Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
страх пролітає по шкірі, а зміна ти- членок із інших Відділів СУА. Вид но, що традиційні зустрічі е побажані. Вечір відкрила голова Відділу п-ні Осипа Грабовенська й попрохала о. пароха провести молитву. О. В. Голо- вінський не тільки поблагословив Бо ж і дари, але також пригадав значення цього величнього свята, що об’єднує всю нашу громаду. А голова п-ні Грабовенська в свою чергу розка зала про передсвяточні приготуван ня в Рідному Краю, щ о зворушили кожного своїм настроєм. Коли гості спожили смачну вечерю , розпочалась програма. її відкрила спі вуча „одинадцятка" Відділу, відспі вавши Великодню пісню на народніх мотивах. Потім милий гість п-ні Окса на Рудакевич передала пісню-вірш ж артівливого змісту „Лиш на „нор ді", зібравши багато оплесків. Чер говою точкою була в’язанка гагілок, яку вивела невтомна п-ві Ярослава Фи- липович із групкою дівчат. Треба по дивляти завзяття й охоту вчительки, щ о вщіплює зрозуміння гагілок щораз то новим гурткам. Дівчата (це були — Люба Капій, Галя Саґата, Слава й Оля Росоли, Марійка Бачинська, Марійка Васютин, Дзвінка Федьків, Стефа Ми- цак) чарівно виглядали у строях і ві ночках. Деклямація вірша Л. Полтави „Ве ликдень України" у виконанні п-ні Люди Чайковської полишила сильче враження мистецького слова. Великий успіх здобули веселі моно логи Ярослава Пінота на тему ваїкацій- ного виїзду і звички ношення капе люхів. Але найбільше розворушив за- лю новий виступ „одинадцятки". Піс ні „Ми підемо де трави похилі", „Ой, не шуми, калинонько" і Київський вальс такі мелодійні, що їх чарові ні хто не устоявся. А невеликий хор до бре зіспіваний із чуттям передає ці но ві осяги нашого пісенництва. При фор тепіяні акомпаніювала п-на Таїса Збир. На кінець пані голова закрила про граму, подякувавши виконавцям. Тре ба ствердити, що того роду обрядові вечорі притягають публику. Поза пле канням товариського життя вони по в ’язують нас із традицією і дають 'миле відпруження в рідному гурті. Треба побажати, щ об усі Відділи спро бували це наладнати, бо воно лежить до певної міри в завданнях СУА. Л. Прогулянка 43 Відділу СУА до Ню-Йорку Пізнай країну, в якій живеш... Вже від довшого часу нуртував у нашому Відділі цей плян та цього ро ку ми доклали всіх зусиль, щоб його провести в життя. Нашим бажанням було дати членству розвагу, з якої можна й дечого навчитися, а що найважніше — дати нашим жертв ен ним паням відчути, що цим разом Відділ не робить на них „інтересу”, а навпаки — Управа це робить для них і в їх інтересі. По довгих міркуваннях, чи вибрати Вашінґтон у часі вишневого квіту, чи оглянути Ню-Йорк, столицю світу, ми рішились на друге. Багатьом із нас, ще не так дуж е давно, Ню-Йорк був першим причалом, із якого ми стану ли на американську землю. А навіть коли ділить нас від Н ю -Й орку лиш 2 години їзди, то все ж таки нелегко найти час, щоб присвятити йому ці лий день. Так і рішили, що день 26. травня буде днем радости й відпочин ку для наших членок і гостей. Поча лася підготова. Вже два місяці напе ред треба було замовити автобус і вибрати те, що хочемо оглянути. Му зеї — річ культурна, програма в Ра- діо-Сіті — річ приманлива, але один день на все це закороткий. Ми пішли по лінії „політичної еміграції” і ви брали О б’єднані Нації (бо ж там ще нас не бачили), Статую Свободи про сто з сантименту і вдячности, щоб їй розказати, як по 15 роках побуту в Америці розуміємо свободу, ну й, о- чевидно, найвищий будинок світу „Емпайр”, бо любимо йти „вгору”. Розуміється, провід і організація прогульки впала на плечі (в неї ши рокі) імпрезової референтки 43 Від ділу п-ні Марії Євсевської, бо на свою біду похвалилася, що вона знає автобусову компанію, яка цим займа ється. Чи ж можна було не наділити її такою честю? Задзвеніли телефо ни, задрижали дроти, бо зібрати 40 осіб, це справа не легка. Треба при знати, що п-ні Євсевська вив’язалася блискуче зі свого завдання, а честь, яка їй випала, буде дуже дорого кош тувати її чоловіка (до речі, інж. Єв- севський теж мусів їхати), коди по бачить свій телефонічний рахунок. День випав напрочуд гарний. Вже зранку біля нашого чепурного в кві тучих трояндах Дому СУА гамір і метушня. Це ж бо жіноцтво (трьох мужчин на окрасу) рушає в похід на Ню-Йорк. Миттю автобус заповнив ся, останнє „до побачення” і ми вже в зеленому бульварі Рузвелта, що веде до наміченої мети. Чи хто по вірить, чи ні, але точно о 8-ій годині автобус рушив, а провідник прогуль ки з пошаною подивляв „українську точність”. Срібний автобус вигідний, охоло джений, чудовими дорогами, лиш із однією зупинкою на каву, гнався до Ню-Йорку, а наш провідник по доро зі все пояснював і грою в „бінґо” нас забавляв. Треба признати, щ о ці про гульки туристичні компанії дуж е ста ранно підготовляють і за вплачені гро ші учасник дістає дуж е багато. Ось і Ню-Йорк! На обрії видніють хмародери і найвищий будинок сві ту. Прямуємо до Об’єднаних Націй. Подивляємо прегарні модерні будів лі, над проектом яких працювало 11 архітектів. У підніжжі їх простягають ся тепер городи пахучих троянд, що їх обливає ріка. Вже через факт, що на цьому місці ріш ається доля народів, що на очах усіх історія тут пише нові сторінки, огортає нас див не почуття не то пошани, не то ціка восте, а радше може недовір’я, чи справді мир і справедливість тут на лежно зрозумілі? Дістаємо молоду провідницю-італійку, яка володіє до бре англійською мовою (пробували дати нам росіянку, але ми відмови лись), яка вказує нам на найбільші особливості, що викликають подив. Всі три прегарні залі нарад, а осо бливо заля на 12.000 місць, де засі дає Ген. Асамблея і де „пописувався” Хрущов черевиком, прикрашені доро гоцінним деревом, різьбами і малюн ками та сталевими завісками і засоб- лені в найновіше технічне приладдя. Все це подарунок Ш веції, Норвегії й інших країн, та не було згадки про ні один дар Совєтського Союзу. Про сторі коридори, стіни яких прикра шені перськими килимами, бельгій ськими ґобленами і килимом із Гани (дари тих народів) широкими схо дами ведуть до прегарно влаштова них кулюарів, неофіційного місця на рад. Тому, що наш час обмежений, а ще й до того в суботу секретаріят не працює і модерна скляна будівля бібліотеки теж закрита, ми зійшли до бизнесової частини ОН, а саме кни гарні й крамниць. Тут інтернаціональ ний ярмарок із товаром усіх народів. Заходимо до кімнати, де в скляних ґабльотах знаходяться ляльки в на- 30 НАШЕ ЖИТТЯ — ЛИПЕНЬ, 1962 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
