Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Ірод — І дійсно сам ти, на власні очі твої, бачив ту чудодійну зорю? І небо, що відтулилось? І чув ті над земні голоси, які стверджували, що дитина та є дійсно Божий Син, на дія народів? Геліодор — ,,тінь тетрархова“, як називали його дворяни, посте лився листом і розклав руки: — Міцний володар сам знає, що Геліодор не може вірити темним байкам темних вівчарів. Зрештою, дозволю собі гадати, що й тобі, великий, байдуже, чи Божий то Син, чи ні, пророк чи майбутній їх ватажок десь там народився. Хі ба ж Ромуль і Рем не обидва були синами Марса? Але ж переможцем може бути тільки один. Це ■—■ ти, наймогутніший... Тетрарх нетерпляче перебив рабське красномовство. — Стривай, але ж маги? Халдей ські мудрці, щось же вони тям лять. А говориш, що сам бачив, як вони вклонялись, як принесли да рунки. Ти ж сам чув їх пророц тва. — Не можу я, твій найвірніший раб і послушник, сказати, що не бачив того, на що дивились мої очі, або не чув того, що ввійшло у мої вуха... — І не повернули... Не прийшли назад до мене, хоч і наказав їм я це цілком певно, — думав у голос тетрарх. Ці думки так його дратували, що під його лівим оком засмикало й швидко замиготіло нервове трем тіння. Як завжди, коли Ірод втра чав рівновагу. ■— Може пізнали тебе? Чи ти прозрадив, йдучи з ними, що я те бе післав назирці? — Хто б посмів тебе зрадити, сонце всесвіту? — підвів на Ірода повні песької вірности, але також легкої тривоги, очі Геліодор. — Мудрість твоя, промінний, трохи осяяла й мене від часу, як в орбіті світла твого я перебуваю. Тож ні, володарю, я не йшов із ними, лиш за ними. Не відступав ані на крок. А в печері вифлеємській був я по між пастухами, кочовницьким вів чарем передягнений. Мудрці ж, як звелів ти назвати мандрівних отих зорезнавців, злякалися справжньої твоєї мудрости і втікли. Втікли, пануючий, бо ж зрозуміли, що їм місце між пастухами, а не за во- лодаревим бенкетом... Ірод витер 'рукою чоло. —■ Угу... бенкет... Так, ще сьо годні той бенкет... Стільки тих турбот і праці... А тут маєш ще то го Месію, Спасителя 'народів... — Та що таке перед твоєю міц цю Мессія? зайшовся щирістю Ге ліодор. --- Л И Ш ЄДИНЄ ТВОЄ ‘СЛОВО, єдиний рух твоєї .всевладної ру ки... Ірод примружив око, >а другим трохи призирлиіво дивився на сво го найдсвіренішого -слугу. Знав ціну улесливих .слів, але також знав ціну своєї влади і розмір 'СЛу- ХН Я Н О С ТИ , з якою прийшли кож ну його примху покірливі підда ні. Примружив і друге око, а губа ми глузливо посміхався. Справді — кого йому боятись? Плазуючих рабів, яким дарує золото? Чи тих, що не золото, ‘але щоденний хліб діставали з його ласки? Зробив рукою недбайливий знак, що хоче лишитись сам. Ге ліодор радий, що обійшлось без вибуху гніву, склавши руки на грудях, прикрашені нара-мен-ника- ми і кланяючись раз-у-раз, відсту пав до дверей. Нарешті замовк брязкіт його нашийних прикрас. Заслона повисла нерухомо над ви ходом і в покою тетрарховім за панувала повна тиша. Ірод зали шився у .своєму кріслі, що нага дувало курульне. Його тяжка дум ка розкручувалась помалу, немов повільний віл тяг велику вагу на високий копець. Нехай би дійсно Син Божий! Не хай собі... Чи ж мало було їх на світі, синів богів та богинь? Діо- НІ'С, Феб, Аполлон... І що з того? Вибудують кілька нових храмів, назначать нові .святкування. І до бре. Ні світ, ні людство на цьому нічого не втратять. Але ж те ди вовижне вірування, з яким він стрінувся тут, у Юдеї! Цей Месія нібито має 'Відібрати владу всім ■володарям, .стане одиноким, за ким підуть, кого будуть .слухати всі. Він обіцює радість і життя вічне... „Хто ж ти, що боїшся людини?“ згадав слова, прочитані їв тих не зрозумілих, таємних і темних про роцтвах юдейських. Студіював їх, бо ж той загадковий, прийдешній Мессія чомусь не йшов йому з го лови. „Боїшся людини, яка вми рає, а Господа, Творця свого забу- ваєш“ — говорить їх пророк Ісая. „Щоденно тремтиш перед лютістю гнобителя, що надумав стратити тебе“ Хм... Для них —■ гноби тель — це він, тетрарх... Ах, на всіх безсмертних! Добре! Коли вій гнобитель, то мусить він їм по казати, народженим і ненародже ним, і мудрецям, і пророкам, що там, де є він, Ірод-Тетрарх, не мо же й не 'буде іншого володаря, як тільки він сам. Досить! Жодних Месій, жодних спасителів і жодних надій! Він дбає сам про всіх і нема їм чого ані надіятись, ані вигляда ти .спасіння. Без пророків він і сам добре знає, кого взяти під захист, над ким простягти караючу руку... Але треба цей... непорядок якось припинити... Підвівся й підійшов до вікна. З-.поза відтягненої заслони ви лився на нього водограй променів вечірнього 'СОНЦЯ. Пурпур ЙОГО ІП'О- СЛа-В'СЯ йому до ніг, одяг його світ ляним плащем, увінчав червоною авреолею. — Почекайте! Я таки знайду на вас спосіб! промимрив, відверта ючись від сліпучого проміння. Не забудете довго мого наймення! Здалеку долітали звуки сурми, що сповіщали з юдейського храму, годину молитов... А «вечорі розмови гостей, співи й арфи не розгладили зморщок на тетрарховому чолі й не втишили підстрибування його повіки. Він все думав, автоматично перекида ючи з руки в руку охолоджуючу кришталеву кулю й помалу ви смоктував із келиха охолоджува не снігом вино. Гостей .огорнув неспокій. Т ур боти на чолі володаря, це хм'ари на небі: що більше їх, то більш неминуча хуртовина! Яка ж при чина? Вісті з Риму? Нездоровя? Ой, хто ж буде в неласці? На кому зірветься панська досада? Раптом блиснули тетрархові сі- ро-оливяні очі. Ірод упявся 'ПО ГЛ ЯД О М в рудоволосу сирійську та- «ечницю, що звивалась перед ним на широкому килимі. Танок її був низкою поз, переливаних мов гра Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
