Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Із буяту проти буденщини Індивідуальна вистава картин — це вже подія у житті мистця і на шої спільноти. І коли проголоше но виставку картин Марії Красно- носової, це всіх зацікавило. Про її мистецький шлях дотепер мало бу ло відомо. Тому хотілось погляну ти на її творчі зусилля й пізнати цю мистецьку індивідуальність. На виставці зустріла нас неве ликого росту жінка. Її постать губилась серед великих полотен, але в теплі її усмішки та в сяйві її очей відчувався звязок із цим сві том кольорів і ліній. Розмова на- вязалась дуже легко. — Коли я почала малювати? — промовила вона. — Це трудно ска зати. Фарбами й кистю я стала орудувати щойно коли приїхала до Америки, отже 12 літ тому. Але туга за лініями й барвами дрімала в мені від дитинства. Часом, коли не було паперу, (а це діялось під час І. світової війни), то я рису вала дручком по піску. Вона усміхнулась до свого спо мину. — Для навчання рисунку не було в мене умовин. Батьки не могли цього дати, а потім життя поставило свої вимоги -— заробіт- кова праця й подружнє життя, ма теринство. І так це все перемага ло тягу до мистецтва. Аж врешті Америка мені допомогла... — Як це так, — засміялась я. — Дехто нарікає, що Америка вби ває пориви таланту... — А в мене навпаки! Коли ми почали тут пробиватись, (а це не було легко, це ж знаєте), то я вже не могла перемогти себе. Раз, пе ребуваючи сама вдома (я ж боя лась навіть своїй рідні признатись про те), стала рисувати китицю квітів, що стояла на столі. Ось во на — п-ні Марія видобуває з за кутку залі невеличку картину, на якій поблідлими кольорами всміха ються головки квітів. — Фарба вже покришилась на них. Бо ж я малювала тим, що саме мала в хаті — шкільною крейдою, тушом, губним олівцем, чорнилом. Але я бережу цей образок, бо він показав мені дорогу. Пані Марія розказує, як поволі призналась чоловікові у своєму замилуванні. Він прийняв це до волі скептично, але й не боронив. Навіть провів її кілька разів, коли стала малювати краєвиди. І так вона набрала відваги і записалась до малярської школи. В Едукей- шенел Елаєнс пропрацювала вона 4 сезони. — А поміж те все поспіх і на пружена праця. Бо ж треба було заробити на прожиток! Нераз пра цюєш у фабриці, де гуркотять ма шини і праця горить у руках, а и думці снуються кольори й тіні. 1 вже по дорозі додому зарисову ється і вже хочеться це перелляти на папір, але ні — треба обід дати родині. І вже по всьому, ввечорі — годинка-дві для мене, для мого малювання... Ось як постав мистець із Марії Красноніс. Із бунту проти буден щини, проти напруженого темпа... Треба признати, що Америка в цьому допомогла. Бо хоч придави ла зразу, проте дала змогу вчи тись і виставляти. І пані Марія розказує, як вона вперше показала свої картини на вулиці в Грінвіч Віледж. Це, як ві домо, частина Ню Йорку, де ми- стці виставляють двічі в рік, у чер вні й вересні. Там треба зареєстру ватись на місце і можна зайняти його за невеликою оплатою від 12 год. до сумерку. Коли дощ, тоді треба поспішати до сховку картин, що тут же близько знаходиться. — Це доволі томливе зайняття, але дає багато цікавих зустрічей. Під кінець тижня там хмари відві дувачів. Бо ж це вже відоме в Ню Йорку видовище й неодин відомий маляр там починав. Та тепер уже пані Марія там не виставляє. Її твори вже виставля лись у Саліван Арт Ґаллери, Едем Егаб Арт Галери. Бере участь у виставках Обєднання Українських Мистців, а цього року вперше у Образотворчій Виставці Жінок- Мисткинь. Врешті рішила влашту вати самостійну виставку у примі- Марія Красноніс біля своєї картини Maria Krasnonis who recently exhibited her paintings in the Ukrainian Club in N ew York Марія Красноніс: Соняшники Maria Krasnonis: Sunflowers
Page load link
Go to Top