Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Ірод — І дійсно сам ти, на власні очі твої, бачив ту чудодійну зорю? І небо, що відтулилось? І чув ті над земні голоси, які стверджували, що дитина та є дійсно Божий Син, на дія народів? Геліодор — ,,тінь тетрархова“, як називали його дворяни, посте лився листом і розклав руки: — Міцний володар сам знає, що Геліодор не може вірити темним байкам темних вівчарів. Зрештою, дозволю собі гадати, що й тобі, великий, байдуже, чи Божий то Син, чи ні, пророк чи майбутній їх ватажок десь там народився. Хі ба ж Ромуль і Рем не обидва були синами Марса? Але ж переможцем може бути тільки один. Це ■—■ ти, наймогутніший... Тетрарх нетерпляче перебив рабське красномовство. — Стривай, але ж маги? Халдей ські мудрці, щось же вони тям лять. А говориш, що сам бачив, як вони вклонялись, як принесли да рунки. Ти ж сам чув їх пророц тва. — Не можу я, твій найвірніший раб і послушник, сказати, що не бачив того, на що дивились мої очі, або не чув того, що ввійшло у мої вуха... — І не повернули... Не прийшли назад до мене, хоч і наказав їм я це цілком певно, — думав у голос тетрарх. Ці думки так його дратували, що під його лівим оком засмикало й швидко замиготіло нервове трем тіння. Як завжди, коли Ірод втра чав рівновагу. ■— Може пізнали тебе? Чи ти прозрадив, йдучи з ними, що я те бе післав назирці? — Хто б посмів тебе зрадити, сонце всесвіту? — підвів на Ірода повні песької вірности, але також легкої тривоги, очі Геліодор. — Мудрість твоя, промінний, трохи осяяла й мене від часу, як в орбіті світла твого я перебуваю. Тож ні, володарю, я не йшов із ними, лиш за ними. Не відступав ані на крок. А в печері вифлеємській був я по між пастухами, кочовницьким вів чарем передягнений. Мудрці ж, як звелів ти назвати мандрівних отих зорезнавців, злякалися справжньої твоєї мудрости і втікли. Втікли, пануючий, бо ж зрозуміли, що їм місце між пастухами, а не за во- лодаревим бенкетом... Ірод витер 'рукою чоло. —■ Угу... бенкет... Так, ще сьо годні той бенкет... Стільки тих турбот і праці... А тут маєш ще то го Месію, Спасителя 'народів... — Та що таке перед твоєю міц цю Мессія? зайшовся щирістю Ге ліодор. --- Л И Ш ЄДИНЄ ТВОЄ ‘СЛОВО, єдиний рух твоєї .всевладної ру ки... Ірод примружив око, >а другим трохи призирлиіво дивився на сво го найдсвіренішого -слугу. Знав ціну улесливих .слів, але також знав ціну своєї влади і розмір 'СЛу- ХН Я Н О С ТИ , з якою прийшли кож ну його примху покірливі підда ні. Примружив і друге око, а губа ми глузливо посміхався. Справді — кого йому боятись? Плазуючих рабів, яким дарує золото? Чи тих, що не золото, ‘але щоденний хліб діставали з його ласки? Зробив рукою недбайливий знак, що хоче лишитись сам. Ге ліодор радий, що обійшлось без вибуху гніву, склавши руки на грудях, прикрашені нара-мен-ника- ми і кланяючись раз-у-раз, відсту пав до дверей. Нарешті замовк брязкіт його нашийних прикрас. Заслона повисла нерухомо над ви ходом і в покою тетрарховім за панувала повна тиша. Ірод зали шився у .своєму кріслі, що нага дувало курульне. Його тяжка дум ка розкручувалась помалу, немов повільний віл тяг велику вагу на високий копець. Нехай би дійсно Син Божий! Не хай собі... Чи ж мало було їх на світі, синів богів та богинь? Діо- НІ'С, Феб, Аполлон... І що з того? Вибудують кілька нових храмів, назначать нові .святкування. І до бре. Ні світ, ні людство на цьому нічого не втратять. Але ж те ди вовижне вірування, з яким він стрінувся тут, у Юдеї! Цей Месія нібито має 'Відібрати владу всім ■володарям, .стане одиноким, за ким підуть, кого будуть .слухати всі. Він обіцює радість і життя вічне... „Хто ж ти, що боїшся людини?“ згадав слова, прочитані їв тих не зрозумілих, таємних і темних про роцтвах юдейських. Студіював їх, бо ж той загадковий, прийдешній Мессія чомусь не йшов йому з го лови. „Боїшся людини, яка вми рає, а Господа, Творця свого забу- ваєш“ — говорить їх пророк Ісая. „Щоденно тремтиш перед лютістю гнобителя, що надумав стратити тебе“ Хм... Для них —■ гноби тель — це він, тетрарх... Ах, на всіх безсмертних! Добре! Коли вій гнобитель, то мусить він їм по казати, народженим і ненародже ним, і мудрецям, і пророкам, що там, де є він, Ірод-Тетрарх, не мо же й не 'буде іншого володаря, як тільки він сам. Досить! Жодних Месій, жодних спасителів і жодних надій! Він дбає сам про всіх і нема їм чого ані надіятись, ані вигляда ти .спасіння. Без пророків він і сам добре знає, кого взяти під захист, над ким простягти караючу руку... Але треба цей... непорядок якось припинити... Підвівся й підійшов до вікна. З-.поза відтягненої заслони ви лився на нього водограй променів вечірнього 'СОНЦЯ. Пурпур ЙОГО ІП'О- СЛа-В'СЯ йому до ніг, одяг його світ ляним плащем, увінчав червоною авреолею. — Почекайте! Я таки знайду на вас спосіб! промимрив, відверта ючись від сліпучого проміння. Не забудете довго мого наймення! Здалеку долітали звуки сурми, що сповіщали з юдейського храму, годину молитов... А «вечорі розмови гостей, співи й арфи не розгладили зморщок на тетрарховому чолі й не втишили підстрибування його повіки. Він все думав, автоматично перекида ючи з руки в руку охолоджуючу кришталеву кулю й помалу ви смоктував із келиха охолоджува не снігом вино. Гостей .огорнув неспокій. Т ур боти на чолі володаря, це хм'ари на небі: що більше їх, то більш неминуча хуртовина! Яка ж при чина? Вісті з Риму? Нездоровя? Ой, хто ж буде в неласці? На кому зірветься панська досада? Раптом блиснули тетрархові сі- ро-оливяні очі. Ірод упявся 'ПО ГЛ ЯД О М в рудоволосу сирійську та- «ечницю, що звивалась перед ним на широкому килимі. Танок її був низкою поз, переливаних мов гра Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
