Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Із буяту проти буденщини Індивідуальна вистава картин — це вже подія у житті мистця і на шої спільноти. І коли проголоше но виставку картин Марії Красно- носової, це всіх зацікавило. Про її мистецький шлях дотепер мало бу ло відомо. Тому хотілось погляну ти на її творчі зусилля й пізнати цю мистецьку індивідуальність. На виставці зустріла нас неве ликого росту жінка. Її постать губилась серед великих полотен, але в теплі її усмішки та в сяйві її очей відчувався звязок із цим сві том кольорів і ліній. Розмова на- вязалась дуже легко. — Коли я почала малювати? — промовила вона. — Це трудно ска зати. Фарбами й кистю я стала орудувати щойно коли приїхала до Америки, отже 12 літ тому. Але туга за лініями й барвами дрімала в мені від дитинства. Часом, коли не було паперу, (а це діялось під час І. світової війни), то я рису вала дручком по піску. Вона усміхнулась до свого спо мину. — Для навчання рисунку не було в мене умовин. Батьки не могли цього дати, а потім життя поставило свої вимоги -— заробіт- кова праця й подружнє життя, ма теринство. І так це все перемага ло тягу до мистецтва. Аж врешті Америка мені допомогла... — Як це так, — засміялась я. — Дехто нарікає, що Америка вби ває пориви таланту... — А в мене навпаки! Коли ми почали тут пробиватись, (а це не було легко, це ж знаєте), то я вже не могла перемогти себе. Раз, пе ребуваючи сама вдома (я ж боя лась навіть своїй рідні признатись про те), стала рисувати китицю квітів, що стояла на столі. Ось во на — п-ні Марія видобуває з за кутку залі невеличку картину, на якій поблідлими кольорами всміха ються головки квітів. — Фарба вже покришилась на них. Бо ж я малювала тим, що саме мала в хаті — шкільною крейдою, тушом, губним олівцем, чорнилом. Але я бережу цей образок, бо він показав мені дорогу. Пані Марія розказує, як поволі призналась чоловікові у своєму замилуванні. Він прийняв це до волі скептично, але й не боронив. Навіть провів її кілька разів, коли стала малювати краєвиди. І так вона набрала відваги і записалась до малярської школи. В Едукей- шенел Елаєнс пропрацювала вона 4 сезони. — А поміж те все поспіх і на пружена праця. Бо ж треба було заробити на прожиток! Нераз пра цюєш у фабриці, де гуркотять ма шини і праця горить у руках, а и думці снуються кольори й тіні. 1 вже по дорозі додому зарисову ється і вже хочеться це перелляти на папір, але ні — треба обід дати родині. І вже по всьому, ввечорі — годинка-дві для мене, для мого малювання... Ось як постав мистець із Марії Красноніс. Із бунту проти буден щини, проти напруженого темпа... Треба признати, що Америка в цьому допомогла. Бо хоч придави ла зразу, проте дала змогу вчи тись і виставляти. І пані Марія розказує, як вона вперше показала свої картини на вулиці в Грінвіч Віледж. Це, як ві домо, частина Ню Йорку, де ми- стці виставляють двічі в рік, у чер вні й вересні. Там треба зареєстру ватись на місце і можна зайняти його за невеликою оплатою від 12 год. до сумерку. Коли дощ, тоді треба поспішати до сховку картин, що тут же близько знаходиться. — Це доволі томливе зайняття, але дає багато цікавих зустрічей. Під кінець тижня там хмари відві дувачів. Бо ж це вже відоме в Ню Йорку видовище й неодин відомий маляр там починав. Та тепер уже пані Марія там не виставляє. Її твори вже виставля лись у Саліван Арт Ґаллери, Едем Егаб Арт Галери. Бере участь у виставках Обєднання Українських Мистців, а цього року вперше у Образотворчій Виставці Жінок- Мисткинь. Врешті рішила влашту вати самостійну виставку у примі- Марія Красноніс біля своєї картини Maria Krasnonis who recently exhibited her paintings in the Ukrainian Club in N ew York Марія Красноніс: Соняшники Maria Krasnonis: Sunflowers
Page load link
Go to Top