Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Два ювілеї (З нагоди 60-ліття Єлисавети Павловни Кужім-Скоропадської) 27. листопада ц. р. Єлисавета Павловна Кужім-Скоропадська за кінчує своє 60-ліття. Недавно то му, по смерти своєї сестри Марії, вона обняла провід гетьманського руху. З її звернення з того часу, поміщеного в українській пресі, промовляє свідомість великої від- повідальности і щирість. Єлисавета Павловна вже відома нашим читачкам. У ч. 6, 1954 p., ми подали її сильветку пера д-р Н. Василенко-Полонської. Із неї пізнали ми її як видатну різьбарку, що виконала ряд скульптур та брала участь у численних вистав ках. Та в останніх роках уже немає вісток про таку працю Єлисавети Павловни. Вже в 1932 р. послабла вона, коли створився в Берліні Український Допомоговий Комітет для голодуючої України. І що дальше розгортались політичні по дії, то все більше поринала Єли савета Павловна у громадсько-по літичну працю. Вона стала по- мішницею і секретаркою свого батька, а коли гетьманич виїхав заграницю, старалась заступити при батькові його місце. Про її дбайливу опіку над ост- івцями під час війни вже була згад ка в попередній нашій статті. Війна закінчувалась, не здійснивши по кладених на неї сподівань. А доля вимагала від Єлисавети Павловни ще одного важкого іспиту. Виїж- таля. Це не було легко тому, що я мала з собою трохи багажу. Та вкінці придбала згоду і на возі ра зом із шпитальним обозом пода лась через Кутківці в дорогу на Львів. Прийшлось нам задержатись у Плугові коло Золочева, коли почався затяжний бій за вхід до Львова в Г ологорах. І ми до Льво ва не дійшли. Наша армія була змушена не під впливом поразки, але з причини браку стрільного відступити на схід до Збруча. І так закінчилась моя праця те лефоністки, перший етап моєї служби в УГА. Почався той дру гий, повязаний із долею Полевої Лічниці ч. 1, яка входила у склад І. Корпусу УГА. джаючи майже останнім поїздом із збомбленого Берліну, вона пе режила по дорозі смерть улюбле ного батька, якого й сама серед найтрудніших умовин поховала. По війні доля усміхнулась їй в особистому житті: Єлисавета Пав ловна знайшла вірного друга жит тя в Василі Кужімі, видатному громадському діячеві. Разом із ним пережила вона дальші великі втра ти — смерть матері і двох братів. І коли їй врешті прийшлось і його поховати, а вслід за тим і сестру Марію Монтрезор — Єлисавета Павловна побачила перед собою тільки одне завдання: служити Батьківщині на чолі того руху, що його очолюва.в її покійний Батько. Л. Б. Єлисавета Кужім-Скоропадська Гол. Керманич гетьманського руху E lisabeth K uzhim -Skoropadsky, leader of the U krainian H etm an M ovem ent is celebrating h er 60th birthday Маруся Бек, голова Міської Ради Дітройту A Testim onial Dinner honoring Miss Mary Beck, President of Detroit's City Council on the 25 anniversary of her career was given by Ukrainian community of Detroit, Mich. (У 25-ліття громадської праці Марусі Бек) Здавалось би, що 25-ліття гро мадської праці — це ще невели кий шмат часу. Та бувають умови- ни, що виказують особливі ося- ги. Таким був громадський шлях Марусі Бек. її життєпис уже відомий читач кам Нашого Життя. Нещодавно зорганізоване жіноцтво мало наго ду вітати її «а Світовому Україн ському Жіночому Конгресі та ра діти —• уфундувакням літератур ної нагороди для жінок-письмен ниць. Майже рівночасно вона вві йшла до Комітету Виставки- Укра їнського Образотворчого Мистец тва в Дітройті. Постать Марусі Бек вже стала невідлучною появою українсько- американського життя. З дому батьків-лемків вона винесла любов і пошану до свого, рідного, а юнач кою вона зачерпнула духу рідних земель. Перші кроки у громадсько му житті вона ставила у своєму середовищі: її заходами навчалась дітвора у Питсбурзі, гуртувалось жіноцтво у Дітройті і вийшов пер ший український жіночий журнал на американському континенті. Ко ли відкрилась для неї перспектива фахової праці в американському середовищі, громадський інстинкт
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
