Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Загадковий пакунок Петрусь та Наталочка дуж е лю били всякі таємниці, завжди чита ли багато пригодницьких опові дань і особливою увагою користу валися в них фільми про різні та ємничі події. Але останні дні діти були зай няті обмірковуванням не фільму, а справжньої пригоди. Вже кілька разів вони зустрічали на вулиці дуж е підозрілого пана завжди з пакунком у руках. В їхній околи ці ніхто його не знав, але завжди в один і той ж е час він йшов в тому ж самому напрямку. Вигля дав дуж е непривітно. — І щ об могло бути в цьому пакункові? М оже змії? А може отруйні павуки? А може небез печна зброя? — • питала Наталя в 'Петра. — • Я не знаю, щ о, — відпові дав Петрусь — але ця людина мені дуж е не подобається. Я пе вен, що то якийсь злочинець. Він ніколи не всміхається, не промо вить ніодного слова! Цікаво бу ло б прослідкувати, куди це він ходить! — А знаєш щ о? Давай будемо ідкувати за ним і куди він від носить свої пакунки, —- запропо нувала Наталочка. —- І то правда, — погодився Петрусь, — завтра так і зробимо. І дійсно, на другий день діти пішли гратися на те саме місце, г завжди проходив таємничий пан. Майже в той самий час, що й у попередні дні з’явилася по хмура похила постать пана з па- чунком. Діти переглянулись між собою та й на далекій відстані помаленьку почали йти за „підо зрілим". — Але ж і пакунок у нього сьогодні великий, — прошепотіла Наталочка. — Дивись, дивись, він зупинився! А тепер переходить вулицю. Це ж він до парку йде! поспішай Петре, ібо ми його згу бимо! — хвилювалася Наталочка. Коли діти досягли парку, то та ємничий пан ніби щ ез. Діти об бігли всі головні стежки і ніде його не знайшли. Нарешті вони вийшли на галявину й помітили невелику стежечку, щ о уступами спускалася до долішньої частини парку. Продираючись через кущі, .високу траву, діти нарешті опу стилися вниз. Там нікого не було. Позбавлені всякої надії відкрити таємницю вони нарешті, вирішили вертатися додому, як раптом, зо всім недалеко від себе, побачили „злочинця". Він спокійно сидів на старому пеньку, а коло його ніг дві 'білочки гризли горішки. На плечі в нього сидів шпак та з ру ки дзьобав хлібну шкоринку. З ласкавою посмішкою старий ді дусь кидав навколо себе шматоч ки хліба, зерно, горіхи. Цілими зграями зліталися до нього кло- потливі горобчики. І тепер вже не видавався він дітям злим. Крізь листя дерев пробивався соняшний промінь, золотив сиві кучері ста рого та цілував пташок і ібілочок, що дуж е були зайняті такою щ е дрою гостиною. А пакунок, за гадковий пакунок? Його вже не було! На колінах у старого ли шився газетний папір з рештка ми хліба. — Бачиш, то не зброя, не змії були, а їжа для тваринок, — прошепотіла Наталочка. — Він зовсім не злий, як ми думали і знаній щ о? Він навіть Шевченка нагадує. Пам’ятаєш, як ми читали в школі про Ш евчен ка? Він теж любив пташок, все їх годував. —- Ой, як ж е мені соромно, що я так про нього казав, — промо вив Петро. — Слухай, Петрусю, а ми на збираємо всякої їжі, зробимо па кетик і другим разом, як зустрі немо його, то попросимо взяти й наш пакуночок. Д обре? — за пропонувала Наталочка. З такою радісною думкою діти подались додому. Далеко від них були в той час думки про таєм ничі пригоди, злочини. Тільки ма ма здивувалася, щ о після вечері на столі не знайшла ніодного шматочка хліба, ні крихот. А ран ком перше, щ о діти прохали ма му, то купити їм горішків. Н. Наркевич На колінах у старого лишився газетний папір із рештками хліба 24 НАШЕ ЖИТТЯ — ЖОВТЕНЬ, 1962 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top