Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Жовтень - місяць преси Впливаючи посередньо й безпосе редньо на творення громадської дум ки, преса стає часто духовим висло вом дійсности у збірній свідомості су спільства, в якій перетоплюються, по єднуються й узгіднюються індивіду альні сприймання, аналізи* оцінки й світогляди окремих одиниць. Своїм ди намізмом слова та активною снагою в намаганні формувати думку й апінію людини й громади, преса стає силовим фактором у сфері шукання й служіння правді, або потужною зброєю в аван гарді наступу брехні. Якраз у цій фун кції окривається величезна сила, якою розпоряджає преса, або той, хто нею оволодіє. Використовуючи свою силу, преса не тільки впливає, співтворить, при- пинює, або приспішує формування громадської думки, але й надає їй на прям та часто вирішує навіть її оста точний зміст, що може бути оснований на елементах глибокого розуміння й сприймання духових вартостей та про явів збірного життя, або на поверхов- них спостереженнях і тенденціях у світлі особистих, або групових інтере сів. Співучасть преси у творенні гро мадської думки має важливе значення в усіх ділянках життя спільноти, зо крема таких, як релігія, політика, нау ка, культура й т. п. Передумовою сповнення великих, корисних завдань преси є її незалежність в атмосфері можливостей вільного й нецензурова- ного вислову. Цензурована й унапрям- лювана преса перестає бути засобом вияву свобідної думки людини та справжніх поглядів громади, перетво рюю чися у криве дзеркало фальшова ної дійсности з наказною суб’єктив ною „правдою" — однією для всіх — та недискусійною. На Україні під цю пору вільна пре са неможлива, як і неможливий віль ний розвиток української національ ної культури й науки. В обличчі такої дійсности велика відповідальність паде на українську вільну пресу на емігра ції, яка повинна постійно й вичерпно з’ясовувати й належно насвітлювати події і процеси, Hid проходять в Укра їні, ознайомлювати українську емігра цію з фактами к о л о н іа л ь н о г о визиску України та справжніми стремліннями українського народу на рідних землях, його визвольною боротьбою й не зламною волею бути господарем на своїй землі. Черговим завданням укра їнської преси на еміграції є скріплю вати українського національного духа серед української спільноти в діяспо- рі, пов’язувати її з духо вістю й куль турними надбаннями українського на роду та піддержувати серед україн ської громади здоровий гін до концен трації усіх національних сил для під держки визвольної справи і збережен ня української національної субстан ції у вільному світі. Крім тих загальних, основних зав дань усієї української преси на емі грації, є ще завдання преси визначені специфікою окремих гуртів, установ та організацій, які видають власну пре су, призначену для внутрішніх цілей, завдань і потреб української спільно ти. До цього роду преси належить та кож, м. ін., і наш журнал „Наше Жит- тя“, який присвячує головне місце роз глядові проблем організованого життя, різногранної творчости та окремих завдань і призначення українського жіноцтва на еміграції. Ніхто хіба не перечитиме того, що українська національна субстанція збе режеться на еміграції так довго, як довго збережеться українська жінка, свідома своєї ролі і національного обо в’язку виховати своїх дітей в любові і прив’язанні до українського народу та його історичного минулого, тради цій і державницьких стремлінь. Цього важливого завдання не може сповнити жадна українська преса, яка займа ється іншою проблематикою і до справ діяльности жіноцтва підходить радше поверховно. Часто приходиться чути серед на шої громади скептичні голоси, мовляв, на еміграції немає ґрунту для росту й поширення української преси, а то й її дальшого існування, бо молоде покоіління недостатньо ознайомлене з українською мовою і радше читає по англійськи. На те можемо відпові сти, що такі голоси є виявом комлексу національної меншевартости та браком віри у власні сили й можливості. Що- більше, вони свідчать про духову роз губленість та брак візії майбутнього українського народу і його великого призначення на Сході Европи. Збереження та розбудова україн ської національної преси на еміграції, у цьому й нашого журналу „Наше Життя“, є вимогою і відповідальністю цілої української спільноти в Америці, а у випадку нашого журналу — насам перед українського жіноцтва, якщо наша спільнота має виконати призна чене їй Божим Провидінням завдання в історичному процесі боротьби за ви зволення українського народу. Осипа Грабовенська ■Прес. реф. Гол. Управи Руїнницька сила Процес Сташинського струснув ці лою українською суспільністю. Та й не тільки нею. Всі середовища, що розуміють комуністичну загрозу, жи во слідкували за ним. Тисячі рефлек- сій збудились як відгук цих злочи нів, що відгонять найгіршими сутін ками історії. Бо й справді! Мабуть не було ні коли такої разючої розбіжности між гаслами й практикою режиму! При декляраціях „змагання до миру” та найновішому „піклуванні про люди ну” іде холоднокровна акція винищу вання противників, що нагадує часи найчориішої реакції. А сама скрито- вбивча зброя? Випущення спутніка в орбіту перекреслюється цим знаряд дям. Що варт увесь поступ техніки, якою пишається совєтська наука, ко ли поруч із тим пущено в рух оцей вбивний винахід? І хоч цей „механізм смерти” діяв несхибно, проте Боже Провидіння хо тіло інакше. „Механізм” людини, що кермувала ним, заломився і справа відкрилася світові у всій її жахливій потворності. Щойно це могло б на- світлити руїнницьку силу режиму тим, хто ще вірив у якінебудь позитивні спонуки. Тільки чи зуміє світ витяг нути відповідну науку з того? Мало хто подумав і про тих, най більше пошкодованих, себто про ро дини вбитих. Це устами й заходами їх український народ підняв обвину вачення проти вбивника та цілої зло чинної системи. І вони стали речни ком обвинувачення, дарма що прохо дили муки обслідувань і ще раз пе- рожили свою велику втрату. Нехай же відчують із собою думки україн ського жіноцтва та його співчуття і зрозуміння. 2 НАШЕ ЖИТТЯ - • ЖОВТЕНЬ, 1962 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
