Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Свята Вечеря шому столі. Рвучким рухом вона протестує: — Ні, дякую. В мене мрійливий настрій, а ви обі балакаєте вже дві години, як сороки! —■ Алеж дорога моя, ми диску туємо на поважні теми, відповіла їй із гідністю пані Бернар. Тому й мовчанка при нашому столі. Перериває її все ж таки пані Леман; коли вкусила паштетика: — Ох, немає паштетиків, як на Україні! Не думайте, що я не знаю вашої країни! Я ж їздила туди в 1936 р. з французькою делегаці єю. Була в Києві й Одесі, огляда ла колгоспи... І там у поїзді я зу стрілась із українкою, що говори ла по-французьки й розкрила мені всі тайни вашої кухні. До речі ка жучи, це не була комуністка... Це добра нагода. Я піддержую її кулінарні відомості й пригадую, що в тій найбільш врожайній кра їні Европи був таки найстрашні ший голод у 1933, що його мій батько теж пережив. Пані Леман забуває про свій „мрійливий" настрій і ставить ме ні кілька питань, які свідчать про деяку її обізнаність із справою. Вона вказує на становище Украї ни в ОН, українську мову у шко лах і театрах УССР, українські ви давництва, тощо. Швидко знахо джу аргументи, що доказують їй поверховність і фальш цих пока зових осягів. Вона хитає головою. — Я розумію вас, каже. Але ми — реалісти. Життя йде вперед... Розумію вашу трагедію, бо ж ви маєте певне завдання. Але чи жит тя не перейде понад вами? Збираюсь відповісти. Мабуть щось у моєму обличчі штовхнуло пані Бернар, бо вона живо вки нула : — Що це з вами? Балакаєте, як ціле стадо .сорок! ;— О ні, моя дорога, ми дискуту ємо на поважні теми! І я тут чогось навчилась, відповіла пані Леман, всміхаючись. Вечеря закінчилась. Входимо знов до автобусів. їдемо мовчки повз величавий краєвид Греції, розворушені нашими думками. А завтра знов почнеться мій день ,,заприязненої“ делегатки. Але я вже збагачена досвідом двох розмов... їх ще треба закінчити! Наталя Гладій, Париж Дорога Мухо! Ось Ти завдала імені завдання, мов учитель у школі. Описати Свят-Вечір! Свят-Вечір на чужій землі та .серед своїх — скільки ду мок і почувань! Запросила Ти мене на Святу Ве,- черю, що її 'влаштовує СУА. А я запрошення прийняла. Та в мене чомусь 'ніщо гладко не йшло <в мо єму житті. Чому й це .мало б від бутись без перешкод? Прийшла дюдому, глянула на записний ка лендар, а там під тією ж датою — інше догоїворення. Запрошення на обід до старих знайомих ще з краю. Мов стріла перелетіла мені думка через голову: — А може б і їх із собою взяти? Закликала їх, розказала. Це ста рі емігранти й звичай цей знають. Ще й коли приобіцяла, що гам бу дуть подавати і купо, і борщ, і ва реники, і голубці — зараз пого дились. Потім вагалась, чи зроби ла добре. Вони гейби дали мені до зрозуміння, що йдуть зо мною не з інших сентиментів, а лиш кулі нарних. Чи я добре зро-била? Але •нехай уже буде. Ми умовились стрінутися в першій годині коло церкви. Та дивлюся на ,,дванад цяти^ у церкві — хто прийшов? Мої гості! Це нічого дивного для тих, що до церкви ходять. Але побачити хИ Х , що ніколи до церкви не йдуть — це радісна несподіванка. І я по думала собі: — Ви собі сьогодні на ,,кутю“ заслужили! По Службі Бо жій мої го.сті приступили до і МЄНЄ й разом попрямували ми до залі. Зразу не знали 'В котрий бік пуска тись. Я чужа на цьому терені, а мої гості ще більше. Та ми україн ським інстинктом пішли за людь ми — і прийшли аж під двері залі, де все вже було святочно-пригото ване. Столи в три ряди, а .накінці на поперек ще один (для отців і ко мітету). Всі -білими ‘скатертями на криті і все було «а столах приго товане, лиш сідай святкуй! Го стей приходило все більше й біль ше... В короткім часі майже всі місця були зайняті. Коло мене сі ли: молоді батьки із хлопчиком Павли'ком, що йому 9 місяців. Ка зали, що не мали з ким дитини ли шити. Мої гості цікаво розглядались. Від коли вони в Америці (1927), не .бували вони в .наших кругах. Бачила, що вони вдоволено диви лись одне на одного і мені казали: ■— Ми багато втратили в наш ому Ж И Т Т І, ЩО не М'али змоги сходитись із нашими людьми. Засвітили с.вічки... Повставали го.сті головного сто ла і о. Трешневський почав моли тись на голос. Повставали й ми і почали голосно молитись за ним. Всіх огорнула святочна хвилина і всі відчули традиційну атмосферу Святої Вечері. Після молитви пані Бережанська, б. голова відкрила вечір, звертаючись із гостинним при-вітом до всіх присутніх. Потім передала слово пані Хомяковій, яка мала ролю ,,товстмастра“. Почали подавати кутю. Слідував борщ — пі-сний, але дуже добрий. Один із отців почав колядувати. Більшість присутніх тягнула го лосно за ним. І так їли ми й коля дували, колядували й їли і прислу хувались, як пані Бойчукова від читувала свій ,,товст“, пригадуючи ■нам традиційне Різдво на рідній землі... Подавали вареники й голубці. А що були дуже смачні, то полуми ски скоро опорожни-лись. Почались промови. Наперед о. Трешнев-ський, а потім о. Княги- ницький і о. Балабан. Згадували традицію Різдва Христового по на ших селах, буревій війни та всі її жертви і що можемо бути щасливі, бо можемо святкувати у свободі й роскошах на вільній землі Ва- шінгтона. Я 'Слідкувала за промо вами та чогось мої думки кружля ли колом, більшим та більшим і на раз я знайшла себе багато літ то му, ще вдома, у батьків, за морем... Сиділа я на правім -коліні свого батька, а мій брат Славко, молод ший на два роки, на лівому коліні. Ми притулились до нього, а він нас гладив. Темінь сіріла. Батькове обличчя .сяяло раді стю. Казав, що мати пішла шукати ангела, що має нам принести ялин ку. Святий Вечір зближався. Вже смеркало, а ми діти були чемні, як (ГІродовження на ст. 8) Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
