Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Ганна Черінь Дарунок Святого Миколая — Ти спиш, Івасику? -— почув ся тихий, ласкавий голос. Це та то... Івасик ще не спав, але не обі звався, бо трохи боявся — тато міг сердитися, що Івась ще й досі не заснув. Тато поправив Івасеву по душку і тихенько, навшпиньках, вийшов. Через напіврозчинені две рі чутно було два знайомі голоси. Поклавши Івасика спати, тато з мамою любили ще з годину поси діти у (вітальні, слухати радіо і ти хенько розмовляти. Але те, що по чув Івасик сьогодні, змусило його насторожитися й забути про сон. — Чи вже спить малий? — по чувся запит мами. — Спить... Вже певно йому щось добре сниться, бо так гарно усміхався... Тепер ми можемо го ворити. Отже, поясни мені ще раз, що тобі сказав лікар? — Сказав, що треба робити опе рацію. Кожне відволікання ство рює нову небезпеку. Єдине, що він радив перед тим, як рішитися, відвідати ще професора Марчака. Тільки я не знаю, чи варто... — Як то варто! — Аж розсер дився тато. — Справа йде про твоє здоров’я, може навіть про твоє життя, а ти вагаєшся. Завтра ж ми з тобою вдвох поїдемо до міста. — Але Івасик... Як ми його по кинемо? А як мене там у лікарні залишать? — Івасик лишиться з Настею. Він уже великий хлопець! — Але гроші? Це все буде до рого коштувати... А тут Різдво під ходить, дещ о для хати прикупити треба, ну й Івасик давно вже про нові лижви мріє... — Все почекає. Помалу з усім розрахуємось, а покищо не тур буйся про дрібниці, а йди спочи вати. Завтра вранці поїдемо. Івасик стривожився: щось із ма мою негаразд; вона хвора, а крім того, буде якась операція. Щ о означає це слово, Івасик не знав, але воно його дуж е лякало. Ту операцію, казав тато, треба робити в місті... І чому вони з усім тим криються від Івася?... Засмучений Івась заснув, і вночі йому присни лася Операція. Це була просто де рев’яна скринька, нічим не цікава, крім того, що не хотіла відчиняти ся, а тільки зсередини, немов заве дена пружинкою цяцька, обзива лася: „Я операція. Мене зробили так, що ніхто не зможе відкрити покришки “. Цілу ніч пробував Іва сик відчинити Операцію, і так і ли шилася вона для нього таємницею. Вранці мама й тато зібрали Іва сика в школу, сказали, що мамі по трібно поїхати в місто до лікаря, так собі, щ об він на неї подивився. Мама особливо ніжно поцілувала Івасика і просила, щоб він був чем ний і слухався тіточки Насті, що буде його сьогодні доглядати, а взавтра вони вернуться з міста, тим потягом, що о п’ятій годині приходить. Івась хотів спитатися, чого ж у місті треба лишатися ці лий день, цілу ніч і ще майже ці лий день, коли лікар мусить тільки „подивитися" на маму? Коли Іва сик хотів на щось подивитися, йо му так багато часу не потрібно. Мабуть, щ об зробити операцію, треба так довго чекати... — Ти ж будь господарем у хаті, -— навчав тато. -— Квіти попідли вай, рибку нагодуй, ліжко своє за стели, посуд після себе помий. А як упораєшся з усіми домашніми завданнями, то можеш й листа до Святого Миколая писати — бо вже час. * * Прийшов Івась зі школи. Спер шу побув сам, а тоді прийшла ті точка; дала йому їсти, поприбира ла в хаті і сіла щось вишивати в тім кріслі де звичайно любила си діти мама... — Тіточко, що таке операція? — пригадав хлопчик. — Операція?! — насторожилась тіточка. — А чого це ти питаєшся? — Вона мені снилася. Така смішна скринька, а що всередині, я не знаю. — Операція, Івасю, — це така лікарська робота, коли людині ви різують болючу виразку в тілі, щоб тоді те місце загоїлося, і лю дина одужала. —- Тіточко, то це моя мама хво ра? То це їй будуть операцію ро бити? І тоді їй уже не буде спина боліти? — Будемо надіятися, що так станеться, Івасю. Молись за неї, синочку, що усе добре обійшлось. Я теж п’ять літ тому мала опера цію, і з того часу себе дуж е добре почуваю. Івась притих і пішов поливати мамині вазончики, що ними були заповнені всі вікна в світлицях. І рибку нагодував, і книжки свої на ново поскладав, і ще багато різних маленьких справ полагодив, бо знав, що мамі буде це приємно по бачити. Наостанку сів писати ли ста до Святого Миколая. В суботу діти мали принести всі свої листи в рідну школу й віддати їх учите леві, а він уж е обіцявся передати всю пошту просто в руки святому Миколаєві. Тільки не знав Івась, як почати свого листа. Вчитель на вчав, щоб діти не були жадібними, щ об не випрошували, як він казав, „золоті гори“, а просили тільки корисне і не задороге... Івасеві хо тілося попросити лижви, але він довго сидів і думав, а потім напи сав так: „Дорогий Отче Миколаю! Я хо тів просити у Тебе у лижви, але тепер передумав і прошу замість того зробити так, щоб моя мама була здорова і щоб їй не треба було робити операції. Я обіцяю бути дуже чемним і навіть не бу ду смикати за коси двоюрідну се стричку Люсю“. * * * Тато й мама не повернулися тим поїздом, що обіцяли. Але прибули вони обоє пізніше — веселі й ра дісні, і мама була в новім блакит нім капелюсі. Тато був навантаже ний пакунками, і зараз же відкрив коробочку печива для Івася. Івась відчув, що справи оберну лися на добре і запитав радісно: — Мамусю, ти вже ие хвора? Тобі зробили добру операцію, та ку, як тіточці Насті? — Ах ти, всезнайку довгоносий, бач, — сказав сміючись тато, -— до чого ви тут із тіточкою догово рилися! Так, синку, мама вже по чувається краще. Професор про писав їй дуж е добрі ліки. Опера ції робити не потрібно. Тільки ма ма му сіл а трохи полежати в лікар ні для перевірки і для спеціяльного лікування. Тепер уж е буде все га разд. Ну, а ти як тут собі раду давав? (Докінчення на обгортці) 24 НАШЕ ЖИТТЯ — ГРУДЕНЬ, 1962 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top