Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Світова Федерація Українських Жіночих Організацій Олена Залізняк Христос Воскрес! ДВАНАДЦЯТИЙ РІК ВИДАННЯ Весняним леготом пролине цей •радісний привіт серед свіжої зеле ні й квіту — оселями, полями й лі сами. Голосними дзвонами віді б’ється з храмів великих міст та пронесеться над пишними будів лями багатих дільниць, бездушни ми фабричними спорудами і вбоги ми хатами вузьких завулків. У цілому християнському світі, по всіх країнах різних континентів, різними мовами різних народів, в один час, в один день лунатиме ра. дісна й велична вістка про Воскре- сення Христове! І українське „Христос Воскрес!“ — слова радости й надії проли нуть також у той день у країнах ■вільного світу, куди доля закинула українську людину. В усіх укра їнських церквах, родинах, гуртах, громадах, організаціях — ті самі прастарі традиції, ті самі прадідні Великодні звичаї, що довгими сто літтями поставали і дбайливо зб е рігались як скарби, як святість! Вони мають свою глибоку вимову й велику об’єднуючу силу. У творенні тих звичаїв, неписа них законів— чималий вклад укра їнської жінки, що багатство своєї душі, глибоку віру, люраль і розу міння добра й краси, із спонуки власного відчуття, передавала сло вом нар. пісні й переказу, глибо кою символікою Великодніх хре щатих пасок, гагілок, писанок, мо вою визерунків орнаменту, гармо нією барв і ліній вишиваних і тка них узорів. Покидаючи рідний край, по волі* чи поневолі, в мирний час чи у во єнній завірюсі — єдиним майном, щ о могла вона врятувати, взяти з собою, були ті прадідні звичаї, з набожністю зберігані в душі. Тому тут на чужині, давно ще, чи тепер опинившись, серед гущі суворих фабрик чи в пустелях первісних лісів, українська жінка не станула перед душевною пусткою, а силою рідних традицій вичарувала подих рідної землі у найближчому гурті, а в країнах поселення здобуває признання і пошану для високої я- кости народньої української куль тури. А як в Україні, на рідних зем лях? По всій Україні, де з осо бливим благоговінням і побожні стю стрічали день Христового Во- скресення, не грають тепер цер ковні дзвони, не лунає воскресна пісня, не веселиться молодь, виво- дячи гагілки, любуючись барвними писанками, не знає родинної радо сти за спільним Великоднім сто лом. З безпощадністю московсько- большевицької безсердечности ні вечиться всі зовнішні видимі п о знаки релігійного відчування, з наругою топчеться святість віри й людської гідности. І тому українська жінка, повер нута в безвольну кріпачку і на рідній землі і в нетрях Сибіру та пустелях Казахстану, не має права врочисто зустрічати Воскресний День. Українська мати, позбавле на безпосереднього впливу на рід них дітей, хіба нишколі навчає їх Божої правди або мовчазно, на са моті, заховавши свою віру у най глибші тайники своєї душі — жде. З упертою надією жде на Воскре- сення. І вірить вона, що українськими обніжками, межами невидимо хо дить Скорбна Мати, Та, що н ака зувала учням Свого Сина шукати Його в Україні; широкі поля укра їнські, хоч і колгоспні вони тепер, встеляють їй дорогу квітами, вкло няються колосочками, благають: ЧИСЛО ЧЕТВЕРТЕ „Побудь, побудь між нами! Засту пися у Твого Воскреслого Сина, щоб освободив, звільнив Україну з чужої н еволі!“ І так у Великодні дні наші думки линутимуть на рідні землі й у без- вістя заслання та в глибокій по шані кланятимуться тіням замуче них і терпінню живих. Та більшої допомоги їм дати не можемо. На віть листи наші — ради їх безпе ки — короткі й сухі, без слго- роз ради й співчуття. А виявом наш ого зрозуміння й пошани для них та виявом нашого обов’язку супроти Батьківщини мусить бути наша наполеглива праця в усіх ділянках громадсько го життя у вільному світі. І давно- і новоприбулі іміґранти та наро джені вже поза межадіи України, старі й молоді, з вищою освітою й ті, що їм не пощастило здобути освіти, можуть знайти своє місце, бо праці дуже багато, а охочих рук усе недостає. Особливо українки, згуртовані в жіночих організаціях, що об’єд нані у Світову Федерацію У країн ських Жіночих Організацій (СФУ Ж О ), обов’язані зайняти передове місце в усіх тих ділянках громад ської праці, що її невідкличну по требу самі визнали на минулоріч ному Світовому Конгресі у кр аїн ського жіноцтва. Праця така, хоч ведена в роздріб і на різних мі сцях, але пляново, зорганізовано й однодушно, представляє собою значну силу, таку потрібну в бо ротьбі проти посиленого наступу большевицької пропаганди і вни кання ї ї в усі ділянки життя віль ного світу. Не нові то справи і всім добре знані. А все ж нам треба і треба їх пригадувати, бо вони все актуаль ні й пекучі. Комплет „Громадянки" (5 чисел) коштує 1 дол.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
