Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
РІК XIX. ГРУДЕНЬ, 1962 Ч. 11 ЩЕДРІВКА Ой, на (р і чці, на Й ордані, Щ едрий вечір, добр и й вечір Д обр и м лю дям на зд о р о в ’я! Там П речиста ризи прала, Вона прала, вимахала, П овісила на ялині. Д е не взялись янголйнята Щ едрий вечір, д обр и й вечір Д обр и м лю дям на зд о р о в ’я! П онесли п оп ід небесам и — Всі н ебеса розтворились Всі святії поклонились. А тут Г осподь сів вечеіряти Щ едрий вечір, д обр и й вечір Д обр и м лю дям на зд о р о в ’я! П рийш ла д о нього Б ож ая М ати: — О ддай, сину, зол отії ключі — О дімкнути те прокляте пекло — Випустити: ті гріш ні душ і — Та впустити у святий рай! Щ едрий вечір, д обр и й вечір Д обр и м лю дям на зд о р о в ’я! — Тільки одн ієї та й не випускати — — Б о тая душ а сильно согріш ила — Батька й неньку та й полаяла — Не полаяла, лиш подум ала. Із народнього календаря М. Дикарьова Валуйськото повіту на Вороніжчизні Велике зобов’язання У великому скупченні духа й при увазі цілого світу започатковано в Римі Вселенський Собор Католицької Церкви. Великий здвиг духовенства, вага намічених справ і відгук їх у цілому світі були доказом великої духової потреби цього з’їзду. її відчув у час папа Іван XXIII, вказуючи у своїй Енцикліці на потребу поглиб лення християнської віри й любови, вселюдського миру та достосування Церкви до вимог нашого часу. Це все освідомлюємо собі тепер, у Різдвяному часі. У звичній метушні святочних приготувань нечасто наша думка спиняється на цій перевірці. А вона конечна. Коли відчув її потребу найвищий пастир Католицької Цер кви, то тим більше вона потрібна кожній людині, що живе в ім’я Христа. А в першу чергу це торкається української людини. На нашому сумлінні тяжить не тільки відповідальність за власний шлях і шлях наших дітей. А ми нерозривно пов’язані з масою українського народу, що бореться й терпить на рідних землях. Для них теж наближається Різдво Христове! Та в яких різних умовинах вони зустрінуть його! Щораз менше чинних церков і парохій в Україні, щораз рідше священики проповідують слово Боже. У дні ве ликих свят заряджують працю й під ніякою умовиною її пропустити не можна. Заборонено обряди, що колись прикрашували Різдвяний час. Гучне ново-річне святку вання заглушує решту святочного настрою. Правда, свято Різдва Христового можна зустріти і вдома в набожному скупченні. Піднести духа в щирій молитві, простити ворогам своїм та об’єднатись сім’єю за спільним столом — є в спромозі кожної людини, що того бажає. Але подумаймо про дітвору! Оте молоде, друге чи третє покоління, що виросло вже без гомону церковних дзвонів, без обрядів і традицій! Воно вже не переживає святочних приготувань, не завершує їх у свя точно освітленому храмі... Чи це не зобов’язання для нас? Тим краще приго туватись на прихід Спасителя, тим більш інтензивно пережити його? А головне — впровадити нашу дітвору й молодь у тайну Його народження, щоб вона стала для них великим переживанням. Світлом ялинки і свят-вечір- німи обрядами закріпити в них цей піднесений настрій, що нам залишився на все життя. Колись це вернеться нам сторицею. Не тільки в їх світогляді, що окріпне на Христовій правді. Але й у тому слові Божому, що вони понесуть українській людині на рідній землі. НАШЕ ЖИТТЯ — ГРУДЕНЬ, 1962 1
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
