Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
різні ф ігури танцю , не заб у ваю ч и й стилю наш их н ародн іх танців. П ри новій зу стр іч і вона мені п о к а зу в ал а різн і к о м б ін ац ії тан ц ю вал ьн и х ф ігур, які вон а вдало в и п р ац ьо в у в ала. Ми зн ов обм ін ю валися своїм и дум кам и, я к з б о к у ф о р м ал ьн о го , так і з в а ж аю чи на наш і ам ато р ські сили, щ о мали бути виб рані з-п ом іж н аш о ї м олоді. П ри гадую той зап ал, щ о вів нас у наш ій п р ац і — створи ти щ о сь таке, щ о не лиш відп овідало б м узичним зад ум ам автора, але й п о казал о б наш ій п убли ц і виступ м и стец ь ко го бал ету . Коли б уло все п р и го то вл ен е, так би м овити, — тео р ети ч н о — з м у зи ч н о го і з б ал етн о го б оку, м оя сп івробітн и ця зай н я л ася п ідбором тан ц ю ри стів. Ц е теж бу л а не так а л егк а сп рава. О хочи х тан ц ю вати б уло б агато , але тр е б а ж б уло п еревіри ти техн ічн у зд атн ість і зд іб н о сті ко ж н о го , хто хотів п ри єдн ати ся до н аш о ї в п е р т о ї і часто вто м л и во ї п раці. А ле моя мила сп івробітн и ц я і це п о д о л ал а з власти вою їй ен ергією і зав зятістю . П ротягом кількох днів вона як б алетм ай стер в и п р о б у в ал а ц ілу л ав у о х о ч о ї до тан цю молоді, головним чином з-п ом іж учнів м ісц е вих середн іх ш кіл. Н ар еш ті були ви б ран і кілька тан ц ю ри стів, які на д у м ку керівни ц і, н ад авали ся до праці, згід н о з п оставленим и завдан н ям и . П о ч ал ася п ідготовн а п р ац я . М оя н евтом на сп івробітн и ц я годинам и в п р ав л ял а з своїм и тан ц ю ристам и, н ем и лосерд но п рим уш ую чи їх роби ти різн і „ п а “ , які д ал ек о не відп овідали попереднім уявлен н ям м олодих ен ту зія стів . Т р еб а б уло п о д и в ляти я к н езм ірн у вп ертість і тер п ели в ість балет- м ай стра, так і п окір л и в у слухн ян ість тан цю ристів. В прави п ровад и ли ся м ай ж е щ о д н я, — сп очатку з окрем им и особам и, потім з ан сам блям и . Я з о с т р а хом стеж ила за н астр о єм і ф ізичн ою зд атн істю м о лоди х, не п ри стосован и х до так о го н ап р у ж ен н я сил. Ч асто п риход и лося бути свідком то го , я к після п о чаткови х п роб тан ц ю ристи , о соб ли во хлопц і, с к а р ж или ся на втом у та біль у н огах. О дн аче ні б а л е т м ай стер, ні к о р д еб ал ет не зд авали сь, і п р ац я інтен- зи вн о п о су в ал ася далі. М іж тим у м ене б уло повно інш их завдан ь. Т р еб а б уло не тільки ви п рац ю вати м асові сцени і хори , але й р о зу ч и ти ролі окрем и х п ерсон аж ів. П оки й ш лося тільки про чистий м узи чни й бік справи, коли в и кон авц і всю свою у в а гу зо сер ед ж у в ал и в и клю чно на ди ри ген тові, все в ід б у вал о ся ніби без особли ви х усклад н ен ь. А ле н езаб ар о м до п раці п р и ступив реж и сер , колиш ній сп івробітн и к труп и М. К. С адовського. Р о зд в о є н н я у ваги сп ричин яло т р у д нощ і не тільки для ви кон авц ів окрем и х п ерсон аж ів, але особли во для х о р у . О дн аче за в зя тт я м олодих сил, з яки х головн им чином ск л ад ав ся цілий а н сам бль ви кон авц ів, і зац ік ав л ен н я театр ал ьн о ю п рац ею зб у д ж у в ал и в них т ак у ен ергію , щ о п р и х о ди лося д и в у вати ся їхн ій п и льн ості і сп ри тн ості н а віть у тих, щ о були цілий д ен ь зай н я ті або в ш колі, або на сл у ж б і; не зв аж аю ч и на в том у від щ о д ен н о ї п раці, вони точн о п риходили на вправи і п р и св я чували їм зн ачн о більш е часу , ніж це звич ай н о в и м агалося під час ч е р г о в о ї п о то ч н о ї м и стец ьк о ї р о боти. Я сно, щ о на п ід го то в ку т а к о ї вистави тр еб а б уло б мати принайм ні п івроку, а то й більш е