Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
ком те р п е л и в о ї м атері є відп ові дати на те спокійно, п рав ил ьн о, п оясн ю ю ч и б ага то річей. Чи м о ж е ц е зр о б и т и та к а м ати, щ о в н е ї д ум ки з а п р я т а н і інш им, ко л и вон а вічно в п осп іху ? Чи м о ж е ц е з р о бити так а мати, коли ї ї н ем ає вдома, а д и ти н у ви х о в у ю ть д ру гі л ю д и ? В ел и к у р ол ю в ж и тт і дитини від о гра є у яв н и й світ, світ ф а н т а зії. З від тіля п о х од и ть за м и л у в а н ня до к а з о к чи п ри го д н и ц ьк и х оповідан ь. К о ж ен із н ас п р и гад у є собі їх із дитин ства. Звісн о, д и ти н а м о ж е п оч у ти їх у сад к у чи ш колі. А ле н ай б іл ьш е за п а м ’я т у - ю ть ся казки , п оч у ті в рідн ом у д о мі, щ о їх р о з к а з у в а л а мати. Т е сам е з п ош и р ен н ям зн а н ь дитини. К о ж н е н ове я в и щ е в довкіллі д и тини т р е б а їй поясн ити, ї ї п о в чити. Т а мати, щ о п о в ед е д и ти н у в сад, у п о л е й р о з к а ж е їй п ро д е р е в о чи п таш к у , зб а г а ч у є ї ї зн ан н я. Ч и м о ж у т ь ц е зр о б и ти ч у ж і лю ди, щ о їм віддали д итин у під о п іку ? П одам т у т кілька п ри кл ад ів із в и х овн о го ж и ття. К о р и с ту ю с ь ту т се р ед о ви щ ем П л асту , бо ін ш ого не знаю . Д іти д у ж е ч асто ставл ять п и тан н я про Б о га. Х то є Б о г ? Який він в е л и к и й ? І чи Б о г є вс ю д и ? Н а одній із п ер ш и х н о в ац ь ки х п р о г у л ь о к в А м ери ці м ал ен ька н о в ач ка сп и тала м ен е п ро те. Я відповіла їй , щ о ви ясн ю їй те, к оли б уд ем о п о в е р т а ти с ь д од ом у. Я н авм и сн е п о ч ек ал а з відповіддю до веч ор а. З а х о д и л о сонце. Б у л о ч е р в о н е й велике, а на небі з ’я вився блідий р іж о к м ісяця і зірки. М и сіли на го р б к у . З зід т іл я видно б у л о д ал е ки й к р а є в и д і ч ер во н о - р о ж е в і хм ари. В ітер ніж но ш е л е стів. л и сткам и стари х кленів. Ч ас від ч а с у о б ізв ал ас ь я к а с ь п т а ш к а і зн о в б у л о тихо. І я сп и тала тоді д ітей : — Чи бачите, я к за х о д и т ь с о н е ч к о ? Щ о д н я во н о вр ан ц і с х о дить, а вв еч ор і зах од и ть. Чи б а чи те м ісяць н а небі, зірки, х м ар и ? Чи ч уєте, я к вітер ш еп о ч е, к о л и ш е д е р е в а ? Чи б ачи те т у квітку, тр а в и ч к у і те все д о в к р у ги себ е ? А зн аєте , щ о це все створи в Б о г ? Він великий, Він доб р и й , Він у се з н а є і всім о п іку єтьс я. І ми п о винні Й о г о за це лю бити. М и ве р т а л и с ь домів. М ала н о ва ч ка цілий час т р и м а л а м ен е за р у к у , а коли ми по д о р о зі стр іч а ли м етели ка, бд ж ілку, п таш и н у, то во н а щ е б е т а л а : ,,І м етели ка створи в Бог, і бдж ілку, і п таш ку. Я кий Він д обрий , яки й в е л и к и й !“ М ин ули літа. З д а в а л о с ь , щ о цей м алий еп ізод давн о за б у в с я . П е р е д кільком а ти ж н ям и м али ми з ’їз д п л ас тов и х виховників. І на за п и т одн ого з них, я к п оясн ити дітям 1. т о ч к у н о в а ц ь к о г о з а к о ну, щ о зв у ч и т ь „ Н о в а к л ю б и ть Б о г а “ , то м оя м ала н ов ачка, щ о в ж е є сестри ч ко ю , вс тал а і п о ч а л а оповідати, щ о во н а ніколи не з а б у д е т іє ї п р о гул ьки , на якій в о на св оїм дитячим р о зу м о м с х о п и л а Б о ж у велич. З р о б іт ь і ви так, к а за л а вона, я к п оясн и л и мені, щ е малій, і п ер е п о в іл а п ере б іг того. А чи певні ми є, х то і я к ви ясн и ть наш ій дитині п о н ят т я Б ога, ко л и в нас н ем ає ч а с у на т е ? К оли ви м аєт е до діла з в и