Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
тр и м к у від батьків, м огли іс н у в а ти та вчитись, а д ея к і б ули п р и м уш ен і не зав ж д и ш а н у ват и п р а во вл а с н о с те на харчі, щ о тоді н аб у л о х а р а к т е р у за г а л ь н о ї н о р ми поведінки. Т р е б а відмітити, щ о, я к і з а в жди, у студентів б ули п р о ф есо р и , яки х вони не лю били, а б ул и такі, яки х вони п о в аж а л и й лю били. Д о к а те го р ії у л ю б л ен и х н а л е ж а ли, між інш ими, Гнат М артин ови ч Х откеви ч і мій чоловік. О д н ого р а з у мій ч о л о в ік після ле кц ії, о д ягаю ч и п лащ , н ам ац ав у ки ш ені п ап ір ец ь; то б у л а ан он ім на зап и ска, в якій п о п е р е д ж у в а - лось, щ о б у н аш и х к у р о к на л а п ках були ч ер во н і ш н ур оч к и , щ о б студ ен ти як о с ь не вхоп и ли їх для с в о їх п отр еб . З д о б у т о г о п о за з а кон ом їсти вн о го, х л оп ц і в б ало ч ці п о за ш к о л о ю вари ли собі д о д а т к о в у їж у . Г од у вати н а ш у х у д о б у було д у ж е т я ж к о : для кролів я зб и р а л а ли стя з д ер ев і тр аву , а ось для п о р о ся ти та для к у р о к т р е б а б у ло у в есь час з н ап р у ж е н н ям „ п р о м и ш ляти “ . Г рош ей , які о д е р ж у в а л и з у с т а нов, де ми о б и д во є п рац ю вали , б у л о т а к мало, та вони з м е н ш у вали ся у св оїй вартості, щ о мі ся ч н о ї платні з о д н о ї у стан ов и в и стач ал о ли ш на о дн у б у л о ч к у для н аш о го сина. П р а ц ю в ал и ж ми ко ж н е у д во х у стан овах . В Х а р ків сько м у Інституті Н а р о д н ь о г о Г ос п о д арс тва (б у в ш и й К о м ерц ій ний Ін сти ту т) ч ол овік був п р о ф ес о р о м с іл ь с ь к о -го с п о д ар с ь к о ї к о о п е р а ц ії, а я ви кл ад ал а к о о п е рати вн е п рав о та с п ож и вч у к о о п ер ац ію ; окрім то го я б ул а ін стр у к то р о м в Р а й о н о в о м у С іль с ь к о -Г о с п о д а р с ь к о м у Т ов ари ст ві в Х аркові. П ізніш , щ о б не їз д и ти ч асто до міста, мені б ув даний д ер кач івс ьки й р ай о н ; ч ол ов ік у З о о т е х н іч н о м у Інституті в Д е р к а ч ах читав л е к ц ії з економ іки сільсько го го сп о д ар ств а та г р о м ад сь к о ї агро но м ії, а Г н ат Х о т к е вич б ув п р о ф е с о р о м у к р а їн с ь к о ї м ови та л іте р ат у р и і т е ж в и к л а дав. ті п редм ети на я к и х о сь к у р сах у Х аркові. Т я ж к о б ул о д о б и р ат и с ь до Х а р кова за 12 кілом етрів на р о б о т у , хоч я їзд и л а не к о ж н о го дня, а 2— 3 р ази на ти ж день. Р о з л а д із п ри ход ом б ол ьш ев и к ів б ув у с ю ди, о соб ли во ж на тр ан сп о р ті так, щ о не в рідкість б у л о йти піш ки. О со б ли во п ога н о бул о п о в е р т а тись. П о тра п и вш и на зал ізн и ч у станцію , н авіть сяд еш у потяг, си диш пів години, а то й більш е, а потім в и яв л яєтьс я, щ о п о тя г не піде. В ж е вечоріє, а іноді й т е м но, зима, сніг, сл изько, сугроби. Т р е б а п ри єд н а ти сь аб о п ри стати до робітників, щ о й ду ть у то м у ж н а п р я м к у ; т я ж к о п осп іш ати з м уж чи нам и, а самій іти б о язко . О со б ли во стр аш н о п ро хо ди ти за- лізничим м остом ч е р е з річку, на я ко м у сл и зько й м о ж н а впасти ч е р е з п ро різи , — до зем лі далеко. П ізніш адм іністрація З о о т е х н іч ного Інституту, ч е р е з те, щ о до Х ар ко ва їзд и л о б агато п р о ф е с о рів, у л а ш т у в а л а від п рав ку їх кіньми й за б и р а л а в ум овл ен и й час із міста. М ені ви п ад ал о ч асто їзд и ти з Г натом М артин ови чем