Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Допомога бабусі В одному з таборів Австрії жи ве бабуся. У неї вогка кімната й двері добре не зачиняються. Обі цяють направити, а навіть і з та бору в оселю перевести. Але на Обіцянках усе кінчається. Близь ких рідних у неї немає, всіх роз віяла воєнна хуртовина. Вряди- годи хтось з односельчан 'навіда ється, що живуть поіблизу. Оце все її товариство. Аж ось листонош приносить грошову посилку. —- Це вам із Америки, —• каже. — З Америки? — дивується бабуся. — Хто мене там знає? — Може якась родина обізва лась, — здогадуються сусіди. — О «і, не родина! —- каже з гордістю бабуся. — Це україн ська жіноча організація прийшла мені з допомогою. З Фонду Ба бусі мені посилають. Бабуся читає листа і рясні сльози течуть їй по обличчі. Вона пригадує собі, як ще молодою ,,луго'Вичкою“ вона машерувала селом. А потім... ніколи не забу де того Дня Селянки... Ось вона в гарному 'народньому в:браінні .провадить жінок до міста! Так, це й є та велика родина жіночої ор ганізації, що 'собі її тут прига дала! * Аж ось інша старенька, так між двома віками. Старість уже до бре наблизилась, але рештки мо- лодости ще не зникли. З невелич кої пенсійки живе, а радше жи вотіє. Зуби в неї викришились усі, а на протезу грошей не ви стачає. А тут включено її в ,,Допомогу Бабусі“! Все змінилося! Бо хоч це скромний гріш, проте подає надію. Пильно складає кожну ко пійчину з цієї допомоги. Назбира ла і стала лікувати зуби, а потім і протезу придбала. Що це? З дзеркала дивиться на неї інше, молодше обличчя. Вже вона не беззуба бабуся, а привіт на „старша .пані“. В неї краще са мопочуття і чужина вже 'не зда ється такою непривітною. А все це тому, що там за океаном ду- Олені Лотоцькій присвячую .мають про неї посестри. Думають і допомагають. * Старенька жінка дуже хвора й немічна. Живе при дочці, що пік лується нею. Але дочка сама вдо ва й гаразди невеликі. Біда в ха ту заглядає. Ні рідних, ні близь ких не мають, ‘бо залізна заслона їх від 'них відділила. Аж тут прийшла „Допомога Бабусі"! Вже можна придбати лік та й деякі харчі на підкріплення організму. В домі запанувала ра дість. Віджили обі старенькі. Мо же вдасться продовжити життя? А все це внесло ясний промінь в її останні місяці й роки. Про нас не забули, про нас пам’ятають там, за океаном! * Отакі картинки навіває „Допо мога Бабусі“. Мабуть, немає ні в одного народу такої теплої по мічної руки, простягненої до старших жінок-залишенок. Я гор джуся тим, що українське жіноц тво повело таку а'кцію. Помимо лихоліття, що його пережило, не затратило своїх типічно жіночих прикмет людяности. Тепле спів чуття до самітних сестер підно сить не тільки їх, але й цілу нашу спільноту. Меланія Нижанківська Успіхи жінок Дня 25. квітня 1962 представниця Голосу Америки в Ню йорку провела розмову з містоголовою Окр. Ради СУА п-ні Катрею Пелешок. Безпосе редню причину до цього інтерв’ю дав ювілей 1 Відділу СУА, що відбувся у грудні м. р. Тому й у розмові пору шено це 40-ліття, а від нього вже не далека дорога до заснування Союзу Українок Америки у 1925 р. Між найважнішими мометами праці СУА згадано першу виставку нар. ми стецтва в готелі Астор у 1926 p., допо могу потерпілим від повені в 1927 p., скликання першого жіночого конгре су у 1932 p., а під час війни пращо в користь Американського Червоного Хреста. У тому ж часі Союз Українок Америки став видавати журнал Наше Життя і став членом-основником 06- єднаного Українсько-Американського Допомогового Комітету. Окрім того видатно допомагав скитальцям та створив фонд „Мати й Дитина“, що допоміг переселити наших вдів і си ріт. В останньому десятилітті уфун- дував допомогу школам українознав ства в Европі і встановив допомогу 20 старшим самітнім жінкам. До куль турних починів СУА належить видан ня творів Лесі Українки в англійсько му перекладі і пам’ятник Лесі Укра їнки в Укр. Городі Культури у Клів ленді. Ролю Союзу Українок Америки під креслює також факт скликання Жіно чого Світового Конгресу у 1948 р. у Филаделфії, що довів до створення Світової Федерації Українських Жі ночих Організацій (СФУЖО). Ці інформації закінчено даними про 1 Відділ СУА в Ню Йорку та про працю п-ні Пелешок у ньому. Треба сподіватись, що розмова буде пере слана в Україну й досягне там слуха чів, як свого часу інформація про Міжнар* Жіночу Виставку у Ню йор ку та побудову пам’ятника Лесі Укра їнки у Клівленді. Про те маємо кон кретні відгуки. Студентка каледжу п-на М. Івенс з Лондону, Англія вибрала, як тему для своєї кінцевої праці — українські пи санки. В тій справі вона звернулась за матеріялами до п-ні Іванни Віто- шинської в Сканторпі. (Думка напи сати таку працю зродилась у неї пі сля доповіді, що її мала згадана пані в Queen’s Магу Embroidery Guild у Лондоні). Незабаром вона прибула до Сканторпу, щоб розмовитись особи сто з п-ні Вітошинською та перегля нути її збірку писанок. Тут зробила багато світлин і зарисовок і зорієнту валась у літературі. Окрім того дня ЗО. березня взяла участь у показі пи сання писанок у Сканторпі, щоб збаг нути в практиці цю техніку. Підо впли вом цього п-на Івенс дещо поширила свою тему, включивши в неї також Великодні звичаї, пов’язані з писан ками. Тепер вона пише свою працю, за тримуючи контакт із своєю „вчитель- кою“. Це буде напевне перша люди на в Англії, що працює над такою те мою і впровадить її в англомовний світ. 8 'НАШЕ ЖИТТЯ — ЛИПЕНЬ, 1962 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
