Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44
захована за вертепною будкою, рухаючи ляльками за сценою. Сам вертеп це була дерев’яна скринька з двох поверхів у формі палати, з вікнами, ґанками й балю страдами. В описі вертепу Марке вича є поданий вигляд вертепу: „Наш вертеп це порушннй домик на два поверхи. Він зроблений із тон ких дощок і картону. Горішній поверх має балюстраду, за балюстрадою від бувається містерія: це Вифлеєм. В до лішнім поверсі є престіл Ірода; під лога оклеєна хутром для того, щоб не було видно щілин, по яких пору- шаються ляльки. Кожна лялька при кріплена до дроту, під підлогою зна ходиться кінець цього дроту: за цей кінець, притримуючи ляльку, власник вводить її в двері й .водить у напрямі, що для неї необхідний. Розмова від імени ляльок відбувається між дяч ками, співаками й бурсаками, то пискливим голосом, то басом, від повідно до потреби. Друга частина вистави відбувається вся в долішньо му поверсі. За задньою стіною доми- ка схований виконавець вистави: він водить ляльки й фіґури дорогами, прорізаними в підлозі театру, й го ворить за них різними голосами від повідно до роль дієвих осіб. Увесь вертеп має високости 2 аршини з вершком і Щ аршини в ширину." Вертепна дія мала свій устійне- ний зміст і композицію. Перша її частина була оперта на релігійно му сюжеті з біблії. В його центрі була Свята Родина в Різдвяну ніч у Вифлеємі, сцени з янголами, трьома царями й пастухами, далі з Іродом, чортом і смертю. Дія цеї частини відбувалася на обох по верхах вертепу, на переміну, а текст її залишається майже без змін у різних редакційних запис ках. Називалася вона теж святою, а писана була ,,книжною“ мовою старо-українською з великою до мішкою церковно - слов’янських слів. Авторами її були освічені у- чителі, або учні академії. Друга частина інтермедійна мала зміст різноманітний, сатирично-побуто вий, з постатями з життя і писана була живою народньою мовою. Її дія, як дія „нижчого11 жанру від бувалася завжди лиш на долішньо му поверсі. В акції виступали по статі зі щоденного життя, які в ко ротких діялогах обговорювали я- кусь веселу подію, напр., як біло- русин переївся української куті на Різдво, як москаль украв коней, циган ошукав, козак бився з ляха ми й жидами. Кожна весела сценка закінчувалась таким же веселим танком, бо завданням цієї інтерме дійної частини була розвага гля дачів після утоми по поважній ре лігійній частині. Щ одо людських типів, то вчи тель поетики Київо-Могилянської Академії на шкільний рік 1736/37 Митрофан Довгалевський писав про них: ,,В комедії виступають особи низького походження як го сподар, господиня, литвин, біло рус, циган, козак, жид, поляк, скиф, турок, грек, італієць1'.2 Але Довгалевський не замітив, що май же усі ці типи походили з чужих народів. Цю прикмету вертепу за- мічує Мих. Грушевський у своїй Історії Літератури, як теж низка інших учених. Грушевський пише: „Залюбування до виводження представників ріжних народностей і суспільних верств це одна з ха рактеристичних прикмет людової комедії взагалі, а лялькового те атру зокрема Народній характер вертепу, побіч мови, дії та люд ських типів знаходимо в одягу ді йових осіб. „У сокиринському вертепі всі жінки мають на собі плахту, за паску, корсетку, та білі вишиті со рочки. Дівчина має заплетені коси і стрічки на голові, а „баба“ та Климова жінка — очіпки. Навіть Рахіль в описі Галагана виступає в одязі української молодиці. За порожець у повному одязі того часного козака-запорожця. На о- бох пастухах, Климові, школяреві, дякові — на всіх пізнаємо одяг другої половини XVII століття11. Героєм усієї вертепної дії, ве селим, часто осміяним, але непо- бідимим ніким був козак-запоро- жець. Це був справжній „супер- мен“ 18 ст. в Україні, що немов мі- тичний Геракль, не знав перешкод і нищив усе зло кругом себе. По дібно як Касперлє в німецькому ляльковому театрі він був водно час і рятівником у заплутаних си туаціях і неназваним суддею і ка рою за народнє лихо. В ньому ба чив український народ ідеал спра ведливосте, оборони й визволення. 2 Возняк, тамже, стор. 17. І тут на тематику вертепу мала свій вплив укр. інтермедія. Напр.., у п’яти інтермедіях М. Довгалев- ського маємо: 1) Білорус у тене тах, 2) Чорт, жид і циган, 3) Не вдалий торг, 4) ГІиворізи, 5) Ко- зак-в и з в о л ь н и к. ,,В своїм змісті малюють інтермедії Довга- левського тодішнє дійсне життя і то найцікавіші боки суспільних відносин, широкі верстви україн ського народу. Український селя нин — загулюканий, темний, за бобонний і економічно поневоле ний. Його використовує жид, над ним виконує право сили та знущ а ється нелюд — польський пан, а його визвольником від польських знущань стає запорожець". (М. Возняк, там же, ст. 71). У вертепах пізніших часів по стать запорожця, як це відмітив О. Воропай,3 зміняється. „Дія Ба- туринського вертепу малює побут України, що вже втратила будь- яку автономію і цілком залежна від Росії. Запорожець тут те саме, що в Англії Панч, у Франції Поліші- нель, а в Італії Пульчінелльо — - народній блазень... Його постать утратила ту ідейну наснагу, яку мала в часи козаччини.“ (Там же, ст. 124). Та й вертепна дія у ці лому вже не має цього багатого національного кольориту та ми стецького рівня, що його мав вер теп Галагана та Маркевича, чи вер тепна Різдвяна Псальма, подана Іваном Франком. Розважаючи значення україн ського вертепу в минулому, дохо димо до внеску, що варто було б подумати сьогодні над відроджен ням вертепного жанру в нашій дра матичній літературі. Як рід драма тичного мистецтва, що відповідає молодечій уяві і зацікавленням — він може заповнити прогалину, яка існує в нас у передріздвяних обря дах; дітвора має Св. Миколая, і Діда Мороза, старші Андріївські Вечерниці, а підлітки могли б ма ти вертеп. Опертий на нашій куль турній традиції, з національним кольоритом і відповідним веселим актуальним змістом він міг би ма ти велике виховне значення. 3 О. Воропай: „Звичаї нашого на роду", ст. 121—122.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44 