і п ер е ж и в а ти д екіл ька трагічно- ком едійн и х моментів. О д н ого р а з у їд ем о в санях, всі в е зу т ь щ о с ь з ,,н а п а й к о в а н о го “ , а т р е б а не заб у в ат и , щ о тари та м ат ер ія л у до у п ак о в к и ніде не д а вали так, щ о на всяк и й в и п ад ок лю ди в е з у т ь із со б ою ,,а в о с ь к и “ (п лете н і т о р б и н к и ), іноді пляш ки, папір і т. п. Д о р о г а йде ч е р е з горби. Н а К лочківці (п ере дм іс тя Х а р к о в а ) на високій горі, сані з а н оси ть й вони м ай ж е п е р е в е р т а ю ться так, щ о дех то з п асаж и р ів о пи н ився вни зу, а інш і зв е р х у . І ось на біду один із верх н іх мав у п л яш ц і олію, але к о р к у не б у ло, а тільки п ап ер о ва зати ч ка, яка ви скочи ла, а го сп о д ао олії, т р и м аю чи сь одн ією р у к о ю за о б о ч и ну саней, щ о б не впасти, н а м а га єть ся я к н а й в и щ е підняти п л я ш ку й на своє й інш их горе, п о л и ває з н е ї тих, щ о л е ж а т ь вни зу. К о ж н о м у т р е б а бул о ш в и д ш е ви- к а р а б к у в а т и с ь з н ап р а в д у т я ж к о го станови щ а, але про те, м абуть, ніхто не дум ав, бо з-п ід сам ого н изу, де опи н ився Г н ат М артин о- вич, п о ч у в ся раптом й ого р о з п а ч ливий зо й к : „О лію , олію р я т у й те! “ І, зд аєть с я, щ о в.сім більш е ш к о д а бул о олії ніж о дягу! Д р у г и й ви п ад ок був в ж е з м оїм пайком . Н а академ ічни й п ай о к д а вали д и в н у с п о л у к у : ч ер во н і с т о лові б у р як и й ірж аві оселедці. О стан ні були цінним то в а р о о б м ін ним ф ондом , бо селяни давали за них м олоко, навіть м асло й сало. П о дорозі, в ін ш ом у місці, ч о м усь о бм и н аю чи міст над я р у го ю , сані зн о в д у ж е н акр ен и л и с я, і м ої б у р як и й о сел едц і по о дн ом у п о ко ти л и ся до н и зу аж під міст. З р о зу м іл о , щ о я ви ск оч и л а їх підбирати, в чом у мені стали д о п ом агати інші п асаж и ри , бо не м о ж н а б ул о згу б и т и ані частини з цих ціннощ ів! (З а к ін ч е н н я б у д е ) ДО СТВОРЕННЯ СВІТЛИЧОК Із звітів у журналі зауважую, що світличок -прибуває. Хоч може не в тому розмірі, що хотілось би! Але всюди є вже зрозуміння для свого до шкільного виховання дітвори. Відомо, що найбільші труднощі з відкриттям світлички є в тому, 'ЩО бракує охочих таку світличку прова дити. Тому, що старші жінки чи молоді матері не мають охоти тим займатись, треба до тієї цілі підготувати дівчат із середньої школи. Вони радо знахо дять собі зайняття на кінець тижня, щоб заробити трохи грошей. То ж ра до прийняли б таку працю в світличці. Треба для них зорганізувати курс садівничок, щоб дати їм деяку „фахо ву” підготовку. Тоді здібніші з них із -великим успіхом зможуть провадити світличку. Знаємо, як наші молоденькі ГІластунки чи Сумівки з успіхом ве дуть свої молодечі ланки чи викону ють обов’язки „сестричок" під час літніх таборів. Майже в кожній місцевості є старші вчительські сили чи садівнички, що напевне не відмовились би сповняти ролю інструкторок тих молодих садів ничок. То ж без більших труднощів такі курси можна зорганізувати під час Різдвяних, Великодніх чи літніх вакацій у кожному Відділі або спільно для поблизьких Відділів. Над цією справою варто призадуматись. Теодозія Савицька голова 57 Відділу СУА в Ютиці Дебют співачки Молода співачка Роксоляна Росляк успішно дебютувала як солістка на тлі хору й оркестри Королівської Консер ваторії з нагоди відкриття модерного дому музики в Торонто. 6 НАШЕ ЖИТТЯ — ВЕРЕСЕНЬ, 1964 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
