Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
При розбудові установи Хоч стараємось слідкувати за жінками, що займають видатні по сти, проте не все їх завважуємо. Деяка праця — громадська, ми стецька чи 'професійна — відразу кидається у вічі. А друга пробігає нераз поза мурами установ і не має такого признання. А вона трудна й відповідальна. Такою можна назвати станови ще касієра Союзу Українців Като ликів „Провидіння" Вже від ряду літ займає його молода жінка. Па ню Стефанію Вовчак знає в укра їнській Филаделфії кожна дитина. Бо вона народилась і виросла у цьому місті і з ним головно звязана її праця. Знають її також членки Союзу Українок Америки. В її родині приналежність до СУА була тра дицією, бо її мати п-ні Марія Д е мяник є довголітньою членкою і урядничкою 42 Відділу, а була та кож його головою. А сама п-ні Стефанія вже від літ є членкою 52 молодечого Відділу і брала участь у багатьох починах Централі. — Як то час біжить — скаже кожна „давня" членка. Ще недав но памятаємо Демяників Стефу, як вона разом із іншими молодими дівчатами ходила до школи! А тут вона вже не тільки заміжня й ма ти чотирьох дітей, а також касіє- ром „Провидіння"! Так, час біжить дуже скоро. 0- собливо для тих, що вміють його наповнити працею і змістом. Бо шлях, що ним пройшла Стефанія Вовчок не такий простий і легкий. У школі вона не думала про бю- рову роботу. У середній школі взя ла академічний курс, мріючи стати вчителькою. І навіть почала студі ювати на університеті. Але часи були важкі й треба було заробля ти. Першу свою працю знайшла в великій компанії Сірса, де про- дужно сонце. А на дворах розгор тається вся пишнота нашого кня жого побуту, що впаде блиском у дитячі душі. Книжечка стане радісним Різд вяним дарунком нашої малечі. Від діли СУА займаються розпродаж- жю її і напевне доложать усіх старань, щоб її поширити. J1. Б. була пять літ. Потім (у міжчасі мо лода Стефанія вийшла заміж за п. Франка Вовчака) прийшла пра ця в міській податковій установі, яка тривала 7 літ. За цей час Сте фанія Вовчак пізнала бюрову пра цю й полюбила її. Попробувала своїх сил у книговодстві й інших галузях та стала повноцінним бю- ровим працівником. Та вкінці по кинула працю, коли обовязки ма тері покликали її. Чотири сини ви магали опіки. Але в 1951 р. трапилась нова на года. Союз Українців Католиків „Провидіння" потребував бюрової сили. Управа звернулась до неї з пропозицією, знаючи її досвід і досконале знання англійської мо ви. Стефанія Вовчак вагалась. Не хотілось залишати дітей, хоч бабу ня обіцяла допомогти. Але Стефа нія виростала в свідомій україн ській родині і змалку приглядалась до росту „Провидіння", бо хата її батьків була недалеко цієї уста нови. Вона цінила — як усі укра- їнці-католики — організацію, по будовану на християнських заса дах. Для неї „Провидіння" було частиною Рідного Краю на амери канській землі. І коли воно потре бувало її сил, то вона не могла відмовитись. І в лютім 1952 Стефанія Вовчак стала працювати. Допомагала по кійному тепер Дмитрові Кульчиць- кому в фін. референтурі, провади ла касову книгу, бо тодішній ка- сієр не міг багато часу уділити і полагоджувала все англійське ли стування. Праці було доволі. А коли в 1953 р. прийшло до ви борів, їй запропонували кандиду- вати. Вона вже була обізнана з працею установи. Але вагалась чи прийняти на себе відповідальність? Та управа й радні заохочували. Присутність тут народженої кан дидатки була корисна для устано ви. І це перерішило. З-поміж пяти кандидатів Стефанія Вовчак пере йшла. Від того часу працює самостій но. Касова книга, де вписує при ходи й розходи, банкові депозити й чеки, розмети членських вкла док — це все ділянка її праці. При 15.000 членів це не жарт! Нераз треба довше посидіти й болять пальці від рахункової машини. Але свідомість виконаної праці дуже приємна. Нераз, коли на засіданнях Ек- зекутиви обговорюють стан (по над 3 міліони майна і 222 Відділи) або пожертви зложені на церков ні і народні цілі (2.300 дол. на Духовну Семінарію у Вашінґтоні, 2.000 дол. на Духовну Академію у Стемфорді, 1.949.89 на обі Ді вочі Академії на Факс Чейзі і в Словтсбурґу, 770 дол. на допомогу залишенням, 425.00 дол. на Т-во ,,Пласт“ та багато інших), тоді Стефанія Вовчак відчуває, що во на, хоч у невеликій мірі, теж при чинилась до того. Бо своїм знан ням і вмінням вона допомогла на ладнати співпрацю між давніми е- мігрантами й новоприбулими і злу чити їх в одне ціле довкруги цієї християнської установи. А тепер, коли в кожній церковній будові в ЗДА, а і в багатьох світських по чинах, як оселі чи доми, є позич ки „Провидіння", то кожному яс но, яке значення для українсько го життя має ця установа. Стефанії Вовчак приходиться також виїжджати в терен. Це по трібне для контакту з членами і розвою установи. От наприклад у Редінгу біля Филаделфії спалю ють морґедж. Це ж велика врочи стість у парохії, а й радість для Стефанія Вовчак Mrs. Stefanie W ochok, T reasurer of the Providence Ass’n in Philadelphia.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
