Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
РІК XIX. ГРУДЕНЬ, 1962 Ч. 11 ЩЕДРІВКА Ой, на (р і чці, на Й ордані, Щ едрий вечір, добр и й вечір Д обр и м лю дям на зд о р о в ’я! Там П речиста ризи прала, Вона прала, вимахала, П овісила на ялині. Д е не взялись янголйнята Щ едрий вечір, д обр и й вечір Д обр и м лю дям на зд о р о в ’я! П онесли п оп ід небесам и — Всі н ебеса розтворились Всі святії поклонились. А тут Г осподь сів вечеіряти Щ едрий вечір, д обр и й вечір Д обр и м лю дям на зд о р о в ’я! П рийш ла д о нього Б ож ая М ати: — О ддай, сину, зол отії ключі — О дімкнути те прокляте пекло — Випустити: ті гріш ні душ і — Та впустити у святий рай! Щ едрий вечір, д обр и й вечір Д обр и м лю дям на зд о р о в ’я! — Тільки одн ієї та й не випускати — — Б о тая душ а сильно согріш ила — Батька й неньку та й полаяла — Не полаяла, лиш подум ала. Із народнього календаря М. Дикарьова Валуйськото повіту на Вороніжчизні Велике зобов’язання У великому скупченні духа й при увазі цілого світу започатковано в Римі Вселенський Собор Католицької Церкви. Великий здвиг духовенства, вага намічених справ і відгук їх у цілому світі були доказом великої духової потреби цього з’їзду. її відчув у час папа Іван XXIII, вказуючи у своїй Енцикліці на потребу поглиб лення християнської віри й любови, вселюдського миру та достосування Церкви до вимог нашого часу. Це все освідомлюємо собі тепер, у Різдвяному часі. У звичній метушні святочних приготувань нечасто наша думка спиняється на цій перевірці. А вона конечна. Коли відчув її потребу найвищий пастир Католицької Цер кви, то тим більше вона потрібна кожній людині, що живе в ім’я Христа. А в першу чергу це торкається української людини. На нашому сумлінні тяжить не тільки відповідальність за власний шлях і шлях наших дітей. А ми нерозривно пов’язані з масою українського народу, що бореться й терпить на рідних землях. Для них теж наближається Різдво Христове! Та в яких різних умовинах вони зустрінуть його! Щораз менше чинних церков і парохій в Україні, щораз рідше священики проповідують слово Боже. У дні ве ликих свят заряджують працю й під ніякою умовиною її пропустити не можна. Заборонено обряди, що колись прикрашували Різдвяний час. Гучне ново-річне святку вання заглушує решту святочного настрою. Правда, свято Різдва Христового можна зустріти і вдома в набожному скупченні. Піднести духа в щирій молитві, простити ворогам своїм та об’єднатись сім’єю за спільним столом — є в спромозі кожної людини, що того бажає. Але подумаймо про дітвору! Оте молоде, друге чи третє покоління, що виросло вже без гомону церковних дзвонів, без обрядів і традицій! Воно вже не переживає святочних приготувань, не завершує їх у свя точно освітленому храмі... Чи це не зобов’язання для нас? Тим краще приго туватись на прихід Спасителя, тим більш інтензивно пережити його? А головне — впровадити нашу дітвору й молодь у тайну Його народження, щоб вона стала для них великим переживанням. Світлом ялинки і свят-вечір- німи обрядами закріпити в них цей піднесений настрій, що нам залишився на все життя. Колись це вернеться нам сторицею. Не тільки в їх світогляді, що окріпне на Христовій правді. Але й у тому слові Божому, що вони понесуть українській людині на рідній землі. НАШЕ ЖИТТЯ — ГРУДЕНЬ, 1962 1
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
