Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Спогад із цвинтаршца Lucy Robins Lang уродилася в Ки єві, в жидівській родині, на початку цього століття. До Америки приїхала малою дитиною. Замолоду працювала у фабриці. Зацікавилася американ ським робітничим рухом і брала в ньому активну участь. У своїй авто біографії п. н. Tomorrow is beautiful, у розділі “Soviet nightmare”, опи сує між іншим свої враження із по буту на Україні восени 1933 р. По дорож цю відбула вона зі своїм чо ловіком. За посередництвом мого свояка ми мали нагоду познайомитися з високим урядовцем Українського Совєту у Харкові. Як і багато ін ших українських комуністів, він мав націоналістичне наставлення і це було причиною його постійних непорозумінь із Москвою. „Шість міліонів людей померло з голоду в нашім краю цього ро ку", сказав він, „шість міліонів11. Він говорив з нами щиро і радив поїхати на села. Ми найняли авто в Інтуристі за оплатою 50 дол. денно і він поїхав із нами. Нікого не було видно на полях. Хоча це була пізна осінь, сіно не було звезене, збіжжа лежало не- молочене, все залишене на зни щення. Був вчасний ранок, мрака підносилася зпонад вогких, гнилих копиць. При в’їзді до першого села вид ніла незугарна брама, прикрашена червоною зіркою, з портретом Ле ніна по середині. Під брамою сидів вояк в довгім військовім плащі. Він закрив лице коміром і дрімав. В селі було повно вояків, що пере водили слідство. Село було ско- лективізоване, це значить селян змусили приступити до колгоспу. Виявилося, що трактори були по шкоджені і селян обвинувачували в найважчім злочині, саботажі. У- рядовці, зодягнені в короткі шкі ряні куртки і чоботи, вешталися по хатах. Майже кожний вояк і у- рядовець мав під пахою кусень чорного хліба. Вони знали, що в селі хліба не знайдуть. Приглядаючись до праці совєт- ських слідчих, я завважила на біч ній стежці селянку, одягнену в по латаний міх. Вона волікла за со бою 3-4 річну дитину держачи її за комір подертого плаща. Було враження, якби хтось тягнув за собою мішок. Дійшовши до голов ної дороги, вона випустила дити ну з рук і так залишила її в боло ті. Всі це бачили, але ніхто не во рухнувся. Лице дитини було на брякле і синє, ручки і маленьке тіло опухле. Воно було близьке смерти, але ще жило. Мати лишила дитину на дорозі в надії, що ще хтось може її якось врятувати. Ми минали знищені села,, одне за одним, вкінці зупинилися в мертвім селі. Двері в хатах були позабивані дошками, в городах і на полях не було видно живої ду ші. Нараз з одної нужденної шопи вийшов вояк. На запити урядовця, що подорожував з нами, він роз повів, що половина мешканців по мерла з голоду, а решта покину ла село. Він додав, що так само ви глядає багато довколишніх сіл. На наш запит, що він тут робить, здвигнув раменами і сказав, що ді став наказ пильнувати села і зали шиться доки його кудись не пере несуть. Він завів нас до місця, де було заглиблення в землі. „Майже всі вони тут“, сказав. Кілька десяток людей було похоронених у спіль ній могилі, що навіть не була ні чим зазначена. Як ми виїжджали з села, поба чили на брамі портрет Сталіна. Ви глядало символічно. Сталін на пре столі, панує над мертвим світом. Ми мали нагоду поїхати автом з Києва на село. По дорозі бачили ми, як горіли поля. Тут теж збіж- ня було залишене на полях на загибіль. Одначе пшениця висохла на сонці і селяни-бунтівники поза палювали збіжа, щоб держава не зібрала жнив. Населення пригля далося байдуже, як військо нама галося гасити пожежу. Це була нова форма спротиву. Часто доводилось нам бачити се лян, що працювали під наглядом війська. Люди ці воліли смерть, як неволю. Це й було причиною голоду. Був це масовий спротив без духового проводу, розпучли- вий бунт проти насильної влади. Однієї ночі ми верталися до го телю з зустрічі з родиною і прия телями. Зі здивуванням завважили ми, що цілі армії мужчин і жінок мили вулиці. Мій свояк пояснив, що на другий день має приїхати в Україну французький державний муж, Едвард Еріо. Був наказ, щоб усунути всі сліди голоду. Готель також причепурювали, бо достой ний гість мав тут заїхати. Усунули знищені хідники і позастелювали плюшові килими, звідкілясь попри возили нові меблі. Прислуга була одягнена в блискучі однострої. Як Еріо приїхав, місто було чи сте, юрби народу вітали його ра дісними окликами. Як же міг зна ти гість, що ця радісна товпа ви крикувала під наказом, зі страху! Звідки міг він знати, що люди були голодні, як все і ще більше втом лені цим незвичайним зусиллям, до якого змусила їх влада, щоб за ховати від чужинця злидні насе лення. Еріо був би дуже здиву вався, якби був несподівано вер нувся до готелю годину по своїм від’їзді. Готель, як Попелюшка, був привернений до свого попе- редного нужденного вигляду. Переклад І. Р. ГОСТІ В ЦЕНТРАЛІ З початком липня загостила до Фи ладелфії п-ні інж. Леоніда Вертипорох із Торонта. Як голова Комітету Вих. Семінарів СФУЖО1 вона відвідала У- праву СФУЖО, а при тій нагоді та кож зложила візиту Союзові Укра їнок Америки. Дорогу гостю привіта ла містоголова СФУЖО -ні Олена Ло тоцька й членки Управи СУА. На дов шій розмові про всякі біжучі справи проминуло пополуднє. Врадувані зу стріччю господині попрощали нашу діячку з Канади. В половині липня зложив візиту Гол. Управі СУА п. Євген Стахів, го лова Клюбу Круглого Стола в Ню- Йорку. Його привітала голова Цен тралі СУА п-ні Олена Лотоцька. В довшій розмові з ним торкнулась бі- жучих громадських проблем, зокрема притягнення молоді до громадської праці. Тут наш гість подав низку цін них думок і завваг. 6 НАШЕ ЖИТТЯ — ВЕРЕСЕНЬ, 1963 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top