Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
РІК XX. ВЕРЕСЕНЬ, 1963 Ч. 8 Леся Українка Де тії струни ••• Де тії струни, де голос потужний, Де теє 'Слово' крилате, Щоб заспівали про це лихоліття, Щастям і горем багате? Щоіб понесли все приховане в мурах Геть на просторі майдани, Щоб переклали на людськую мову Пісню, що дзвонять кайдани? Єрусалим мав свого Єремію, Що голосив серед поля; Чом-же свого Єрем і ї не має Наша зруйнована воля? Полум’ям івічним на жах всім нащадкам Дантове пекло палає; Пекло страшніше горить в нашім краю, — Чом-же в нас Данта немає? Гей, блискавице, громова сестрице, Де ти, розбий злії чари! Хай ми хоч раз заговоримо громом Так, як веснянії хмари! Із циклу „Осінні співи“ Наші завдання у роковини Лесі Українки Перше місце в українській літературі зайняв Тарас Шевченко. За друге змагаються два імена: Івана Франка й Лесі Українки. Чаша першенства нестійка, але ця трійка й дові стоїть постійно на вершках нашої духової творчости. У 50-ліття смерти Лесі Українки усвідомлює собі україн ський нарід сучасність її слова, що є одним із доказів геніяльної духовости цієї виїмкової жін ки. Дочка поетичної Волині, вихована україн ським культурним середовищем, знайома з чу жими мовами й літературами залишила творчість, що є глибоко національна, а водночас поширена на тло вселюдських змагань і ідеалів. І це є друга причина для запевнення безсмертности цій твор чості. Сучасне Лесі Українці громадянство, за сло вами Михайла Грушевського, ,,не встигало йти за цим захоплюючим, бурним потоком надхнення, цею блискучою панорамою образів, що розвеп- талась перед ним“. Справді, щойно в 20-их роках т. зв. українського культурного відродження низ ка найкращих літературознавців з Зеровом, Якуб- ським і Филиповичем на чолі розпочала наукове опрацьовування її творів, даючи блискучі й вдум- чиві аналізи змісту та формальних засобів Леси- них творів. А покоління молоді 30-их і 40-их ро ків боролося за українську державність зі сло вами поетеси на устах, так як 'боролися наші полки у часі визвольних змагань зі словами Ш ев ченка. Перші йшли на заклик „вставайте, кайдани порвіте11, другі відгадали глибоку символіку єв рейських мелодій, грецьких сюжетів, неназваних країн, де точилася кривава й духова боротьба за волю людини й народів. І так творчість Лесі Українки створила епоху, в якій її слово „стало мечем для катів“. Є національні річниці, які мають за завдання звеличати якусь подію, чи якусь видатну постать. Але є теж річниці, які пригадують обов’язки по колінь супроти цієї постаті, несплачені її пам’яті довги, невикористані можливості на тих шляхах, які відкрила перед народом ця постать. Такі обо в’язки маємо перед творчістю Лесі Українки. Вони зводяться до трьох головних завдань: на укового опрацьовування цеї творчости, перер ваного насиллям ворога, защеплення ідеалів Лесі Українки, що від них віддалилося сучасне поко ління молоді і поставлення творчости Лесі Укра їнки на вершинах світової літератури. Від сучас ної української ,,держави“ не можемо сподіва тися цього діла, тому цей обов’язок паде на нашу спільноту поза Україною. НАШЕ ЖИТТЯ — ВЕРЕСЕНЬ, 1963 1
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
