Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
тепер іце й кераміку на Світовому Ярмарку Інтернаціонального Інститу ту. Цього року уладили ми таку ж ви ставку зі Студ. Громадою при Вейь університеті під час подібної імпрези. При всіх тих нагодах наші студентки в народніх строях пояснюють студен там інших народностей красу україн ського народнього мистецтва. Дуже велику ролю у суспільній пра ці відограє співжиття членок. Спільно пережиті хвилини в’яжуть людей ра зом, вони краще себе розуміють у виконуванні громадських обов’язків. Чисто родинний характер мали схо дини з нагоди Різдва та Воскресення Христового. Та на особливу увагу за слуговують сходини, присвячені уро- динам п-ні Теодозії Стельмах. Вона є почесною головою Відділу від 1960 p.. коли то ми відсвяткували 35-ліття її громадської діяльности. П-ні Стель мах відома читачкам Н. Ж. з кампаній за приєднання передплатниць. Вона ї в нашому Відділі перевела неодну кампанію чи як збірщиця УККА (де була якийсь час містоголовою), чи як збірщиця оголошень серед поодино ких фірм з нагоди різних імпрез. ї ї невичерпна енергія і повна посвяти відданість народній справі є прикла дом неодній молодій членці, як треба (Докінчення на обгортці) У століття „Запорожця" (Закінчення) Прийшлося повторити молитву З другого куплета ще раз на невгамовну вимогу слухачів. Але особливо велике враження зробив балет, добре продуманий і випрацьований балетмайстром. Публіка, яка вперше в У. побачила постановку балету в давно всім знаній і популярній опері приймала цю новину як сенсацію і реагувала на неї дуж е експансивно: кілька номерів довелось повторити. Взагалі вся сцена з балетом була для більшості цілковитою несподіванкою. Я мала повну сатисфакцію, коли опозиція, що так гаряче опонувала моїм прагненням — поставити оперу в її первісному вигляді, по скінченні вистави гуртом'при ходила і висловлювала своє захоплення, зазначаючи, що „ніхто собі не міг і уявити щось такого прекрас ного". Коротко кажучи, для „прем’єри" вистава була цілком задовільною. Не такі блискучі відгуки були цієї вистави. Вій ськові начальники, побачивши за диригентським пультом цивільного керівника та щ е й жінку, вже на самому початку вистави закривали розгнівані об личчя програмами. (Д е ж би така крамола!) Одначе, нікому з нас й «а думку не впало, що ми так важко згрішили, відважившись допустити жінку до. диригу вання військовим оркестром. А тимчасом з У. поле тіли до головного' міста республіки телеграми, теле фонограми належним чинникам вищих урядових кол і просто телефонічні (розмови. Допомагали в тому й деякі цивільні особи, які взагалі не сприяли діяль ності українських культурних організацій. Тому, коли на численні заклики з інших провінціяльних міст про влаштування тієї самої вистави, наша управа звернулася до військового начальства з про ханням дозволити окрестрі виступити ще кілька раз в інших містах, збентежений полковник категорично відмовив участь його окрестру у виставах, поклика- ючись на те, що він уже мав великі неприємності через те, що дозволив на таку участь в У. Коли члени наш ої управи почали наполягати на тому, щоб хоч один раз щ е дозволити оркестрові висту пити в близькому місті М., де вже зроблено заходи відносно вистави і витрачено досить великі кошти на це, полковник нарешті змилостивився і дав дозвіл ще на одну виставу, але тільки під керівництвом вій ськового диригента, саме того помічника головного каїпельмейст&ра. про якого я вже згадувала. Тільки тепер стало ясно нашим представникам, у чому по лягав гріх організаторів вистави, а саме — цивіль ний керівник та ще й жінка-диригент! І треба було погодитися на цю вимогу, щоб не призводити до збитків людей. Ніяково було й колезі-диригентові нашвидку переймати від мене керівництво оперою, яка була йому цілком невідомою, а для ознайом лення з нею зовсім не було часу. Прийшлося йому погодитися тільки на теоретичний перегляд парти тури опери, і то з клявіраусцугу та на одну гене ральну репетицію перед самою виставою. Ясна річ,, що справа у нього не клеїлася: він не знав ні темпів музики, ні тексту опери, ні, нарешті, самої О'рке- стровки. М ої співаки були в безмежному розпачі: стурбований жіночий персонал проливав сльози, хор не орієнтувався у вказівках диригента, а оркестр був теж здезорієнтовіаний іншим веденням. При йшлося мені погодитися на роль суфлера, щ об із будки керувати принаймні співаками. Але й так справа не йшла. Тоді самі оркестранти знайшли ви хід і непомітно запропонували мені стати внизу в ор кестрі біля капельмайстера і фактично диригувати, а за диригентським пультом залишався військовий диригент, який щось сам для себе махав руками, почасти пристосовуючись до того, що і як грав ор- ікестр і співали на сцені. Мабуть, ніколи і ніде в світі не відбувалася вистава в таких оригінальних умовах! Але все таки справа налагодилася, і ми якось від були виставу. Ясно, що дальші повторення опери в інших містах були неможливі. Треба й так віддати належне тактовності капельмейстера й самих музи кантів, що завдяки їхній скромності і ста,ранні по щастило вийти з положення і виставу благополучно відбути. Довго ще після того і багато було розмов із цього приводу. І в головному місті довший час ди скутувалося про те як це сталося що все ж таки жінка спинилася за пультом лицем у лице з вояками. А мої музиканти ще довго віддавали мені честь, приязно вітаючись зі мною при зустрічі. Пізніше при побаченні з нашим генералом, який так категорично твердив, що ніколи не може ста тися в тодішні часи, щоб жінка керувала вояками, я мала змогу з деякою дозою іронії поставити на шого доброго знайомого перед факт, що незапе речно стався, коли таки жінка, а не чоловік керу вала військом бодай в оркестрі. П. Щ-а ЗО НАШЕ ЖИТТЯ — ГРУДЕНЬ, 1962 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