х о ванн ям дітей, то в ід р а зу м о ж ет е сказати , ко тр а мати вдом а дітьми зай м аєт ься, а ко тр а ні. М а єт е п е р ед собою гр о м а д у дітей, з д а є т ь ся всі вони такі подібні до себе, щ о в а ж к о р о зр ізн и ти їх м іж с о бою . А ле то тільки дл я того, хто б л и ж ч е їх не пізнав. Д іти, щ о їх м атері зай м аю ть с я їх ви хованн ям , ц е діти щ асливі, веселі, р о з б а в л е ні і певні себ е (х о ч і т у т б у в аю ть в н й н я т к и ). В они чи сто вдягнені, їх р ух и гарм онійні, їх спосіб з а бав, хоч д у ж е ж ивий, не є дикий. В они то в а р и с ь к о ви роблен і, вм і ю ть п ривітатись, вм ію ть п о д я к у вати — вони л ю б л я т ь усіх, бо самі лю блені. Н е в и к а зу ю т ь заз- д ро сти і р ад о д іл яться всім, щ о м аю ть. Д іти, щ о ними м атері не зай м аю ть с я, це діти опущ ен і, сумні, зан ед б ан і, з н еп евн и м п о гляд ом в очах, н еп евн і в р у х а х — їх б ен теж и ть, коли до н их з в е р татися, вони т а к я кб и б о я л и ся ч о гось, вони недовірли ві й заздрісні, їм б р а к у є теп л а дом у, їм б р а к у є лю б ови батьків, вони ч у ю т ь с я с а мітні й нещ асливі. їх заб а в и або непевні, аб о за н а д т о дикі. В они ч аст о ш у к а ю т ь у с в о їх сестри ч о к чи братчиків то го теп л а і д у ж е до них п ри в’я зу ю т ь с я . О д н ого р а з у я за в в а ж и л а н о в а ч ку, щ о годин ам и п е р е с и д ж у в а л а в домівці, хоч сходи ни в ж е давн о скінчилися. --- „ Ч о м у ж ти не й деш д о д о м у " , — сп и тала я. — „М ен і т у т д об р е, м ені т у т ліпш е, я к вд о м а", — відповіла вона. „Ч о м у ж тобі т у т ліпш е, як в д о м а ? " — за ц ік а в и л а с ь я. І д ів чинка р о з к а з а л а мені. М ам а цілий ти ж д е н ь п р а ц ю є в день, а тато в ночі. У с у б о т у м ам а м ає щ е д о д а т к о в у п рац ю і п ри хо д и т ь п із но. Т ато в д ен ь спить а б о йде до сусідів. В хаті ти хо і сум но. Б р а т ї ї йде з х лоп ц ям и б ави ти сь на вули ц ю , а во н а б о їт ь с я йти туди, бо ї ї всі б ’ю ть, а в хаті н ем а до ко го го вори ти , а в д ом івці та к б а га то р ізн и х дітей і во н а м о ж е д и витись, я к вони б авл яться. І та м ал а бідна дівчинка, б ага та в г р о ш і батьків — ж и л а щ а с т я м інш их дітей. Чи не сором так и м м а т е р я м ? Чи не зл о ч и н ц е су п р оти тіє ї м ал ої, д р іб н о ї істо ти ? І чи ко ли сь у ж итті та м ати не мусі- тим е відповісти за ц е ? (Д о к ін ч е н н я б у д е ) УСПІХИ ЖІНОК Денверська група УВАН запросила з доповіддю відому американську ди тячу письменницю українського похо дження Марію Галун Блак. Дня 8. лю того ц. р. відбулась ця зустріч, на якій письменниця говорила на тему: „Іван Рудченко, проблема перекладу фолк- льорних матеріялів". Збірки Івана Рудченка „Українські народні казки“, 1869—1870, послужи ли їй за підставу до видання книжки українських казок англійською мо вою. Письменниця говорила також про техніку перекладу та інші труднощі своєї праці. Згаданий переклад є пер ший із серії задуманих і приготовле них до друку видань. Рівночасно Ма рія Галун Блак підготовляє для друку переклад того ж видання Івана Руд ченка з коментарями для потреб аме риканських наукових чинників. „Українські народні казки“ Марії Галун Блак є тринадцятою її книжкою для американської дітвори. Рівночас но треба згадати, що Відділ Дитячої Літератури при А соціації Американ ських Бібліотек умістив її книжку „Тітка Америка“ (Aunt America) у списку найцінніших дитячих книжок за 1963 рік. 4 НАШЕ ЖИТТЯ — ВЕРЕСЕНЬ, 1964 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