часу, тоді як у нас на ц е б уло не більш е тр ь о х м ісяців. К оротко каж уч и , д вері у к р а їн с ь к о го К у л ьту р н о - О світн ього Д о м у не зач и н яли ся м ай ж е п ротягом ц і лого дня, не к аж у ч и про вечір, коли співи і п р и ту п уван н я ногам и лун али , хоч і к р ізь зач и н ен і вікна, м йж е до ночі. В місті У. п рож и вав у той час і М. М. А ркас, син н аш ого істори ка й ав то р а оп ери „ К атер и н а", лю дин а стар ш о го віку і р о зл ад н ан о го зд о р о в ’я. Н е р аз п ри ход илося йом у в и ко н у вати ролю К арася в цій ж е таки оп ері „ З а п о р о ж е ц ь за Д у н а є м 11 і бути іноді й м узичним керівни ком . Й о го , однак, д у ж е за с л у ж е н а загал ь н а діяльн ість на м и стец ьком у полі, я к старож и ла, щ о в ж е довгий час п рож и вав і п р ац ю вав ту т на місці, зв о д и л ася до т р а ф ар етн о го сп о со б у п остан овки і н авіть сам ого арти сти ч н о го в и к о н анн я за зр азк о м н аш о го н е за б у тн ь о го к о р и ф е я М. К. С ад о всько го . А в нас б уло інш е зав д ан н я : п оставити о п ер у всю цілком , точн о за м узи кою к о м п о зи то р а і з м олодим и арти стични м и силами. М. М. А ркас був відом ий не тільки в місті свого п ер еб у в ан н я, але й в око л и ц ях , де ч асто п р и х о д и л о ся йом у ви ступ ати я к гастр о лер о в і. О тж е, п у бліка й ого зн ал а, лю б и ла і зв и к л а до сп о со б у й ого гри, щ о вко р ін и в ся п ро тяго м д овш ого ч а с у за сл ав ним зр азк о м із м и нулих часів. І ось, коли наш а п р ац я бу л а в сам ом у ро зп ал і, м еш кан ці м. У. д о в і д али ся з оп овідан ь зах о п л ен и х м олод их в и к о н ав ців про я к ісь-то „н о в и н к и “ і в п ерш у ч ер гу , — щ о р о л я К арася п риділен а не „н аш о м у славн ом у а р ти стові — А р к асо в і“ , а м олодом у, з п р екрасн и м г о л о сом у р я д о в ц ев і з б ан к у J1. В м ент п оси п ались на мою го л о в у скарги , н евд о во л ен н я і в сяк о го р о д у п о п ер ед ж ен н я і п оради , щ о, м овляв, сп рава с т о їт ь на злій д о р о зі, щ о п у б л іка б у д е якщ о не о б у р ен а, то д у ж е зб ен теж ен а відходом від того, „д о чо го ми зви кли " і т. д., і т. ін. О собли во „ за го р ів с я в о го н ь на стр ісі", коли п уб ліка до від ал ася, щ о о п ер а не кін чи ться „го п ако м і к о зач к о м ", я к ц е в ел о ся сп о ко н в іку в театр і М. К. С ад о всько го . П р о сто п р о х о д у мені не б уло від р ізн о го р о д у „п р и я тел ьськи х д о бри х р а д " , а часам и і н епри єм ни х д окорів. С ам о собою , роди н а А ркаса, головним чином й ого д р у ж ин а, п о стави л ася цілком в о р о ж е до м ене і н авіть п ер естала зо мною розм о вл яти , вбачаю чи в м о їх п лян ах сп ец іял ьн у акцію проти М. М. А ркаса. Ц е б уло мені д у ж е непри єм но, тим більш е, щ о до то го ч асу ми були в гар н и х д р у ж н іх відноси нах. І тільки в ц ьом у ви п ад ку м ені п ри й ш лось п ровести довгі д еб ати з сим патичною для м ене роди н ою А ркасів, п оки я п ер еко н ал а їх у м о їй повній н е у п е р е д ж е н о сті, хоч все ж таки н еб іж к а п -ні А ркас так таки й до кін ц я свого ж и ття не м огла м ені виб ачи ти „ т а к о ї н ето в ар и сь к о сги ". А щ од о „ го л о с у н а р о д у ", то я сп окійно всім відп овідала — щ о було, то пройш ло, а теп ер ви, м овляв, п о б ач и те щ о сь інш е. О дн аче все ц е д оси ть п ри кро впли вало на м о ї н ерви і п о р яд н о таки п ер еш к о д ж ал о п раці, особли во, коли тр еб а б уло п ідтри м увати н астрій наш их викон авц ів, бо до них той самий „го л о с н ар о д у " теж долітав. (Далі буде) 32 НАШЕ ЖИТТЯ — ЖОВТЕНЬ, 1962 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
