Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Чого молодь хоче від нас Виховна система в Пласті тим добра, що виховниіцями там є дів чата, які самі недавно перейшли цей виховний вишкіл і ще у свіжій памяті в них є ці переживання їх нього юнацтва. От тому й викори стала я нагоду свого побуту на пластовому таборі в Іст Четгемі, щоб погуторити з ними на виховні теми. Дня 9. серпня я зустрілась із команданткою і членками Бу лави. Починаю від найбільш дразливо- го і важливого питання, а саме від того, чи діти вживають між собою розговірної української мови. Про це обширно поінформувала мене п-ні Оксана Мельникович, коман- дантка табору. Ствердила, що діти часто говорять між собою по-ан глійськи, більше новацтво, як ю- нацтво, більше хлопці, як дівчата. Меншим дітям у шкільному віці імпонує говорити по-англійськи і треба вмілого підходу матері, щоб це в дитини перебороти. Пані О- ксана подає як приклад досвід із власними дітьми. Жила вона дов ший час відірвано від українського окруження в Каліфорнії, а потім у Міннесоті. її діти легко підпадали під вплив чужої мови, хоч у хаті вона вживала всяких педагогічних засобів, щоб діти говорили між со бою по-українськи. Головне — старалась збудити в дитині гор дість на її походження. До того пані Оксана і її чоловік дуже до бре опанували англійську мову, отже в товаристві чужих дітей мо гли її вживати. Та мати й тоді зверталась до своєї дитини по- українськи. Коли це викликало на смішку в чужих дітей, тоді вона поволі й тих дітей переконала про важливість знання мов; про те, що американські державні круги дома гаються від своїх громадян знання більше, ніж однієї мови; про те, що треба своє любити, але й чуже шанувати. Отже з певною увагою для цієї справи вдалось прищепи ти це не тільки своїм дітям, але й їх окруженню. Мабуть немає в наших матерей того підходу, бо вживання укра їнської розговірної мови в дітей дуже занедбане. Видно, що в на ших батьків немає почування на ціональної гордости, бо воно по диктувало б їм, як поступати. Мати завжди була жрекинею домашньо го вогнища, моральною і націо нальною опорою родини. Тому па ні Оксана звертає на це увагу жі ночих організацій, які повинні за йнятись освідомленням матерей, і то не тільки матерей, але й бать ків. Друге моє питання торкалось засобів національного виховання. На це відповіла мені п-ні Люба Крупа, головна виховниця. Під тим оглядом Пласт має ще більші труд нощі. Дітвора на таборі дуже різ- нородна. Найкраще представля ються пластунки й пластуни, що вже в Гуртках дістають певні ві домості. Але інші діти зовсім не- підготовані. Вдома батьки не звертають на те уваги, до шкіл українознавства дітей не посила ють і дитина не має найменшого знання про Україну. Здається, що батьки — хоч і мають певне бажання, проте зовсім собі це фальшиво уявляють: за кілька тижнів у таборі вони хотіли б, щоб дитина навчилась читати, пи сати, історію й географію Укра їни та щоб при тому ще відпочала й набрала сил. Це все неможливе, коли в дитини немає до того під стави, коли вона вдома нічого про те не чула і не дістала засадничих відомостей у школі українознав ства. Оцей брак зрозуміння, спів праці батьків наші виховні уста нови найбільш болюче відчува ють. Трапляється навіть таке, що в деяких родинах (лікарських, са ма гол. виховниця — дружина лі каря) стрічається не комплекс меншевартости, а снобізм. Батьки хотять, щоб діти були в Америці щасливі і тому кажуть, не слід витворювати в них духового роз щеплення „національної схізо- френії“. Пані Люба звертає мою увагу на вагу дошкілля. Добре засвоєне знання мови в дошкіллі, певні вра ження, що їх дитина сприймає від пісень і казок — це цінний скарб на все життя. Це дасть їй почуття гордости на своє походження, з яким вона увійде в довкільний світ. Також урядження родинної хати й дитячої кімнати залишає на ній свій вплив. З оцим побажанням во на звертається також до Союзу Українок Америки і до мене, як нововибраної виховної референт ки. Ці відомості доповнює коман- дантка новачок п-ні Катря Довбен- ко. Перед нею найтрудніше зав дання — перебороти незнання у- країнської мови в новачок. їй важ ко. приходиться усувати в дітей ді- ялектизми, особливо українізовані американські слова, бо батьки вдо ма їх уживають. Прикро слухати цих макаронізмів, каже вона, що так уже засмітили нашу мову. Ми всі українці у вільному світі по винні удосконалювати себе, свій розум, своє знання з усіх ділянок, а разом із тим .свою мову. Сама вона живе в Ню-Кенсінґтоні, де немає українського окруження; там вона зорганізувала школу у- країнознавства для дітей третього покоління (лемків і бойків). Ви являється, що їй легше вчити по- українськи тих, що зовсім не зна ють української мови, ніж усувати ці діялектизми в наших дітей. Дальше доповнюють дискусію студентки-виховниці з Булави — пп. Леся Масюк, Наталка Скочи- ляс, Ірина Кондра, Ірина Ковше- вич, а вже перед моїм відїздом Ярина Грабовенська. їх побажання зворушують своєю вірою й надією. Треба, кажуть вони, щоб наші об разотворчі мистці змалювали нам красу України в образах, якої во ни вже не памятають, а дітвора й не уявляє собі. Треба, щоб наші письменники розробляли у своїх творах постаті й проблеми, що ці кавлять молодь. Треба, щоб наші педагоги подавали українознав ство у приступний і цікавий спосіб. От тут, напр.,-при „вогниках" ве дуться дуже ці-каві гутірки, в яких подають дітям історію, географію й літературу України. Навіть дов ші гутірки діти слухають із захоп ленням і з того вивязуються цікаві питання й дискусії. Діти запамя- тують це докладніше, ніж коли б це було подане у школі, на скри- Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
