Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Зустріч із Гнатом Галайдою Олена Трофимовська Спогад відзначений на 4. Літ. Конкурсі СФУЖО Мій б р а т б ув старш и й від мене на 15 років. К оли він вчи вся в Х ар ків сько м у Т ех н о л о гіч н о м у Ін ституті, приніс г р у п о в у ф о т о г р а ф ічн у зн и м к у й ого к у р с у , я, з р о зум іло, за ц ік ав и л ась й ого о т о ченням . У п е р ш о м у ряді сидів, студент, щ о зв е р н у в на себ е м ою у в а гу обличчям , а го л о вн о бідним у- б ран н ям : на й ого ш та н а х я с к р а в о б у л о видно, щ о вони латані. Б р а т поясн ив, щ о п р ізв и щ е й ого — Г нат Х откевич, ?.ле відом ий він щ е й я к Г нат Г'алайда. П ід цим п севдом він ви ступ ав між т о в а риш ам и й на к о н ц е р т а х зі сп іва ми у к р а їн с ь к и х пісень та гр ою на бандурі. Б іл ьш р о зм о в про н ього не б у ло, і я так и не дізналась, чи п р а ц ю в ав він за ф ах ом хем іка чи ні. А ле став Г нат Х откеви ч відомим як п исьм ен ни к і я к п р о п а ґа т о р у к р а їн с ь к о ї пісні та гри на б а н дурі. В гім назії, пізніш , я пізнал а його сестру, я к а б ул а на д екіл ька клясів ста р ш а від мене. Н ат а л к а Х о тке ви ч піш ла ар ти сти ч н о ю д о р огою , вс ту п и в ш и до від о м ої г р у пи Б алієва, я к а в и ст у п ал а і в З Д А , під н азво ю „ Л е т ю ч о ї М и- ш і“ . Н а т а л к а б у л а т е ж та л а н о в и та і н ад зви ч ай н о сим патична. П о м ерла в З Д А , від ту б е р к у л ь о зи . П о зн а й о м и л а с ь я з Г натом Х от- кевичем а ж ч е р е з 20 років після того, я к п о б ач и л а й ого зн и м к у та п о ч у л а п ро н ього. Т е місце, де ми б ул и сусідам и на п р о тя зі д вох років, б ул о зовсім відмінне від в е ли ко го міста Х ар ко ва, де ми м е ш кали д о ти м ч асо во го п е р е їз д у на Д е р к а ч ів с ь к у С іл ь с ь к о -Г о с п о д а р ськ у Ф арм у. Й ш о в 1920 рік, т р е тій рік 'після за г а р б а н н я влади б ол ьш евикам и . Х а р ч у в а н н я та п о б у т о в і у м о ви скрізь все п о гір ш увал и сь. В Х ар ко ві б у л о го ло дн о , х олод но, не бул о н іяк ого освітлення. І ту т ми п очули , щ о в С ільсько-Г о сп о- д ар ській С ередній Ш к о л і (п ізніш вон а б у л а р е о р га н ізо в а н а в в и щ у — в З о о л о гіч н и й Ін с т и т у т ), я ка б у л а р о зт а ш о в а н а на великій п л о щі, з ф ір м о ю і різним и сіл ь с ь к о го сп од ар ськи м и заклад ам и , н е д а л е к о села Д е р ка ч і, в 12-14 к іл о м ет рах від Х ар ко ва, ум ови ж и тт я зн ач н о кращ і. В иявилось, щ о для о п ал ен н я буди нків д а ю ть там п а ливо, п р ац ю є вл асн а електрівн я, м о ж н а зав ести вл асн е г о с п о д а р ство та город. С іл ь с ь ко -го сп о д а р сь к а ш к о л а о го л о си л а к о н к у р с на зам іщ е н н я д е я к и х п р о ф е с о р с ь к и х катед р. М ій чол овік в зя в у ч а с ть у к о н к у р сі і був при й няти й. П р о ф е с о р с ь к о ї р о б о т и в Інституті в Х ар ко ві ми не п окин ул и, п остан ови л и д о ї ж д ж а ти з Д е рка ч ів , бо о б и д во є о д е р ж у в а л и в К о м ерц ій н о м у Ін сти туті т. зв. академ ічний пайок, яки й хоч і б ув к р ащ и й від б а г а тьох, а все ж п р о х а р ч у в а т и с я ним одним б ул о т е ж н ем ож ли во. П е р ш о го ж о в т н я з б а б у с е ю і дворічним сином ми п е р е їх ал и . Умови ж и тт я після Х ар ко ва були зн ач н о к р а щ і: три кімнати, кухн я, освітлені ел ектри ч но , д ава л и к о ней, щ о б п р и везти д е р е в о з в л а с ного лісу, й ви д авали д е щ о з х а р чів. Т а к 45 років то м у ка за л и •— щ о с ь ,,д а ю т ь “ і щ о с ь м о ж н а „ д і стати “ зам ість п ро да ти і к у п и ти ; той ж е в и р аз зал и ш и в ся й досі. А д авали там на ,,п ай о к " хліб, д е я к у го ро д и н у, го ло вн о ц у к р о ві б ур як и , безліч сп арж і (ш п а р а г и ), я к о ї ні робітн ики, ні учні не х о тіли вж и ват и ; „д іста в ат и " ж м о ж на бул о в селі м о л ок о д л я сина. Н а „ак ад ем іч н и й " п ай о к ми як о с ь дістали сухі овочі й у в е с ь ден ь у м ене в ста ро св ітс ько м у к а міні в а ри л и сь б у р як и з овочам и і р о б и л о с ь п овидло дл я чаю і л а сощ ів; „ ч а й “ зр о зу м іл о б ув з м оркви аб о з листків липи, ш к ір ки з я б л у к , м ’яти т о щ о . Б у л о к р а щ е ніж у Х аркові, ал е все ж таки х а р ч у в а н н я б у л о н ед остатн є, о с о бливо для м ал о ї дитини, і ми в и ріш или го сп од ар ю вати . Н а обмін за д еякі речі і за гр ош і п ри д бал и ми ку ре й , кролів і п ор ося. У ч н і-студен ти ж ил и в. бурсі й х а р ч у в а н н я для них т е ж не бул о д остатн є. Ті, щ о о д е р ж у в а л и під Г-нат Хоткевич серед студентства. Праворуч Олександра Костюк, тепер у Міннеаполісі. Writer and musician Hnat Khotkewych among Ukrainian students. НАШЕ ЖИТТЯ — ВЕРЕСЕНЬ, 1964 5
Page load link
Go to Top