Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Чого молодь хоче від нас Виховна система в Пласті тим добра, що виховниіцями там є дів чата, які самі недавно перейшли цей виховний вишкіл і ще у свіжій памяті в них є ці переживання їх нього юнацтва. От тому й викори стала я нагоду свого побуту на пластовому таборі в Іст Четгемі, щоб погуторити з ними на виховні теми. Дня 9. серпня я зустрілась із команданткою і членками Бу лави. Починаю від найбільш дразливо- го і важливого питання, а саме від того, чи діти вживають між собою розговірної української мови. Про це обширно поінформувала мене п-ні Оксана Мельникович, коман- дантка табору. Ствердила, що діти часто говорять між собою по-ан глійськи, більше новацтво, як ю- нацтво, більше хлопці, як дівчата. Меншим дітям у шкільному віці імпонує говорити по-англійськи і треба вмілого підходу матері, щоб це в дитини перебороти. Пані О- ксана подає як приклад досвід із власними дітьми. Жила вона дов ший час відірвано від українського окруження в Каліфорнії, а потім у Міннесоті. її діти легко підпадали під вплив чужої мови, хоч у хаті вона вживала всяких педагогічних засобів, щоб діти говорили між со бою по-українськи. Головне — старалась збудити в дитині гор дість на її походження. До того пані Оксана і її чоловік дуже до бре опанували англійську мову, отже в товаристві чужих дітей мо гли її вживати. Та мати й тоді зверталась до своєї дитини по- українськи. Коли це викликало на смішку в чужих дітей, тоді вона поволі й тих дітей переконала про важливість знання мов; про те, що американські державні круги дома гаються від своїх громадян знання більше, ніж однієї мови; про те, що треба своє любити, але й чуже шанувати. Отже з певною увагою для цієї справи вдалось прищепи ти це не тільки своїм дітям, але й їх окруженню. Мабуть немає в наших матерей того підходу, бо вживання укра їнської розговірної мови в дітей дуже занедбане. Видно, що в на ших батьків немає почування на ціональної гордости, бо воно по диктувало б їм, як поступати. Мати завжди була жрекинею домашньо го вогнища, моральною і націо нальною опорою родини. Тому па ні Оксана звертає на це увагу жі ночих організацій, які повинні за йнятись освідомленням матерей, і то не тільки матерей, але й бать ків. Друге моє питання торкалось засобів національного виховання. На це відповіла мені п-ні Люба Крупа, головна виховниця. Під тим оглядом Пласт має ще більші труд нощі. Дітвора на таборі дуже різ- нородна. Найкраще представля ються пластунки й пластуни, що вже в Гуртках дістають певні ві домості. Але інші діти зовсім не- підготовані. Вдома батьки не звертають на те уваги, до шкіл українознавства дітей не посила ють і дитина не має найменшого знання про Україну. Здається, що батьки — хоч і мають певне бажання, проте зовсім собі це фальшиво уявляють: за кілька тижнів у таборі вони хотіли б, щоб дитина навчилась читати, пи сати, історію й географію Укра їни та щоб при тому ще відпочала й набрала сил. Це все неможливе, коли в дитини немає до того під стави, коли вона вдома нічого про те не чула і не дістала засадничих відомостей у школі українознав ства. Оцей брак зрозуміння, спів праці батьків наші виховні уста нови найбільш болюче відчува ють. Трапляється навіть таке, що в деяких родинах (лікарських, са ма гол. виховниця — дружина лі каря) стрічається не комплекс меншевартости, а снобізм. Батьки хотять, щоб діти були в Америці щасливі і тому кажуть, не слід витворювати в них духового роз щеплення „національної схізо- френії“. Пані Люба звертає мою увагу на вагу дошкілля. Добре засвоєне знання мови в дошкіллі, певні вра ження, що їх дитина сприймає від пісень і казок — це цінний скарб на все життя. Це дасть їй почуття гордости на своє походження, з яким вона увійде в довкільний світ. Також урядження родинної хати й дитячої кімнати залишає на ній свій вплив. З оцим побажанням во на звертається також до Союзу Українок Америки і до мене, як нововибраної виховної референт ки. Ці відомості доповнює коман- дантка новачок п-ні Катря Довбен- ко. Перед нею найтрудніше зав дання — перебороти незнання у- країнської мови в новачок. їй важ ко. приходиться усувати в дітей ді- ялектизми, особливо українізовані американські слова, бо батьки вдо ма їх уживають. Прикро слухати цих макаронізмів, каже вона, що так уже засмітили нашу мову. Ми всі українці у вільному світі по винні удосконалювати себе, свій розум, своє знання з усіх ділянок, а разом із тим .свою мову. Сама вона живе в Ню-Кенсінґтоні, де немає українського окруження; там вона зорганізувала школу у- країнознавства для дітей третього покоління (лемків і бойків). Ви являється, що їй легше вчити по- українськи тих, що зовсім не зна ють української мови, ніж усувати ці діялектизми в наших дітей. Дальше доповнюють дискусію студентки-виховниці з Булави — пп. Леся Масюк, Наталка Скочи- ляс, Ірина Кондра, Ірина Ковше- вич, а вже перед моїм відїздом Ярина Грабовенська. їх побажання зворушують своєю вірою й надією. Треба, кажуть вони, щоб наші об разотворчі мистці змалювали нам красу України в образах, якої во ни вже не памятають, а дітвора й не уявляє собі. Треба, щоб наші письменники розробляли у своїх творах постаті й проблеми, що ці кавлять молодь. Треба, щоб наші педагоги подавали українознав ство у приступний і цікавий спосіб. От тут, напр.,-при „вогниках" ве дуться дуже ці-каві гутірки, в яких подають дітям історію, географію й літературу України. Навіть дов ші гутірки діти слухають із захоп ленням і з того вивязуються цікаві питання й дискусії. Діти запамя- тують це докладніше, ніж коли б це було подане у школі, на скри- Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
