Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Ірина Ш. Ш уварська Очі замкнені. У повітря простяг. нулись, долонями догори, руки. Щ оранку читає вона над ними мо л итви; над кожним пальцем про мовляє святі слова. Добро, щоб старалось через них і світло. З а хоплена думкою, що покладе їх на хрест, під цвяхи, які призна чені проколоти долоні Спасителя. — Матиму Й ого рани . . . коли б лише ті світильні руки могли з а лишитися недоторканими! Близько коло неї підноситься голова у терновому вінку. Плечі, і на плечах великий дерев’яний хрест; так близько, що чується тепло тіла, чується тяжкий, але СПОКІЙНИЙ ВІДДИХ. Дивитися б у це помирене з волею Отця обличчя, і зором випивати з нього біль! Можна ж лише помогти нести Йому Хрест. Руки кладуться на свіже, ще вогке дерево. Над ними підноситься золотий цвях у руках променистої постаті, у другій ру ці тримає вона золотий молоточок. Архангел це, чи Серафим шести- промінний?! Цвях наближається до хреста. Христос нахиляє го лову. — Тільки не Його, не Його ру ки; прибивай мої! Ось вони, ось; прибивай! Я старалась тримати їх чистими . . . Доріжкою переходить дівчина у сіренькій сукні з ясними кісками навколо голови. Бачить першу фіялочку . . . Руки спадають з хреста. По стать чорніє, — вугляніє, цвях проколює руку Спасителя. У жаху відчиняються очі. Вікно, стіни, на підлозі старий шорсткий кой, у куті трохи начиння й книж ки . . . в одній з них засушена фі- ялочка. Скільки вже минуло літ: ішли вони з дівчиною у сіренькій сукні лісом; шукали за першими квітами. Люба і Мила, кликали усі нерозлучних приятельок. Люба перша побачила фіялочку і радіс но скрикнула. Але руки Мили скорше простягнулись до квітки, зірвали і у кулані притулили до грудей. Люба дивилась на Милу. — Віддай! Я ж перша побачи ла, — просили ї ї слізьми заслоне ні очі. Мила <не віддала. Понесла фіялочку додому і поклала ї ї у книжку, навіть не показала мамі; чомусь не хотілось. Чомусь і самій не хотілось дивитися на цю квітку. Вікно, стіни, на підлозі старий шорсткий коц, на колінах тонкі ламливі руки. — Я стараюсь тримати їх чи стими . . . Господи, рани на Твоїх руках . . . * Встає, бере книжку, у якій ро ками сушилась фіялочка; бере ста рий коц і йде. Люба вже давно по. кинула це місто. Шукатиме, пита тиме за нею. Знайде, попросить, щоб простила; піде з нею лісом і назбирає для неї тисячі фіялок, росою їх обмиватиме руки, і чисті покладе на вогке дерево хреста. Н А Й СЕРДЕЧНІШІ ПОБАЖАННЯ ЩАСЛИВИХ СВЯТ ВОСКРЕСЕННЯ ХРИСТОВОГО УПРАВАМ І ЧЛЕНКАМ ВІДДІЛІВ СУА, ДОСТОЙНІЙ ПАНІ ОЛЕНІ ЗАЛІЗНЯК, ГОЛОВІ СФУЖО, СКЛАДОВИМ ОРГАНІЗАЦІЯМ СФУЖО ТА ВСІМ УКРАЇНСЬКИМ ОРГАНІЗАЦІЯМ — ТУТ І ЗАГРАНИЦЕЮ складає ГОЛОВНА УПРАВА СОЮЗУ УКРАЇНОК АМЕРИКИ Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
