Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Наше інтерв’ю Культурний вицвіт Коли Люба Жук з’являється у Филаделфії або околиці, ми певні, що незабаром задзвонить телефон і з віддалі або зблизька залунає її голос. Ця ворушка істота лю бить себе пригадати. Вперше вона завітала до нас у зв’язку з Світовим Жіночим Кон гресом. Тоді гуділо в нас, як у ву лику і не диво, що ми не могли приділити їй належної уваги. Але вона знаменито увійшла в свою ролю. Саме готувалось морозиво для однієї групки гостей і Люба, не питаючи багато, заходилась йо го розносити. І гості, що брали його й не думали, що подає його рука видатної піяністки. Другим разом уже можна було з нею поговорити. Нитка розмови зав’язалась відразу завдяки тій легкості й безпосередності її вда чі. — Музики я почала вчитись ще в родинному домі в Любачеві. Пер шою моєю вчителькою була моя мати. Потім у pp. 1942-44 я стала вчитись в Ірини Негребецької в Перемишлі і з вдячністю згадую її постать. Щ е й досі в пам’яті „Бар- кароля“ В. Барвінського, що я грала на пописі... Потім прийшла велика мандрівка. Ми опинились у Ґрацу й тут для мене прийшли чо тири трудні роки. Нелегко було погодити навчання в німецькій гім назії із музичними студіями в міс цевій консерваторії. Але в 1950 р. я закінчила одне й друге. Німецька дисципліна дала мені заправу на все життя. -— А потім, питаєтесь? Пересе лення нашої родини до Канади і музичний факультет Мек Ґіл уні верситету у Монтреалі. Окрім того Провінційна Консерваторія, яку я закінчила з відзначенням у клясі фортепіяну. Моїм учителем була тут Любка Колесса і їй я дуже ба гато завдячую. Сповнилась мрія моєї матері, що обожала цю нашу піяністичну славу й дала мені на віть її наймення... Отак пройшла музична освіта нашої Люби. У бурхливій добі вій ни і переселення вона оточена дбайливою опікою рідних, розпо чала й продовжувала навчання. Та довелось доложити багато власної ініціятиви в поборюванні труднощів і її Люба виявила. Д о казом того — стипендія Вілліса, що її одержала при закінченні студій. Це управнювало її до уча сти в літній музичній школі Оттер Лейк Мюзік Сентер. — Від того часу я щороку від відую музичні курси. Чотири рази я була в Бенфі та інших музичних центрах. Не уявляєте собі, як ду же освіжує кожного музику така зустріч із видатними особистостя ми музичного світу! Це не тільки дає відпруження від щоденної праці. Але й перегляд усього, що діється; пізнаєте нові течії й ін терпретації... -— Та найбільше вражень маю з поїздки до Европи. У 1957 р. мені пощастило поїхати на фестіваль до Зальцбургу. Це було щось неза бутнього! Музичний курс у Мо- цартеумі доповнив це моє захоп лення від цього світового музич ного центру. Такого захоплення потребує ко жен музика. Адже наша піяністка навантажена відповідальною пра цею, що забирає їй багато часу. Вона є викладачем фортепіяну в університеті Мек Гіл (ЗО год. тиж нево). Окрім того є пов’язана з ра діопрограмою Сі-Бі-Сі, де висту пають її учні. Заходами Монтре- альської Шкільної Комісії також відбуваються концерти для молоді, в яких поважна її участь. Прямо треба дивуватись, як вона при цьо му ще може концертувати? — Тільки при залізній дисцип ліні нервів і часу. Над своєю кон- цертовою програмою працюю по стійно. Вважаю це своїм найпо важнішим обов’язком! Я певна, що коли б себе не вдосконалювала в тому напрямку, то й моя педаго гічна праця підупала б. Але це завдячую двом найдорожчим осо бам, що мене підтримують: моїй матері, що стілька літ уже відсу ває від мене дрібні обов’язки і Любці Колессі, що слідкує за мо їми виступами. Тому щороку українська грома да має нагоду її почути. Цього року Дітройт привітав її ЗО. бе резня із повною програмою кон церту, в яку були включені твори Брамса, Скарлятті, Бартока, Бето- вена і Шопена з чужих, а Миколи Фоменка, Нестора Нижанківсько- го, Ігоря Соневицького й Володи мира Грудина зі своїх. В. Витвиць- кий відмітив надзвичайні здібності піяністки, як вдумливість у харак тер творів та широку скалю вира зових засобів. Зокрема підкреслив її культ.-амбасадорську працю, що репрезентує на чужому фо румі добре ім’я українських музик. Тому, як він каже — вона й її ро весники — це той культурний ви цвіт, якому належиться увага й пі клування з боку нашої громади. Оце й повинно взяти до уваги зорганізоване жіноцтво. Ми не мо жемо забезпечити молодій піяніст- ці концертових турне чи казкових гонорарів за виступи. Але явитись на її концерт та послухати її гри — буде найкращим доказом, що цінимо й розуміємо її творчі зусилля. J1. Бура НАШЕ ЖИТТЯ — ВЕРЕСЕНЬ, 1963 9 Люба Жук Pianist Luba Zhuk had a succesful concert in Detroit, Mich. Жертвуйте на пам’ятник Тараса Шевченка у Вашин г тоні!
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
