Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Наша найбільша відповідальність Щоб ви прожили сто літ, Доки Господь призначив вік... (З Різдвяного побажання) М и опи н ились у нових ум ови- иах і б ага то в а ж к и х п ро бл ем с та ло п ере д нами. О б ’єк ти вн о о ц ін ю ю чи ми сп рави ли сь із багатьм а з них та дали вели ки й в к лад праці, щ о б вияви ти себе зр іл ою о д и н и цею с ер ед різних н ац іо н альн и х гр у п ЗД А . Т а хід ж и тт я ви д ви гає п ере д нами щ е одне н ове п и тан н я — опіку над старш им и, самітними лю дьми. Є в нас о рга н ізац ії, ста тутов о харитативні, щ о досі не вияви ли н а л е ж н о ї у ваги цій справі. М ож е й не під силу одній о р га н ізац ії це виріш ити. Ц е є п р о б л ем а ц ілої н а ш о ї спільноти. Х то ж ці старш і, самітні, щ о над їх ва ж к о ю д ол ею б аж аєм о з у пинити у в а гу н аш о го гр о м а д я н ства? Ч ом у вони н а р а з в и м а г а ю ть н а ш о ї уваги й опіки ? Д е їх родини, я ке їх м ат еріял ьн е з а б е з п е ч ен н я ? П ер ш у с ь о г о слід п ригадати, щ о вони ко ли сь тв ор и л и ціннощ і в наш ій гром аді. В они тв орили о р га н ізац ії, п ош и р ю в али м и стец тво, б у д у в ал и церкви, ш коли, г р о м адські доми, б о р о л и с ь за волю рідн ого н аро д у. Ц е ті, щ о ціле своє ж и тт я ви со ко д е р ж а л и п р а п ор волі свого н аро д у. П ри к о ж ній н агоді в и явл яєм о їм п о ш а н у і щ и р о б аж а єм о „д о ж и ти до сто літ". А т еп ео — я к а п ри чин а їх са- м ітн ости? О дні вза гал і не мали сім’ї, д ру гі страти ли с в о їх рідних, треті — кинені на п о т а л у долі, бо їх діти мов г о р о б ’ята, з а л и ш и ли батьків і ними вза гал і не ц і ка в л я тьс я. Ч етверті не м о ж у ть зж и т и ся з „ м о д е о н и м “ ж и ттям д і тей і т у ж а т ь за св оєю ц ерк во ю , ш к ол о ю , п ри ятелям и , о р г а н іза ц ія ми і волію ть ж ити, хоч самітно, ал е сер ед рідн ого сер ед о ви щ а. Всі вони р азом — це п оваж н и й відсоток к о ж н о ї у к р а їн с ь к о ї г р о мади. Щ о з ними д ієт ь с я ? Р о з г л я н ь м ося у св о їй гром аді і зн ай дем о всю ди ці самітні, н ещ асн і постаті, а н ер а з і ч уєм о про їх сум ний кінець. О сь кілька прикладів. П о м ерла д р у ж и н а, а сам ітний д ідусь ш у к а є духов-ої піддерж ки. ,,У д он ьки н аб р ав ся бідоньки, а в си на — н ещ ас н а годин а “ , я к к а ж е н ар о д н я пісня. Д у х о в а д еп ресія д о в о д и ть й ого до р о з в ’язки свого го р я в би стри х х ви л ях ріки Д ж е - несі. С та о ен ь ка ж інка, захворівш и, п ом ерла на сходах — ніком у б у ло п окли кати лікаря. Т аки х чи п одібних трагічн их ви п ад ків із одн ого л и ш міста м о ж н а навести д есятки. В більш ості ц е були л ю ди м атеріяльн о вповні з а б е з п е ч е ні. А ле не мали д у х о в о го з р о з у міння й опіки. Х то за це несе від п овід ал ь ність? Ч и їм хри сти ян ськ им , м о р альним о б о в ’я зк о м є з а б е з п е ч и ти опікою дні старости н аш и х с а мітних л ю д ей ? З болем сер ц я м усим о собі с к а зати, щ о ц е мій, ваш , нас усіх о б о в ’я з о к і нас усіх від п ов ід ал ь ність. Я певна, щ о н аш е суспільство вповні зр о зу м іє ва гу п ро бл ем и й щ и р о від ізветься в р о з в ’язц і її. П одб ай м о п ро осам ітн ен у долю у к р а їн с ь к и х м атерей і батьків, бо опіка над батькам и — ц е н е від’єм на частин а у к р а їн с ь к о ї ку льтур и , а зах и сти д л я старш и х м аю ть у наш ій історії світлу с т о рінку. Х ай у щ и рій д и с к у сії і п р о е к т ах зр о д и т ь с я п ози ти вн и й чин, щ о за б е зп е ч и т ь старш им , сам іт ним д ож и ти щ ас л и во під опікою у к р а їн с ь к о ї спільноти ,,до сто л іт !“ Софія Онуфрик Приналежність до жіночої ор ганізації — це доказ громадської зрілости кожної жінки. Нові видання Ярослава Сосенко-Острук: ОЛЯ. П овість. М ю нхен, 1963. О б к л а динка В асил я Д о р о ш е н к а . З п е р ед м ово ю Н и к и ф о р а Щ е р б и н и . С тор. 150. Д р у г а повість письм ен ни ц і в п р о в а д ж у є нас зн ов у ж и тт я г а л и ц ь к о ї родини. Ц е с в ящ е н и ч е с е р е д о вищ е, в я к о м у ви р о с т а є м олода дівчина, ш у к а ю ч и собі з н ього д о роги у світ. З л ю б о в ’ю з м а л ь о в а не село і й ого м еш к ан ц і та всі п о дії, щ о їх п ри н есла з со б ою І-ш а світова війна. Т а пом им о св о їх мрій і п р а г н ен ь м олода О ля з а л и ш а є т ь с я вірною своєм у селу. З н а х о д и т ь там своє п р и зн ач ен н я м атері й д ру ж и н и , за в е р ш у ю ч и родин н е коло с в о їх п оч у ван ь. Степан Шах: О. Маркіян Шаш- кевич та галицьке відродження. Ю в іл ей н е ви д ан н я у 15 0-ліття н аро д и н поета. У к р а їн с ь к и й Х р и сти янськи й Р ух , ви п у ск ч. 2. Па- р и ж -М ю н хе н 1961. Ст. 230. Ц іна 2 .5 0 дол. М атер іял ц ьо го п р о п а м ’ятн о- го ви дан ня поділений на три ч а с тини. У п ерш ій є істо ри ч н е тло, на я ко м у з а г р у н т у в а л о с ь і в и р о сло га л и ц ьк е в ід р од ж е н н я. Д р у г а ч астин а вм іщ ає ж и тт єп и с М аркія- на Ш а ш к е в и ч а із д ок лад н и м р о з гл ядом й ого тв ор ч ости . А в т р е тій частині п р о сл ід ж е н о відгук й ого тв о о ч о ст и та вплив ї ї на д альш и й п ер е б іг В ід родж ен н я. А п ос тол ьськи й В ізи тато р Кир Іван у св оїй п ередм о ві пригадав, щ о ц я осно вн а п р а ц я про п р о б у дите ля га л и ц ь к о ї зем лі п о я в л я ється, я к ко ли сь Р у с а л к а Д н і стр ова — п о за її м еж ам и. Т а це не п р и м ен ш у є ї ї зн ач ен н я, а в к а з у є на єд и н у м о ж ли вість насвіт- лити п о -с п р а в ж н ь о м у цю ве л и ку постать. ПОДЯКА П-ні Антонія Кульчицька, фін. се кретарка Гол. Управи СУА, пожертву вала для бібліотеки Централі річник „Нової Хати“ та кілька чисел „Жінки“ і „Громадянки". Цей подарунок дозво ляє нам доповнити наш архів цими цінними виданнями. За цю пожертву складаємо щиру подяку. Екзекутива СУА г НАШЕ ЖИТТЯ — ВЕРЕСЕНЬ, 1964 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top