Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
УНАШІЙ ХАТІ Ще про нашу традицію Ледве почала діяти рубрика „Як водиться“, коли питання не пере риваються. Чому в нас водилось так, а тут інакше? Чому хтось вдо ма вміє прийняти гостя, а не вміє зробити цього .на громадському грунті? Чи можна ©сі наші тради ційні звичаї переносити ;на тутеш ній грунт? Ці питання нуртують. Дискуту ються у родинному гурті, потім переходять у круг знайомих. За лежно від теми й темпераменту — нераз доходить до палкої виміни думок. Бо збереження давніх форм нераз плутають із пошаною до традиції. А тут треба провести межу й добре усвідомити собі на прямну. Бо й справді, їв чому полягає на ша традиція? Чому поклиікуємось на .неї, коли влаштовуємо розкіш не прйняття на свята чи імянини? Або вішаємо вишиваний рушник на нашу ікону? Чи ставимо писан ку на Великодній стіл? Чи це оди нокі її прояви в нашому житті? Традиція —■ це поняття далеко глибше. Назовні — вона дійсно проявляється !Б тих дрібницях що денного побуту, що нам такі рідні. Але це не все. Ці звичаї є тільки зов-нішним проявом її. Її тлом є наша духовість, її шляхи й змаган ня. Це є клімат, в якому вона тво риться, росте і кріпне, Наприклад — гучні імянини. Традиція не полягає в багато за ставленому столі, в коштовних по дарунках, в голосній гостині. А в тій сердечності, з якою стрічали гостя в нас, на Україні. Гостин ність це знаменна прикмета на шого народу. ,,Гість в дім — Бог в дім“, каже приповідка. Звідтіля традиція відкритих дверей для кожного приятеля й знайомого. Звідтіля й гарно заставлений стіл, тепла зустріч, щира розмова. Або родинні взаємини. Наша ро дина творилась у побуті хлібороб ської країни, що все була загро- жена нападами. Тому така цупка її організація, тому в ній такий авторитет батьків. Цією пошаною до старших пронизане все наше життя. Доля не була ласкава до нас. Але їв найтрудніших умови- нах родина держалась разом і від стоювала своє право на життя. ї суть є власне в тому почуванні та його проявах, а не в зовнішніх формах співжиття. А ті форми? За них іде тепер властива боротьба. Чи .святкувати два чи три дні свят? Чи випрова джувати 14-літ.ню дівчину та ре презентативний баль? Чи влашто вувати далі гучні гостини, що втомлюють гостей і господарів? ..Оце власне вимагає провірки. Бо 'Суть традиції не в них. Вони вже не надаються для нових умо- вих, у яких живемо. Дехто мовчки занехує їх, а дехто ще борюка ється за них та вже зустрічає опір. Бо життя сильніше за нас і вима гає провірки. Бо й справді — хто може свят кувати три дні свят? Піти ввечорі на Богослуження, зустрітись свят ково при столі, пригадати давнє святкування ще можна. Але при ймати гостей при сьогоднішньому робітньому темпі другого й тре тього дня дуже трудно. Колись дівчата дуже молодо ви ходили заміж і тому матері спіши лись випровадити їх у світ. Там вони зустрічали відповідних собі юнаків, знайомились і забавля лись. Це була одна з небагатьох нагод до зустрічі молоді обох по лів. А тепер? Вік подружжя дівчат і хлопців значно піднісся. Разом із тим піднеслась і межа віку, коли впроваджують молодих дівчат у товариство. Весь культурний світ відмічує це, як окрему церемо нію, що має свій чар. Треба й нам це упорядкувати. А гучні гостини? І вони конеч ні у співжитті з людьми. Зустріч великого гурта людей перезнаиом- лює, лучить і обєднує людей. Але це не може бути одинокою фор мою гостиінности в нас. Бо вона дійсно занадто скоро вичерпує і знеохочує. І зводить гостей ДО од- ної-двох зустрічей у році. Тоді, коли країни з швидким життєвим темпом витворили різ но родні. форми гостин., що дозво ляють людям зустрітись у дуже нескладній формі. Оті безчисленні ,,па.рті“, що відбуваються навсто ячки, оті пополудневі чаї, де дій сно окрім чаю і тісточок нічого не подається — це все можливості зустрітись без великої втрати ча су, праці й навантаження шлунку. До цього всього треба нам при глянутись. Дарма, що це для нас незвичне і начебто незгідне з „на шими традиціями'*. Але воно лиш так видається. Бо 1 традиція лежить у чомусь іншому. А її з новою формою можна погодити. Зірка З листів до Р едакц ії Як давати банани дітям? Я чула, що банани є дуже цін ною поживою для дітей і я досить багато користала з того в відживі своєї дитини. Але пізніше вияви лося, що їй деколи банани шко дять. Коли й які банани можна да вати дитині? Заклопотана мати Дозрілі банани є незвичайно цінною поживою для немовлят та дітей. Вони важливі для дітей, я- ким треба прибути на вазі й для немовлят під час кишочних захво- рінь. Банани, що не є вповні дозрілі, мають у собі крохмаль (сторч) і тому вони тяжко-стравні. Дозріва ючи, їхній крохмаль перемінюєть ся в цукор. Тому лиш дозрілі ба нани треба давати дитині у сирому стані. Пізнаємо їх по брунатних цятках на лушпині. Варені чи пе чені банани є всі легко-стравні.
Page load link
Go to Top