гуменна. Музей у Дромігелері у порівнян ні з музеями великих міст такий, як ті міста у порівнянні з Дромге- лер.ом. Це одна простора кімната, в якій центральне місце займає кістяк динозавра травоїдної по роди з (писком, іпохожим на дзьоб качки. .На стінах таблиці з датами, графіками та зображенням різно манітних ящур їв. Поігііід стіни за склені полички, а на них скам’я нілі залишки звііринного та рослин ного світу мезозойської доби, знайдені у ярах річки Червоного Оленя. Тільки один експонат у музеї походить із іншої, небагато' молод шої епохи. Це кістяк бізона, пред ка американських бофалів та єв ропейських зубрів. Йому тільки 11,000 років, а знайшов його про відник нашої прогульки д-р Я. Байрак. З черепа цього біізо'на він видобув велику каменюку ■— ка мську сокиру, що .нею могла п о слуговуватися тільки людина. То му ця знахідка дуже цінна, як п ер ше І досі єдине свідоцтво про лю дей у тому часі в Альберті. Вона також служить для визначення да ти уступлення льодовика з цих земель. Оглянувши музей, знов поки даємо місто. їдемо довго шутро- ваною дорогою у супроводі б ез упинного монотонного стукоту ка- мініціВ об авто. Робимо зупинку на обід, а тоді виявляється1, що кожна па!ні набрала харчів доеиіть, щоб нагодуїваїти всіх учасників про- гульки і ще хоч двох динозаврів. Аж жаль, що більшість цього п е ченого, вареного та смаженого ба гатства залишається невикориста ним. Пі'сля обіду маємо йти пішки в одне недоступне для авт 'місце, де знайдено і залишено кістяк дино завра. Д. Гуменна не могла туди потрапити а це й не дивно, бо •— як інформує нас д-р Байрак •— досі було там всього двадіцяшкііль- ка людей. Уряд плянує допрова дити. туди повітряну залізничку, щоб туристи мали змогу їха'ти та оглядати, беіз змоги збирати ко сті, в які те місце вийнятково б а гате. Книголюбам щастить. На про хання д-ра Байрака один урядо вець цього провінційного заповід ника, погодився завезти нас туди. Ми відважно, др'яіпаємося на плат форму малого та високого, при стосованого до терену, вантажни ка, і їдемо стояічи дуже горбова тою та неменш крутою доріжкою. Перед очима .пересувається без конечний ланіцюх високих, грізних та чудно- різьблених скель-івелет- нів. В порівнанні з ними ті, що ми бачили вранці, виглядають як ла гідна дитяча версій „поганих зе мель". Там враження неповоруш- НО'СТИ скель, тут якоїсь внутріїш- (Закінчення на ст. 8) 6 НАШЕ ЖИТТЯ — ВЕРЕСЕНЬ, 1966 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top