Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Зустріч із Гнатом Галайдою Олена Трофимовська Спогад відзначений на 4. Літ. Конкурсі СФУЖО Мій б р а т б ув старш и й від мене на 15 років. К оли він вчи вся в Х ар ків сько м у Т ех н о л о гіч н о м у Ін ституті, приніс г р у п о в у ф о т о г р а ф ічн у зн и м к у й ого к у р с у , я, з р о зум іло, за ц ік ав и л ась й ого о т о ченням . У п е р ш о м у ряді сидів, студент, щ о зв е р н у в на себ е м ою у в а гу обличчям , а го л о вн о бідним у- б ран н ям : на й ого ш та н а х я с к р а в о б у л о видно, щ о вони латані. Б р а т поясн ив, щ о п р ізв и щ е й ого — Г нат Х откевич, ?.ле відом ий він щ е й я к Г нат Г'алайда. П ід цим п севдом він ви ступ ав між т о в а риш ам и й на к о н ц е р т а х зі сп іва ми у к р а їн с ь к и х пісень та гр ою на бандурі. Б іл ьш р о зм о в про н ього не б у ло, і я так и не дізналась, чи п р а ц ю в ав він за ф ах ом хем іка чи ні. А ле став Г нат Х откеви ч відомим як п исьм ен ни к і я к п р о п а ґа т о р у к р а їн с ь к о ї пісні та гри на б а н дурі. В гім назії, пізніш , я пізнал а його сестру, я к а б ул а на д екіл ька клясів ста р ш а від мене. Н ат а л к а Х о тке ви ч піш ла ар ти сти ч н о ю д о р огою , вс ту п и в ш и до від о м ої г р у пи Б алієва, я к а в и ст у п ал а і в З Д А , під н азво ю „ Л е т ю ч о ї М и- ш і“ . Н а т а л к а б у л а т е ж та л а н о в и та і н ад зви ч ай н о сим патична. П о м ерла в З Д А , від ту б е р к у л ь о зи . П о зн а й о м и л а с ь я з Г натом Х от- кевичем а ж ч е р е з 20 років після того, я к п о б ач и л а й ого зн и м к у та п о ч у л а п ро н ього. Т е місце, де ми б ул и сусідам и на п р о тя зі д вох років, б ул о зовсім відмінне від в е ли ко го міста Х ар ко ва, де ми м е ш кали д о ти м ч асо во го п е р е їз д у на Д е р к а ч ів с ь к у С іл ь с ь к о -Г о с п о д а р ськ у Ф арм у. Й ш о в 1920 рік, т р е тій рік 'після за г а р б а н н я влади б ол ьш евикам и . Х а р ч у в а н н я та п о б у т о в і у м о ви скрізь все п о гір ш увал и сь. В Х ар ко ві б у л о го ло дн о , х олод но, не бул о н іяк ого освітлення. І ту т ми п очули , щ о в С ільсько-Г о сп о- д ар ській С ередній Ш к о л і (п ізніш вон а б у л а р е о р га н ізо в а н а в в и щ у — в З о о л о гіч н и й Ін с т и т у т ), я ка б у л а р о зт а ш о в а н а на великій п л о щі, з ф ір м о ю і різним и сіл ь с ь к о го сп од ар ськи м и заклад ам и , н е д а л е к о села Д е р ка ч і, в 12-14 к іл о м ет рах від Х ар ко ва, ум ови ж и тт я зн ач н о кращ і. В иявилось, щ о для о п ал ен н я буди нків д а ю ть там п а ливо, п р ац ю є вл асн а електрівн я, м о ж н а зав ести вл асн е г о с п о д а р ство та город. С іл ь с ь ко -го сп о д а р сь к а ш к о л а о го л о си л а к о н к у р с на зам іщ е н н я д е я к и х п р о ф е с о р с ь к и х катед р. М ій чол овік в зя в у ч а с ть у к о н к у р сі і був при й няти й. П р о ф е с о р с ь к о ї р о б о т и в Інституті в Х ар ко ві ми не п окин ул и, п остан ови л и д о ї ж д ж а ти з Д е рка ч ів , бо о б и д во є о д е р ж у в а л и в К о м ерц ій н о м у Ін сти туті т. зв. академ ічний пайок, яки й хоч і б ув к р ащ и й від б а г а тьох, а все ж п р о х а р ч у в а т и с я ним одним б ул о т е ж н ем ож ли во. П е р ш о го ж о в т н я з б а б у с е ю і дворічним сином ми п е р е їх ал и . Умови ж и тт я після Х ар ко ва були зн ач н о к р а щ і: три кімнати, кухн я, освітлені ел ектри ч но , д ава л и к о ней, щ о б п р и везти д е р е в о з в л а с ного лісу, й ви д авали д е щ о з х а р чів. Т а к 45 років то м у ка за л и •— щ о с ь ,,д а ю т ь “ і щ о с ь м о ж н а „ д і стати “ зам ість п ро да ти і к у п и ти ; той ж е в и р аз зал и ш и в ся й досі. А д авали там на ,,п ай о к " хліб, д е я к у го ро д и н у, го ло вн о ц у к р о ві б ур як и , безліч сп арж і (ш п а р а г и ), я к о ї ні робітн ики, ні учні не х о тіли вж и ват и ; „д іста в ат и " ж м о ж на бул о в селі м о л ок о д л я сина. Н а „ак ад ем іч н и й " п ай о к ми як о с ь дістали сухі овочі й у в е с ь ден ь у м ене в ста ро св ітс ько м у к а міні в а ри л и сь б у р як и з овочам и і р о б и л о с ь п овидло дл я чаю і л а сощ ів; „ ч а й “ зр о зу м іл о б ув з м оркви аб о з листків липи, ш к ір ки з я б л у к , м ’яти т о щ о . Б у л о к р а щ е ніж у Х аркові, ал е все ж таки х а р ч у в а н н я б у л о н ед остатн є, о с о бливо для м ал о ї дитини, і ми в и ріш или го сп од ар ю вати . Н а обмін за д еякі речі і за гр ош і п ри д бал и ми ку ре й , кролів і п ор ося. У ч н і-студен ти ж ил и в. бурсі й х а р ч у в а н н я для них т е ж не бул о д остатн є. Ті, щ о о д е р ж у в а л и під Г-нат Хоткевич серед студентства. Праворуч Олександра Костюк, тепер у Міннеаполісі. Writer and musician Hnat Khotkewych among Ukrainian students. НАШЕ ЖИТТЯ — ВЕРЕСЕНЬ, 1964 5
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
