Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Наша найбільша відповідальність Щоб ви прожили сто літ, Доки Господь призначив вік... (З Різдвяного побажання) М и опи н ились у нових ум ови- иах і б ага то в а ж к и х п ро бл ем с та ло п ере д нами. О б ’єк ти вн о о ц ін ю ю чи ми сп рави ли сь із багатьм а з них та дали вели ки й в к лад праці, щ о б вияви ти себе зр іл ою о д и н и цею с ер ед різних н ац іо н альн и х гр у п ЗД А . Т а хід ж и тт я ви д ви гає п ере д нами щ е одне н ове п и тан н я — опіку над старш им и, самітними лю дьми. Є в нас о рга н ізац ії, ста тутов о харитативні, щ о досі не вияви ли н а л е ж н о ї у ваги цій справі. М ож е й не під силу одній о р га н ізац ії це виріш ити. Ц е є п р о б л ем а ц ілої н а ш о ї спільноти. Х то ж ці старш і, самітні, щ о над їх ва ж к о ю д ол ею б аж аєм о з у пинити у в а гу н аш о го гр о м а д я н ства? Ч ом у вони н а р а з в и м а г а ю ть н а ш о ї уваги й опіки ? Д е їх родини, я ке їх м ат еріял ьн е з а б е з п е ч ен н я ? П ер ш у с ь о г о слід п ригадати, щ о вони ко ли сь тв ор и л и ціннощ і в наш ій гром аді. В они тв орили о р га н ізац ії, п ош и р ю в али м и стец тво, б у д у в ал и церкви, ш коли, г р о м адські доми, б о р о л и с ь за волю рідн ого н аро д у. Ц е ті, щ о ціле своє ж и тт я ви со ко д е р ж а л и п р а п ор волі свого н аро д у. П ри к о ж ній н агоді в и явл яєм о їм п о ш а н у і щ и р о б аж а єм о „д о ж и ти до сто літ". А т еп ео — я к а п ри чин а їх са- м ітн ости? О дні вза гал і не мали сім’ї, д ру гі страти ли с в о їх рідних, треті — кинені на п о т а л у долі, бо їх діти мов г о р о б ’ята, з а л и ш и ли батьків і ними вза гал і не ц і ка в л я тьс я. Ч етверті не м о ж у ть зж и т и ся з „ м о д е о н и м “ ж и ттям д і тей і т у ж а т ь за св оєю ц ерк во ю , ш к ол о ю , п ри ятелям и , о р г а н іза ц ія ми і волію ть ж ити, хоч самітно, ал е сер ед рідн ого сер ед о ви щ а. Всі вони р азом — це п оваж н и й відсоток к о ж н о ї у к р а їн с ь к о ї г р о мади. Щ о з ними д ієт ь с я ? Р о з г л я н ь м ося у св о їй гром аді і зн ай дем о всю ди ці самітні, н ещ асн і постаті, а н ер а з і ч уєм о про їх сум ний кінець. О сь кілька прикладів. П о м ерла д р у ж и н а, а сам ітний д ідусь ш у к а є духов-ої піддерж ки. ,,У д он ьки н аб р ав ся бідоньки, а в си на — н ещ ас н а годин а “ , я к к а ж е н ар о д н я пісня. Д у х о в а д еп ресія д о в о д и ть й ого до р о з в ’язки свого го р я в би стри х х ви л ях ріки Д ж е - несі. С та о ен ь ка ж інка, захворівш и, п ом ерла на сходах — ніком у б у ло п окли кати лікаря. Т аки х чи п одібних трагічн их ви п ад ків із одн ого л и ш міста м о ж н а навести д есятки. В більш ості ц е були л ю ди м атеріяльн о вповні з а б е з п е ч е ні. А ле не мали д у х о в о го з р о з у міння й опіки. Х то за це несе від п овід ал ь ність? Ч и їм хри сти ян ськ им , м о р альним о б о в ’я зк о м є з а б е з п е ч и ти опікою дні старости н аш и х с а мітних л ю д ей ? З болем сер ц я м усим о собі с к а зати, щ о ц е мій, ваш , нас усіх о б о в ’я з о к і нас усіх від п ов ід ал ь ність. Я певна, щ о н аш е суспільство вповні зр о зу м іє ва гу п ро бл ем и й щ и р о від ізветься в р о з в ’язц і її. П одб ай м о п ро осам ітн ен у долю у к р а їн с ь к и х м атерей і батьків, бо опіка над батькам и — ц е н е від’єм на частин а у к р а їн с ь к о ї ку льтур и , а зах и сти д л я старш и х м аю ть у наш ій історії світлу с т о рінку. Х ай у щ и рій д и с к у сії і п р о е к т ах зр о д и т ь с я п ози ти вн и й чин, щ о за б е зп е ч и т ь старш им , сам іт ним д ож и ти щ ас л и во під опікою у к р а їн с ь к о ї спільноти ,,до сто л іт !“ Софія Онуфрик Приналежність до жіночої ор ганізації — це доказ громадської зрілости кожної жінки. Нові видання Ярослава Сосенко-Острук: ОЛЯ. П овість. М ю нхен, 1963. О б к л а динка В асил я Д о р о ш е н к а . З п е р ед м ово ю Н и к и ф о р а Щ е р б и н и . С тор. 150. Д р у г а повість письм ен ни ц і в п р о в а д ж у є нас зн ов у ж и тт я г а л и ц ь к о ї родини. Ц е с в ящ е н и ч е с е р е д о вищ е, в я к о м у ви р о с т а є м олода дівчина, ш у к а ю ч и собі з н ього д о роги у світ. З л ю б о в ’ю з м а л ь о в а не село і й ого м еш к ан ц і та всі п о дії, щ о їх п ри н есла з со б ою І-ш а світова війна. Т а пом им о св о їх мрій і п р а г н ен ь м олода О ля з а л и ш а є т ь с я вірною своєм у селу. З н а х о д и т ь там своє п р и зн ач ен н я м атері й д ру ж и н и , за в е р ш у ю ч и родин н е коло с в о їх п оч у ван ь. Степан Шах: О. Маркіян Шаш- кевич та галицьке відродження. Ю в іл ей н е ви д ан н я у 15 0-ліття н аро д и н поета. У к р а їн с ь к и й Х р и сти янськи й Р ух , ви п у ск ч. 2. Па- р и ж -М ю н хе н 1961. Ст. 230. Ц іна 2 .5 0 дол. М атер іял ц ьо го п р о п а м ’ятн о- го ви дан ня поділений на три ч а с тини. У п ерш ій є істо ри ч н е тло, на я ко м у з а г р у н т у в а л о с ь і в и р о сло га л и ц ьк е в ід р од ж е н н я. Д р у г а ч астин а вм іщ ає ж и тт єп и с М аркія- на Ш а ш к е в и ч а із д ок лад н и м р о з гл ядом й ого тв ор ч ости . А в т р е тій частині п р о сл ід ж е н о відгук й ого тв о о ч о ст и та вплив ї ї на д альш и й п ер е б іг В ід родж ен н я. А п ос тол ьськи й В ізи тато р Кир Іван у св оїй п ередм о ві пригадав, щ о ц я осно вн а п р а ц я про п р о б у дите ля га л и ц ь к о ї зем лі п о я в л я ється, я к ко ли сь Р у с а л к а Д н і стр ова — п о за її м еж ам и. Т а це не п р и м ен ш у є ї ї зн ач ен н я, а в к а з у є на єд и н у м о ж ли вість насвіт- лити п о -с п р а в ж н ь о м у цю ве л и ку постать. ПОДЯКА П-ні Антонія Кульчицька, фін. се кретарка Гол. Управи СУА, пожертву вала для бібліотеки Централі річник „Нової Хати“ та кілька чисел „Жінки“ і „Громадянки". Цей подарунок дозво ляє нам доповнити наш архів цими цінними виданнями. За цю пожертву складаємо щиру подяку. Екзекутива СУА г НАШЕ ЖИТТЯ — ВЕРЕСЕНЬ, 1964 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top