Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
При розбудові установи Хоч стараємось слідкувати за жінками, що займають видатні по сти, проте не все їх завважуємо. Деяка праця — громадська, ми стецька чи 'професійна — відразу кидається у вічі. А друга пробігає нераз поза мурами установ і не має такого признання. А вона трудна й відповідальна. Такою можна назвати станови ще касієра Союзу Українців Като ликів „Провидіння" Вже від ряду літ займає його молода жінка. Па ню Стефанію Вовчак знає в укра їнській Филаделфії кожна дитина. Бо вона народилась і виросла у цьому місті і з ним головно звязана її праця. Знають її також членки Союзу Українок Америки. В її родині приналежність до СУА була тра дицією, бо її мати п-ні Марія Д е мяник є довголітньою членкою і урядничкою 42 Відділу, а була та кож його головою. А сама п-ні Стефанія вже від літ є членкою 52 молодечого Відділу і брала участь у багатьох починах Централі. — Як то час біжить — скаже кожна „давня" членка. Ще недав но памятаємо Демяників Стефу, як вона разом із іншими молодими дівчатами ходила до школи! А тут вона вже не тільки заміжня й ма ти чотирьох дітей, а також касіє- ром „Провидіння"! Так, час біжить дуже скоро. 0- собливо для тих, що вміють його наповнити працею і змістом. Бо шлях, що ним пройшла Стефанія Вовчок не такий простий і легкий. У школі вона не думала про бю- рову роботу. У середній школі взя ла академічний курс, мріючи стати вчителькою. І навіть почала студі ювати на університеті. Але часи були важкі й треба було заробля ти. Першу свою працю знайшла в великій компанії Сірса, де про- дужно сонце. А на дворах розгор тається вся пишнота нашого кня жого побуту, що впаде блиском у дитячі душі. Книжечка стане радісним Різд вяним дарунком нашої малечі. Від діли СУА займаються розпродаж- жю її і напевне доложать усіх старань, щоб її поширити. J1. Б. була пять літ. Потім (у міжчасі мо лода Стефанія вийшла заміж за п. Франка Вовчака) прийшла пра ця в міській податковій установі, яка тривала 7 літ. За цей час Сте фанія Вовчак пізнала бюрову пра цю й полюбила її. Попробувала своїх сил у книговодстві й інших галузях та стала повноцінним бю- ровим працівником. Та вкінці по кинула працю, коли обовязки ма тері покликали її. Чотири сини ви магали опіки. Але в 1951 р. трапилась нова на года. Союз Українців Католиків „Провидіння" потребував бюрової сили. Управа звернулась до неї з пропозицією, знаючи її досвід і досконале знання англійської мо ви. Стефанія Вовчак вагалась. Не хотілось залишати дітей, хоч бабу ня обіцяла допомогти. Але Стефа нія виростала в свідомій україн ській родині і змалку приглядалась до росту „Провидіння", бо хата її батьків була недалеко цієї уста нови. Вона цінила — як усі укра- їнці-католики — організацію, по будовану на християнських заса дах. Для неї „Провидіння" було частиною Рідного Краю на амери канській землі. І коли воно потре бувало її сил, то вона не могла відмовитись. І в лютім 1952 Стефанія Вовчак стала працювати. Допомагала по кійному тепер Дмитрові Кульчиць- кому в фін. референтурі, провади ла касову книгу, бо тодішній ка- сієр не міг багато часу уділити і полагоджувала все англійське ли стування. Праці було доволі. А коли в 1953 р. прийшло до ви борів, їй запропонували кандиду- вати. Вона вже була обізнана з працею установи. Але вагалась чи прийняти на себе відповідальність? Та управа й радні заохочували. Присутність тут народженої кан дидатки була корисна для устано ви. І це перерішило. З-поміж пяти кандидатів Стефанія Вовчак пере йшла. Від того часу працює самостій но. Касова книга, де вписує при ходи й розходи, банкові депозити й чеки, розмети членських вкла док — це все ділянка її праці. При 15.000 членів це не жарт! Нераз треба довше посидіти й болять пальці від рахункової машини. Але свідомість виконаної праці дуже приємна. Нераз, коли на засіданнях Ек- зекутиви обговорюють стан (по над 3 міліони майна і 222 Відділи) або пожертви зложені на церков ні і народні цілі (2.300 дол. на Духовну Семінарію у Вашінґтоні, 2.000 дол. на Духовну Академію у Стемфорді, 1.949.89 на обі Ді вочі Академії на Факс Чейзі і в Словтсбурґу, 770 дол. на допомогу залишенням, 425.00 дол. на Т-во ,,Пласт“ та багато інших), тоді Стефанія Вовчак відчуває, що во на, хоч у невеликій мірі, теж при чинилась до того. Бо своїм знан ням і вмінням вона допомогла на ладнати співпрацю між давніми е- мігрантами й новоприбулими і злу чити їх в одне ціле довкруги цієї християнської установи. А тепер, коли в кожній церковній будові в ЗДА, а і в багатьох світських по чинах, як оселі чи доми, є позич ки „Провидіння", то кожному яс но, яке значення для українсько го життя має ця установа. Стефанії Вовчак приходиться також виїжджати в терен. Це по трібне для контакту з членами і розвою установи. От наприклад у Редінгу біля Филаделфії спалю ють морґедж. Це ж велика врочи стість у парохії, а й радість для Стефанія Вовчак Mrs. Stefanie W ochok, T reasurer of the Providence Ass’n in Philadelphia.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
