Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
ЗАХОЧЕШ І БУДЕШ ЩЕ ПРО ЗАВДАННЯ МОЛОДІ Всюди в Америці бачимо вели ке зацікавлення справами сходу Европи. Тут вивчають мову, істо рію, географію й господарство тих земель, а до спеціяльних і військо вих шкіл запрошують вчителів, що мусять підготувати своїх уч нів до певних завдань. Незабаром збільшиться :в Америці кількість спеціалістів, що знатимуть краще або гірше ці справи. Якже соромно буде українській молоді, коли вона знатиме свою Батьківщину гірше від чужинців? Чи ж ‘будуть вони нас шанувати, а якби треба було, допомагати нам, коли ми самі не викличемо в них до себе пошани? Щоб нам допомагати, вони мусять з нашо го боку бачити готовість до най більшої посвяти. Тільки тоді вони вважатимуть нашу справу дійсно поважною, а нас, яких батьки й діди-переселенці своєю твердою працею теж помогли Америці в розбудові її держави, гідними під тримки. На своїй інавгурації пре зидент Айзенгавер сказав перед Капітолем: Це є наш край, наш дім, але ще не цілий наш світ. А наш світ широкий, обіймає всі народи, а на тому широ кому світі є багато непорозумінь. Но вопосталі до самостійного буття на роди хотять забезпечення своїх країн. Американці завжди ставились із симпатією до всіх поневолених — гре ків, ірляндців, мадярів, кубинців — в кожний мент може спалахнути непри язнь до чужої держави, що заплями ла себе тиранією“ („Американська епопея“, Джеме Трослоу Адамс). З другого боку російська емі грація веде свою ворожу нам про паганду. На грунті „українського питання" вона солідарна між со бою від лівих до правих. Постійно зявляються брошури, статті і кни ги, ворожі до наших визвольних змагань. І нема чому дивуватись, коли їх впливам підлягають чу жинці, коли з нашого боку слаба протидія і є ще чимало людей на ціонально невироблених. Крім то го російська еміграція має здавнд звязки, більші, ніж маємо ми, про- * Гл. чч. 2, 3, 4, 8. сто вже тому, що є державним на родом протягом століть. Тому перед українською емі грацією й молоддю стоїть велике завдання — силою своєї правди переконати світ. Це розкриває ве личезні обрії перед людиною — боротьба за тіло і душу україн ського народу. В цій меті все шляхетне, бо в ній немає насилля, немає хижацьких намірів загарба ти чуже. В ній лиш справедливість і все чесне. За неї боролося все, що було кращого в Україні про тягом кількох століть. Це бороть ба, на яку благословляє батько свою дитину, за яку загинути — не невдача, але честь. Але й та ча стина українців, яка залишиться тут назавжди, може й звідсіля ро бити багато для України, хоч ки пуче, бурхливе життя чекає саме тих, хто повернеться до зруйно ваного дому. Все ж і тут можна сильно підтримувати українську справу в такі критичні, а важливі для неї часи: збірками, статтями в американській пресі, посилкою ліків, харчів, літератури, а як ви никне потреба, зброї й амуніції. Саме тому українській молоді в еміграції призначено відіграти ви їмкову ролю в утворенні україн ської державности на підмурівку творчих зусиль багатьох поперед ніх -поколінь. Саме тому україн ська молодь повинна станути на більшій висоті, як молодь інших народів. Бо ми безнастанно ведемо боротьбу за своє творче життя, за право на своє висловлення у все світі. У вихованні молоді не можна забувати ще однієї ділянки — мо ральної. Щоб молодь нашу шану вали не лиш за її знання, але за її характер, в якому мусять бути ви- плекані кращі риси ідеалів нашого минулого. Під словом виховання характеру я розумію не лиш висо ку мораль, вміння відрізнити волю від сваволі, але й виховання волі. Ще Горацій казав: „ти мусиш мати серце тричі окуте бронзою“. А в повісті для дітей „Малий лорд Фаунтлерой" є характеристична сценка. Гордий лорд спостерігає вдачу свого 7-літнього внука, що виховувався в ЗДА. Він мусить пе рейти до їдальні через кілька заль. Удаючи слабого, він міцно спира ється на плече хлопчика. Хоче ви пробувати характер внука, чи він вміє мовчки і терпеливо зносити біль. У давній Англії велику увагу звертали на вироблення характеру і створили тим велику імперію. Нехай ні добра, ні лиха нагода Не змінять обрану тобою путь. (Р. Кіплінґ) Генерал Ногі, що взяв Порт Ар- тур, сказав: У кожному бою пере можцем залишається той, хто ма тиме силу протриматись чверть години довше, як його противник. І в нашому народі вишкіл волі має свої традиції. За часів Воло димира Мономаха, перед походом на половців всі князі були пере йняті однією думкою: „Дай нам, Боже, зложити свої голови за хри стиян і за руську землю і бути за численими .між мучеників11. (Київ ський літопис). Сувора дисципліна була і в запорізькому ордені. „Ко ли козак прокрався... це рахува лось ганьбою всьому козацтву: його, як безчесного, привязували до стовпа і клали біля нього дуби ну, якою всякий прохожий пови нен був вдарити його, поки таким чином не забивали його на смерть“. („Тарас Бульба11). Ці люди знали, що лиш сувора дис ципліна й висока мораль створює силу. А відродження держави з розхитаною мораллю неможливе взагалі. В різних формах велася й ведеться боротьба. „Дух цієї бо ротьби овіває націю й нас, частину її, що перебуває на чужині14 (С. Петлюра). Важливе й те, що молодь лег ше, як люди старші, може знайти контакт із народами своїх країн поселення. І тому саме вона буде в скорому часі в широких масах тих держав репрезентувати укра їнців на еміграції. Можна сказати, що українська молодь гідно ре презентує себе в школах. Хай і далі гарно вчиться і гідно себе по- е о д и т ь , зєднуючи тим пошану сво їх вчителів і співучнів. Хай виграє у спортових змаганнях, в тури
Page load link
Go to Top