Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Українки у міністра іміграції НОВІ ВИДАННЯ Не всім, мабуть, відомо, що в теперішньому канадійському уря ді пост міністра іміграції займає жінка. Це пані Ферклоу. правник і громадська діячка. Недавно тому прийняла вона делегацію українок з Монтреалу. Нагода для того трапилася ціка ва: святкування 75-ліття жіночого руху. Українські жіночі організа ції в Монтреалі задумують вша- нувати це академією й рішили за просити паню міністра на промов- іі я . 1 так при кінці лютого ми втрій- ку (д-р Галина Рудницька, Люба Ж ук і я) вибрались у дорогу. На ше інтервю було назначене на год. 4-ту по полудні. Трохи хвилюю чись ми увійшли в її просторе, прикрашене квітами бюро. З ми лою усмішкою прийняла нас пані невеликого росту, зодягнена ви шукано елегантно. Почалась розмова. Пані Ферк- лоу ділова, але овіяна чаром, слу хала з увагою наших слів. По кіль кох хвилинах розмови вже навя- зався в нас контакт. Ми побачили в ній жінку, що вміло поєднала свої обовязки державного діяча із увагою гостинної дами, щ о прий має 'відвідувачів. Нашу справу реферувала п-ні Люба Жук, сказавши приблизно таке: „Ми приїхали, як відпоруч- ниці українських жіночих органі зацій Монтреалу, щоб висловити вам нашу пошану, як першій жін ці-міністрові федерального уряду Канади. Ми свідомі того, що пост, який ви займаєте, став жінці до ступний внаслідок довголітніх зма гань зорганізованого жіноцтва. Водночас ми особливо раді, що са ме вам припав пост міністра імі грації і громадянства, бо вам — жінці, матері й дружині — найкра ще зрозумілі труднощі, на які на трапляють імігранти в новій країні поселення. Українські жіночі організації Монтреалу підготовляються тепер до відзначення 75-ліття україн ського жіночого руху і з цієї на годи ми хотіли б вас, шановна па ні, запросити як головного про мовця на цьому святі". Пані Ферклоу мило усміхнулась. Вона сягнула за термінарем і ми вже знали, що можемо числити на її участь. Весняні місяці вже бу ли зайняті. Врешті зупинилась во на на суботі 23-го травня. Неділь пані міністер не брала під увагу, бо неділі вона проводить виключ но з родиною. Коли вже полагоджено справу доповіді, розмова поплила -невиму шено. Ми говорили про Канаду, як країну успіхів і великих можливо стей. Пані Ферклоу розпитувала ri-ню Рудницьку про її лікарську практику й умовини праці, а з пан ною Любою Жук знайшла спільну тему у ділянці музики. Тоді ми до відались, що дорослий син пані Ферклоу є музика, хоч крім музи ки має другий, може дещо більш „певний" фах — чартерованого рахівника. Але це не перешкоджає йому виступати на телевізії й ін ших програмах. Під кінець ми зробили з п-нею Ферклоу спільну світлину і пере дали їй брошуру про визначних українських жінок (англ. мовою), яку вона з зацікавленням перегля дала. Врешті прийшов нам час про щатися. Ми відчули, що покидає мо тут особистість, що увійшла сміливо на трудний шлях держав ного діяча, але не затратила нічого з жіночої ніжности й чару. Може й ми зацікавили її хоч трохи на шою справою. В кожному разі зробили до того перший крок. Христя Паліїв-Турченюк Олена Василева: Українська Книжкова Палата перед її зни щенням у роках 1930— 1933. „У- країнський Збірник", книга 12. Видання Інституту Вивчення СССР — Мюнхен, 1958. Ст. 64. Опіка над книжкою, її реєстра ція й перевиховання — це ознака культурно виробленого суспіль ства. У цьому напрямку різні на роди виробили свої окремі уста нови й системи. Тому цікаво дові датись із праці О. Василевої, що в молодій українській державі вже ЗО. квітня 1918 р. оголошено за кон про утворення Управління у справах друку. Ще в 1917 р. став виходити бібліографічний журнал „Книгар" під редакцією Миколи Зерова. А дня 24. січня 1919 за сновано в Києві Головну Книжко ву Палату. У своїй праці О. Василева роз гортає історію цієї установи. По літичні події не сприяли її розвит кові. У 1922 р. її функцію пере йняла Українська Книжкова Пала та в Харкові. Тут праця йшла теж із перешкодами: при малому штаті працівників їм ще й затримувано виплату платень. Лиш велика від даність їх вдержувала установу на належному рівні. У дальшому авторка проходить доповіді й постанови чотирьох на рад директорів Книжкових Палат. Ясно зарисовується в них тенден ція до централізації цієї ділянки. Відважно боронили становища У- країнської Книжкової Палати її тодішні керівники. Та поволи на ближався її розгром, що зустрів на початку 30-их років усі укра їнські культурні установи. Працівники книжки з зацікав ленням прочитають цей огляд, що говорить багато і не-фахівцям. Л. Б. ДОПОВНЕННЯ РІЧНИКІВ Одна наша прихильниця пожер твувала нам весь свій запас давніх чисел Нашого Життя. Тому проха ємо всіх тих, що давніше зверта лись за числами для доповнення річників і не могли їх дістати, по- новно зголоситись. Давні річники Нашого Життя можна буде допов нити. Наша делегація у міністра іміграції: Зліва: п-ні д-р Галина Рудницька, мі ністр іміграції п-ні Ферклоу, п-ні Хри- стина Турченюк. — На світлині поруч міністра іміграції Канади станули внучки учасниць альманаху „Перший вінок" Honorable Mrs. Ellen Fairclough, M inister of Immigration of Canada, shown w ith a delegation of Ukrain ian wom en when she received them recently in Montreal. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top