Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Свята Вечеря шому столі. Рвучким рухом вона протестує: — Ні, дякую. В мене мрійливий настрій, а ви обі балакаєте вже дві години, як сороки! —■ Алеж дорога моя, ми диску туємо на поважні теми, відповіла їй із гідністю пані Бернар. Тому й мовчанка при нашому столі. Перериває її все ж таки пані Леман; коли вкусила паштетика: — Ох, немає паштетиків, як на Україні! Не думайте, що я не знаю вашої країни! Я ж їздила туди в 1936 р. з французькою делегаці єю. Була в Києві й Одесі, огляда ла колгоспи... І там у поїзді я зу стрілась із українкою, що говори ла по-французьки й розкрила мені всі тайни вашої кухні. До речі ка жучи, це не була комуністка... Це добра нагода. Я піддержую її кулінарні відомості й пригадую, що в тій найбільш врожайній кра їні Европи був таки найстрашні ший голод у 1933, що його мій батько теж пережив. Пані Леман забуває про свій „мрійливий" настрій і ставить ме ні кілька питань, які свідчать про деяку її обізнаність із справою. Вона вказує на становище Украї ни в ОН, українську мову у шко лах і театрах УССР, українські ви давництва, тощо. Швидко знахо джу аргументи, що доказують їй поверховність і фальш цих пока зових осягів. Вона хитає головою. — Я розумію вас, каже. Але ми — реалісти. Життя йде вперед... Розумію вашу трагедію, бо ж ви маєте певне завдання. Але чи жит тя не перейде понад вами? Збираюсь відповісти. Мабуть щось у моєму обличчі штовхнуло пані Бернар, бо вона живо вки нула : — Що це з вами? Балакаєте, як ціле стадо .сорок! ;— О ні, моя дорога, ми дискуту ємо на поважні теми! І я тут чогось навчилась, відповіла пані Леман, всміхаючись. Вечеря закінчилась. Входимо знов до автобусів. їдемо мовчки повз величавий краєвид Греції, розворушені нашими думками. А завтра знов почнеться мій день ,,заприязненої“ делегатки. Але я вже збагачена досвідом двох розмов... їх ще треба закінчити! Наталя Гладій, Париж Дорога Мухо! Ось Ти завдала імені завдання, мов учитель у школі. Описати Свят-Вечір! Свят-Вечір на чужій землі та .серед своїх — скільки ду мок і почувань! Запросила Ти мене на Святу Ве,- черю, що її 'влаштовує СУА. А я запрошення прийняла. Та в мене чомусь 'ніщо гладко не йшло <в мо єму житті. Чому й це .мало б від бутись без перешкод? Прийшла дюдому, глянула на записний ка лендар, а там під тією ж датою — інше догоїворення. Запрошення на обід до старих знайомих ще з краю. Мов стріла перелетіла мені думка через голову: — А може б і їх із собою взяти? Закликала їх, розказала. Це ста рі емігранти й звичай цей знають. Ще й коли приобіцяла, що гам бу дуть подавати і купо, і борщ, і ва реники, і голубці — зараз пого дились. Потім вагалась, чи зроби ла добре. Вони гейби дали мені до зрозуміння, що йдуть зо мною не з інших сентиментів, а лиш кулі нарних. Чи я добре зро-била? Але •нехай уже буде. Ми умовились стрінутися в першій годині коло церкви. Та дивлюся на ,,дванад цяти^ у церкві — хто прийшов? Мої гості! Це нічого дивного для тих, що до церкви ходять. Але побачити хИ Х , що ніколи до церкви не йдуть — це радісна несподіванка. І я по думала собі: — Ви собі сьогодні на ,,кутю“ заслужили! По Службі Бо жій мої го.сті приступили до і МЄНЄ й разом попрямували ми до залі. Зразу не знали 'В котрий бік пуска тись. Я чужа на цьому терені, а мої гості ще більше. Та ми україн ським інстинктом пішли за людь ми — і прийшли аж під двері залі, де все вже було святочно-пригото ване. Столи в три ряди, а .накінці на поперек ще один (для отців і ко мітету). Всі -білими ‘скатертями на криті і все було «а столах приго товане, лиш сідай святкуй! Го стей приходило все більше й біль ше... В короткім часі майже всі місця були зайняті. Коло мене сі ли: молоді батьки із хлопчиком Павли'ком, що йому 9 місяців. Ка зали, що не мали з ким дитини ли шити. Мої гості цікаво розглядались. Від коли вони в Америці (1927), не .бували вони в .наших кругах. Бачила, що вони вдоволено диви лись одне на одного і мені казали: ■— Ми багато втратили в наш ому Ж И Т Т І, ЩО не М'али змоги сходитись із нашими людьми. Засвітили с.вічки... Повставали го.сті головного сто ла і о. Трешневський почав моли тись на голос. Повставали й ми і почали голосно молитись за ним. Всіх огорнула святочна хвилина і всі відчули традиційну атмосферу Святої Вечері. Після молитви пані Бережанська, б. голова відкрила вечір, звертаючись із гостинним при-вітом до всіх присутніх. Потім передала слово пані Хомяковій, яка мала ролю ,,товстмастра“. Почали подавати кутю. Слідував борщ — пі-сний, але дуже добрий. Один із отців почав колядувати. Більшість присутніх тягнула го лосно за ним. І так їли ми й коля дували, колядували й їли і прислу хувались, як пані Бойчукова від читувала свій ,,товст“, пригадуючи ■нам традиційне Різдво на рідній землі... Подавали вареники й голубці. А що були дуже смачні, то полуми ски скоро опорожни-лись. Почались промови. Наперед о. Трешнев-ський, а потім о. Княги- ницький і о. Балабан. Згадували традицію Різдва Христового по на ших селах, буревій війни та всі її жертви і що можемо бути щасливі, бо можемо святкувати у свободі й роскошах на вільній землі Ва- шінгтона. Я 'Слідкувала за промо вами та чогось мої думки кружля ли колом, більшим та більшим і на раз я знайшла себе багато літ то му, ще вдома, у батьків, за морем... Сиділа я на правім -коліні свого батька, а мій брат Славко, молод ший на два роки, на лівому коліні. Ми притулились до нього, а він нас гладив. Темінь сіріла. Батькове обличчя .сяяло раді стю. Казав, що мати пішла шукати ангела, що має нам принести ялин ку. Святий Вечір зближався. Вже смеркало, а ми діти були чемні, як (ГІродовження на ст. 8) Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
