Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
У НАШІЙ ХАТІ Добір назв МЯСИВО Слово „мясйво" означає збірне поняття і в українській літератур ній мові має тільки форму однини. Отже, не можна казати чи (писати „різні мясива“, а тільки „різне мя- сиво“. У М. Рильського на доказ цього маємо таке речення: „Огні розкладено, кипить у казанах, шкварчить і смажиться мясйво всіх гатунків“. До мясива належать мясні вироби (продукти) і мясні страви (не „потрави", дарма, що це слово трапляється в мові де яких українських письменників, ,напр., у Котляревського). Мясні вироби — це: ковбаси усяких гатунків (з краяного, пере важно свинячого, й меленого мя- rtSL. лівеона^шовяна, салямі і т. п.), ^сїїейски (не „ковбаски, бо це здрібніла форма 'від слова „ковба са" взагалі), сальцесон (чи „кен дюх.” у мові селянській), шинка (ціле свиняче стегно — „окіст", а не „окорок", як часом дехто з наддніпрянців, під впливом росій ської мови, каже), різні паштети (вироби з печінки й легенів), бе кон і взагалі всяка вудженйна Сне „■копчені1* вироби— це російське). Мясні страви — це: печеня (рів нобіжно з цим дехто вживає „сма женя" — напр. у праці „Україн ські страви", виданій у Києві 1957 року), битки, січеники, кручени ки, завиванці, голубці, ґуляш, уся ка душенина, рубці (або фляки), холодець (не „студенець" і не „драглі"), кишка (з гречаною ка шею). Якщо говорити про «азви (тер міни-слова), уживані при готуван ні мясних виробів та страв, то тре ба згадати таке: ковбаси й кендюх начиняють (напихають у них мя- са), варять або смажать, вуджени- ну вудять, печеню-смаженю сма жать, тушкують, кури — печуть. Деякі з цих усіх назв чужомов ного походження і прийшли в у країнську мову разом із побуто вим запозиченням самих страв. Давно запозичені майже втратили свій чужомовний вигляд (напр. ковбаса, з польського kieibasa; шинка — з нім.), а недавно запо зичені цей свій вигляд ще виразно зберігають (напр. англійські „біф штекс" і „ростбіф", франц. „ко тлети"). Заміняти їх українськими ново творами не можна, бо їх уже ши роко вживають на всій території української мови. Зате не слід у- живати „руляда". бо на те є укра їнське слово „завиванець", ані „місток" замість „грудинка", ані „шницель" замість „січеник". Чу жомовні слова й назви є в усіх культурних мовах, то ж без них не може обійтися й українська. Ч.-Ч. ЗРІЗУВАНІ КВІТИ Колись можна було стрінути у вітальнях штучні квіти, пальми з полякерованого паперу і такі по дібні „прикраси". Сьогодні, коли і де затримались вони, то хіба нага дують, що господиня не цікавить ся модерним влаштуванням хати, або брак в неї естетичного смаку. До сучасного мешкання нале жать живі квіти. Хочемо милува тись їх природними формами й красками, що ними Господь Бог їх обділив. Однак не сміємо забува ти, що ті квіти живі й потребують належної уваги й піклування. Зрізувати квіти треба все вран ці, або з конечносте увечорі. Ні коли не робити цього в полуднє, чи взагалі під час спеки, бо тоді вони отяжілі і скоріше вянуть. Са ме нічний спочинок і рання роса роблять їх більш відпорними. Кві ти треба зрізувати ножем або но жицями, а ніколи зривати. При зриванні ушкоджуються клітини рослин у билі і не дають йому по тім змоги втягати воду. Не слід також довго тримати зрізаних кві тів у руці. Теплота нашої руки у- діляється квітці і її соки перед часно всихають. Коли треба квіти переносити, слід їх легко звязати, запакувати в папір і нести їх кві тами вниз. В цей спосіб бережемо їх від сонця, а зимою від морозу. Є квіти, що їх можна зрізувати лиш розквітненими, бо їх пупянки не розквітають у воді. Це — бу зок, фльокси, лицарська острога, жоржини, гортензії. Знов троян ди, туліпани, ромени, а особливо глядіолі зрізуємо перед розквіт- ненням, а вони нам у кімнаті, у ва зах, покажуться у повній красі. Туліпани й прімулі зрізуємо, на скільки можливо, скісно, щоби по верхня, якою вони втягають воду, була якнайбільша. В бузку, троян дах, хризантемах і всіх квітах із дерев і кущів розколюємо трішки било і усуваємо дещо з верхньої кори, бо не дерево, а кора прово дить воду. Квіти, що видають мо лочко, як наприклад маки, злегка надпалюємо. Тоді цей сок-молоч- ко ціпеніє і не може затикати клі тин, що допроваджують воду до листків і квітів. Під час транспорту напр. автом найкраще загорнути била в мокру стирочку. Роман Коцик ІЗ ЛИСТІВ ДО РЕДАКЦІЇ НОВИЙ ПОЧИН Вітаю новий почин Редакції: пома зувати світлини українських мешкань із вишивками й керамікою. Це додасть охоти і поможе неодній українській господині впроваджувати ці проекти до своїх помешкань. Зиновія Камінська, Дітройт Радіємо цим Вашим признанням ? прохаємо піддержати новий почин своєю співпрацею. Напевне знаєте в Вашій місцевості помешкання, що їх українська господиня старалась по- своєму прикрасити; Зверніть їй увагу на те, що цей або інший куток у її мешканні варто відфотографувати і післати до Нашого Життя. Сьогодні в кожній хаті є апарат. Будемо вдячні за Вашу допомогу. — Р е д.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
