Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Сл і дами Док і ї Гуменної Марія Адріяна Кейван Склалося так, що у травні ц. р. ми (едмонтомський Гурток Кни голюбів) читали репортаж Д. Гу менної п.ін. ,,Ві'чні вогні Албертии. При тому хоч-не-хоч мусіли ствер дити, ,що авторка засоромила нас. Вона, впродовж свого кіількатиж- невопо побуту 'в Альберті огляну ла її докладніше, ніж ми впродовж кільканадцятирічного. Хоча б її поїздка до Дромгелеру, у ,,погані землі11 (бедленде), де викопують кістяки динозаврів. Хто з нас біув там? Аж ніяково признатися, що ми, близькі сусіди, можна б мо вити земляки дромгелеріських ди нозаврів, бачили їх хіба по музеях Отави, Торонга чи інших Ню- Йорків. Цікавість письмен нині до світу, зокрема праісторичного, перей шла мов інфекція на нас, її чита чок. Отож ми одноголосно й ен- тузіяїс.тично постановили піти її слідами й оглянути „погані зем лі". Зрештою це весна, коли в емі грантів у крові відзивається ман дрівний зов, а іпреса аж рябіє від оголошень усяких з ’їздів та зу стрічей —-- партійних, професійних, регіональних то що. Нашому б ез партійному, не професійному і не конфесійному Гурткові якраз під ходить зустріч із динозаврами — дивовижними ящурами, що випе редили українських поселенців у -Канаді на грубі мільйони років. До того хтось згадав, що у червні на поганих земліях квітнуть кактуси. Це звучить, як казка у нашому а льберт ійіс ь к о -с и(б Іріс ь к ому кліма - ті і збільшує охоту до їзди. Отже їдемо всі, ні, більше ніж усі, бо дехто хоче їхати з родиною —- у 'сумі триїдцяткілька оісііб. Винайма- ємо автобуса, а кошти . . . — та хто б там числив ті маріні доляри! ■На провідника прогульки ми запросили д-ра геології Л. М. Бай рака, молодого науковця з альбер- тійського університету, якого мати є членом едмонтонськоро Гуртка Книголюбів. Дату дводенної про гульки визначено на 18-19. чер вня. Це трохи далеко від травневих сходив і залишає багато часу до передумувань. Книголюби почали думати й числити — хто гроші, ХТО ДО ML" ш,ні обов’язки, хто час. Від обчислювань поблідли візії розквітлих кактусів та завмер ен- туєся'зм. Хоч манить прогуліка, га різні ,,але“ і ,,якщо б“ поставали вотоперек дороги і ніяк 'їх не об’їдеш. Вже здавалося, що вісі плянування пішли на марне, про гульки не буде. . ©се ж таки ми поїхали! Вправді не тридіцяткілька, тільки дванад цять, і іне чартер овіяним автобу сом,, тільки двома ав'тами, але поїхали. У нашій дванадіц'ятці було сім кни голюбів і — крім д-ра Байрака — четверо гостей, в тому од'на гостя аж із Відня. Пані у більшості (де в’ять), як годиться жіночому клюбові, а ще й читачкам Д. Гу менної, такої щ ирої прихильниці матріярхату. До Дромгелеру в’їжджаємо по десятій вечора.. В’їзду береже ди нозавр ---- зелена .потвора., що при- куцнула на могутніх задніх лапах і такому ж хвості. Малі ,,руки“ зві сила перед масивним тулубом, що переходить у грубу шию та не зугарну плоску голову. Довгий ПИ СОК відчинений аж по вуха, а ньо му ізуби наче гострий частокіл — і н айві д важнішого дентиста пере лякали іб. Одна порода динозаврів справді Екглядала так, як ця статуя. А вза галі динозаври мали дуже різно манітний вигляд, величину та зВи- чаї. Одні жили у воді, другі ходи ли по землі на двох або і чотирьох ногах, ще інші літали за допомо гою оболон, як у лиликів. Оідні мирно паслися, другі — м’ясоїдні хижаки — жили з розбою. Довгий час (ізвиж мільйона років) земля належала цим зимнокровним яіщ'у- рам. їх доба (звана мезозойська) закінчилася 70-65 мільйонів років тому і тільки дрібні породи ящірок перетривали до наших часів. За спиною свого ст.орожа-дино- завра дрімає альбертіїйське містеч ко. У його копальнях вугілля, сьо годні вже переважно нечинних, працювало колись багато наших робітників із другої еміграції, в більшості комуністів. (В 'ОДНІЙ віт рині бачимо1 український афіш про концерт T.O.yjK.) Заїжджаємо до готелю і розта шовуймося на ніч. На жаль спання не надто нам вдалося, бо у готелі до пізньої ночі п ’ють пиво. А меш канці Дромгелеру мабуть уяаслі- д и л и які копита чи ратиіці по ди нозаврах і вистукують ними по сходах, аж луна йде! Та врешті все затихло-, ми трохи проспалися і ранок — привітний Із прогульки до Дромгелеру: Зліва до права: д-р С. Монастирський, пп. А. Байрак, О. Монастир ська, М. Лерхен, С. Базюк, С. Климкович, Н. Аронець, О. Харина, д-р М. Кейван. Коло шофера д-р Л. Байрак. U k ra in ia n B ookclub in E dm onton, on a trip to D ro m h eller, Alfberta НАШЕ ЖИТТЯ — ВЕРЕСЕНЬ, 1966 5
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
