Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
В боротьбі з недугами До найбільш поширених хворіб людини належать розклад неорга нічної структури зуба (карієс) та запальні процеси ясен (пародон тоз). Проте, значна кількість на селення, мало знає та цікавиться цими захворіннями, аж поки поміч лікаря-дентиста є вже виключена і тоді приходиться зболілий чи не придатний до функції зуб усувати. Щоб успішно можна боротися з будь-якою недугою, треба в пер шу чергу знати її причину. Так воно є і з хворобами зубів та усної порожнини. В зв’язку з цим цілий ряд різних тверджень та теорій нагромадилися на сторінках медич ної літератури впродовж останніх двох століть, але жодна з них не вичерпує вповні питання, що є причиною вищезгаданих хворіб. Загально є прийнято, що зуб, який на около 90% складається зі звапнілих солей (більш ніж нор мальна людська кість), підо впли вом фізичних та хемічних чинни ків, піддається розкладовим силам бактерій, що міліонами „замешку ють" у нашій усній порожнині*. Якраз і одна з найбільш призна них теорій зубного карієсу, тео рія Мілєра, приписує цей шкідли вий вплив бактеріям, що відігра ють основну ролю в процесі кис- нення молока. Рештки поживи, не усунені чищенням зубів, зокрема поживи багатої на вуглеводани (цукри), немов приваблюють „на- селення“ рота до контакту та дії. Раз заатакований ними зуб не має більше змоги бути відпорним і процес карієсу продовжується ча сто без болю до цілковитого зни щення твердої архітектури зуба. Навіть коли біль не є завжди до шкульний, але небезпека загаль ної інфекції (закаження) грозить завжди, бо наші найменші вороги (бактерії) можуть свобідно діста ватися до крови через зубну пуль пу, що є багата на кровоносні су дини та волокна нервів. Часті смертельні недуги серця, нирок, печінки, та виливу крови до моз ку є саме наслідком подібного стану. Другою з хворіб ділянки денти- ста — є запальні процеси ясен. Як і у випадку карієсу, так і тут — важко знайти основну причину цих процесів, одначе й тут є ряд теорій та тверджень. Камінь (каль кулює), що відкладається на ко ронці, зокрема навкруги шийки зуба, біля ясен, своїм фізичним ді янням на ясна, зменшує та ограни- чує доплив крови до ясен, а тим спричинює їхнє збоління та деге нерацію. Вони починають крова- вити, пухнуть і стають болючими аж до часу, коли часто здоровий зовсім зуб починає рухатися до тої міри, що його можна зовсім легко усунути. Також брак вітамі нів, зокрема тих, в які багаті є ци трусові овочі та городина, як шкід ливий вплив деяких ліків, та вагіт ність у жінок, ведуть до подібних захворінь ясен. Сильний закус та дефекти пропорційного положення „зуб до зуба“ є неменш відпові дальні в творенні запальних проце сів ясен та часто й зубного нерва. Не зважаючи на ці несприятли ві умовини, лікар-дентист має до диспозиції ряд метод, щоб контро лювати згадані проблеми. Якщоб знання та досвід професії могли бути вповні використані ■— знат на кількість населення могла б звільнитися від цих хворіб, що до шкулюють людині споконвіку. Д-р М. В. Головецький (Филаделфія) Діти не люблять приймати ліків. Не раз їм навіть трудна ликнути пілюлю, а коли розломити її, то вона кришеть- ся. Тому найкраще врізати скибку ба нана і вдусити туди цілу чи половину пілюлі. Дитина з’їсть, не зауваживши нічого. Порадник народнього строю Дитячі народні строї Дякую, що Ви звернули мою увагу на запит „Читачки з Тексасу“, бо справа народніх строїв для наших ді тей дуже мені близька. Цій справі в оселі, де ми жили, я присвятила бага то часу, уваги, серця і — навіть ви датку. У цій справі, як і в кожній ін шій, мусить бути якась рушійна сила, якийсь ентузіяст, що за це всією си лою візьметься. Інакше ніщо не ру шиться з місця. Почалось воно з того, що в оселі Мозах біля Мюнхену підготовлялось шкільне свято. В одній багатодітній родині (батько українець із Турчан- щини, а мати сербка) мови не було про те, щоб їх четверо дітей могло справити собі строї. Я зібрала дв^три жінки, що виявили деяку охоту до помогти мені в тому. 'Купили ми полотна на сорочки, квітчастого матеріялу на спіднички й кольорового шовку на фартушки. Я це покроїла і влаштувала у своїй кім наті підвечірок. Прийшли мої „виши вальниці" та й ще дехто з Управи Відділу. Ми підобрали взори, приши ли канву і почалась робота. Час до часу забігали вони до мене, питались, як далі вишивати. І так робота і моя радість росли з тижня на тиждень. Коли вже все було вишите, тоді я со рочки пошила. Пошила й спіднички та фартушки, а витрати на купно мате ріялу мені потім ця родина повер нула. Коли ж побачили мами інших дітей, що діти цієї родини станули всі (зна чить ті, що були у шкільному чи до шкільному віці) в готових народніх строях, то й вони стали радитись ме не, як пошити дітям строї. Знов я по годилась матеріял їм покроїти, а по тім і пошила, бо хотіла, щоб вони мали правильний, до речі нескладний крій. І так по якомусь часі всі діти в на шій оселі мали свої власні народні строї. Нелегко прийшлось переконати матерей про т. зв. „піввіночки" за мість тих кріслатих вінків, що бачимо нераз, переростають величиною го ловку дитини. Намисто я замовила у крамниці однакове для всіх. І крайки теж. А потім матері звертали мені гро ші за квіти до пів-віночків і все інше, (Докінчення на ст. 22)
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
